ПЛАН

Вступ............................................................................................................ 3

Розділ 1 Міжнародна доктрина визначення поняття інвестиційних фондів як фінансових посередників............................................................................. 6

1.1. Поняття інвестиційного фонду як інституту спільного інвестування 6

1.2 Міжнародний досвід діяльності інститутів спільного інвестування 15

1.3. Спільне інвестування та його значення для розвитку економіки. 27

Розділ 2. Особливості організації діяльності інвестиційних фондів в Україні: міжнародний порівняльний аспект........................................................... 36

2.1. Особливості функціонування інститутів спільного інвестування в Україні і закордоном............................................................................................. 36

2.2. Організація управління і контролю за інститутами спільного інвестування................................................................................................................. 64

2.3. Цінні папери інститутів спільного інвестування як особливий вид фондового інструменту............................................................................................. 72

Розділ 3. Інститути спільного інвестування в Україні: проблеми функціонування та шлях оптимізації діяльності...................................................................... 82

3.1 Аналіз досвіду Великобританії в організації діяльності інвестиційних фондів................................................................................................................. 82

3.2 Біржові індексні фонди як нова фінансова інституція (досвід США) 114

3.3 Шляхи оптимізації діяльності інститутів спільного інвестування в Україні 120

Висновок.................................................................................................. 132

Список використаної літератури............................................................ 137

Додатки.................................................................................................... 142

Вступ

Радикальні економічні і політичні перетворення, що відбулися та продовжують відбуватися в Україні, мають на меті побудувати нову модель господарської системи країни. Фундамент цієї системи складають різноманітні форми власності відповідних суб’єктів, їх рівноправність та змагальність. Надзвичайно важливим елементом нового господарського механізму є ринок, який повинен перетворитися в поєднанні з державним регулюванням в активний інструмент, що сприяв би ефективній діяльності учасників суспільного виробництва. Це завдання вирішується на тлі попереднього командно-господарського механізму, що мав антиринкову спрямованість. Це ускладнюється ще й тим, що за часів існування радянської економіки деякі важливі елементи ринку не були навіть започатковані. Стосується це, насамперед, ринку цінних паперів, зокрема фондового ринку. Основні завдання, принципи функціонування та розвитку фондового ринку України були вперше визначені в Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України, затвердженою Постановою Верховної Ради України 22 серпня 1995 року. Згідно Концепції фондовий ринок має сприяти обігу та раціональному розміщенню фінансових ресурсів, дає можливість самостійно оцінювати ефективність управління підприємством, створює умови для добросовісної конкуренції та обмеження монополізму [5, c.35].

Ринок цінних паперів являє собою велику сукупність суспільних відносин з приводу цінних паперів. Ринкова взаємодія в цій сфері великою мірою залежить від того, наскільки ефективно на ньому працюють інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, що здійснюють залучення в економіку вільних коштів населення, та інші фінансові посередники, які опосередковують рух капіталів від інвесторів до емітентів. В свою чергу ефективність діяльності цих фінансових інститутів безпосередньо залежить від їх правового регулювання, встановлення чіткого правового режиму діяльності інвестиційних фондів та компаній на ринку цінних паперів. Складність вирішення цієї задачі пов’язується з відсутністю досвіду правового регулювання нових економічних відносин, що складаються на ринку цінних паперів. Але й ті декілька років становлення фондового ринку виявили багато злободенних питань, які потребують негайного законодавчого врегулювання, з урахуванням власного і особливо досвіду країн з розвинутою ринковою економікою.

Саме недосконалість чинного законодавства, що регулює діяльність інвестиційних фондів та компаній, а також наявність значних недоліків у їх практичній діяльності переконливо свідчать, на нашу думку, про актуальність обраної теми як в теоретичному, так і в практичному аспектах. До того ж обрана тема майже не досліджувалась вітчизняними вченими.

Предметом нашого дослідження є господарсько-правові відносини, які виникають при здійсненні інвестиційними компаніями діяльності по спільному інвестуванню, а також при здійсненні інвестиційними компаніями в якості торговців цінними паперами діяльності по випуску цінних паперів, комісійної та комерційної діяльності по цінних паперах.

Об’єктом дослідження є особливості діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній на ринку цінних паперів в Україні.

Метою дослідження є визначення поняття та видів інститутів спільного інвестування, аналіз правового режиму та особливостей їх господарської діяльності, а також виявлення недоліків та розробка основних напрямків вдосконалення діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній на ринку цінних паперів.

Дослідження проблем діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній має не лише важливе наукове значення, воно також може бути корисним і в практичних справах, зокрема в справі державно-правового та інституційно-правового регулювання цієї області відносин.

Методологія дослідження : в роботі використовуються наступні методи: історичний, аналітичний, раціональний, формально-логічний, порівняльно-правовий, системно-структурний.

Сформульовані в роботі теоретичні висновки і практичні рекомендації спираються на праці як вітчизняних так і іноземних вчених, які досліджували питання діяльності фінансових посередників та інститутів спільного інвестування на ринку цінних паперів. Насамперед, це роботиГ.Андрощука, Л.Антонюк, О.Батури, А.Бондаренко, Є.Задорожного, В.Новікова, С.Покропивного, А.Поручника, І.Софіщенко І. Назарчука, Н. Кузнецової, В. Колесника, Е. Крока та А. Фрідмана.

Розділ 1 Міжнародна доктрина визначення поняття інвестиційних фондів як фінансових посередників.

1.1. Поняття інвестиційного фонду як інституту спільного інвестування

Суттєвим внут­рішнім джерелом інвестицій у будь-якій країні є заощадження дрібних по­тенційних інвесторів, а найбільш по­ширеним та привабливим механізмом їх залучення до різних ланок еко­номіки (державного сектору, корпора­тивного або банківського) спільне інвестування як об'єднання коштів ба­гатьох суб'єктів з метою їх розміщен­ня у цінні папери, що є предметом діяльності спеціальних підприємниць­ких структур - інститутів спільного інвестування .

Вітчизняний механізм спільного інвестування був запроваджений Ука­зом Президента «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» ще в 1994 році, і спрямовувався, головним чином, на обслуговування процесу роз­державлення майна в межах привати­заційної програми. Сучасне еко­номічне середовище потребує створення нових інвестиційних структур, здатних перетворити розпорошені гро­шові ресурси на потужне джерело фінансування, спроможне скласти конкуренцію банківській системі, ад­же спільне інвестування має ряд пере­ваг як для суб’єктів, так і для об'єктів інвестування. Створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування, що визна­чається як один з головних напрямів розвитку фондового ринку України, передбачає, насамперед, приведення українського законодавства у відпо­відність із законодавством країн ЄС. І першим кроком на цьому етапі стало прийняття у березні 2002 року Закону України «Про інститути спіль­ного інвестування» та інших норма­тивних документів, що регулюють діяльність інститутів спільного інвестування [13].

Взагалі поняття інвестиційного фонду та інвестиційної компанії було визначено ще Положенням про інвестиційні фонди та компанії яке було затверджено Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. N 55/94 [2]. Так, згідно даного положення, інвестиційний фонд - це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--