Дипломная работа: Аналіз гідрохімічних показників річки Стрижень
Таблиця 1.9
Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок
| Заходи ( характеристика ) | Одиниця виміру | Значення показників (ступінь реалізації) | |
| фактичні | рекомендовані | ||
| Водний Кодекс України (статті 88, 89); Постанова Кабміну України від 13.05.1996 р. № 502 “Порядок користування землями водного фонду“ | % | 83 | 100 |
Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси наведені в таблиці 1.10. Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод наведено в таблиці 1.11. Існуючі та потенціальні джерела виснаження підземних вод наведено в таблиці 1.12.
Таблиця 1.10
Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси
| Ділянка річки, км | Процес або явище | Розповсюдження, км2 | Причини розвитку | Вплив на стан річки |
|
15 - 17,5; 18,5 - 20,5 | підтоплення | заплава | утруднений стік, близьке залягання ґрунтових вод | замулення, заростання русла |
|
10 - 16,5; 17,5 - 20,5 | заболочування | заплава | утруднений стік, близьке залягання грунтових вод | замулення, заростання русла |
|
0,5 – 4 ; 10; 14 ; 18 ; 21 | яружна ерозія | схили річкової долини | крутість схилу | підсилена акумуляція |
Таблиця 1.11
Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод
| Ділянка річки, км | Найменування джерела забруднення | Забруднююча речовина | Природний об’єкт, в який здійснюється скид | |
| об’єм, м3/добу | вид (найменування) | |||
| 7,5; 13; 23 | Склади ядохімікатів | н. в. | міндобрива, ядохімікати | Ґрунтові води |
| 9,5; 14; 21; 25; 28,5 | Тваринницькі комплекси | н. в. | стік тваринницьких комплексів | Ґрунтові води |
| 2 – 4; 5 – 6; 22 | Смітники | н. в. | токсичні відходи | Ґрунтові води |
| 16,5 | Сміттєзвалище | н. в. | токсичні відходи | Ґрунтові води |
| 4 | Вигріб | 2,74 | токсичні відходи | Ґрунтові води |
1.4 Гідробіонти як індикатори екологічного стану водойми
Забруднення водойм зумовлене потраплянням в них зважених речовин, розчинених сполук, токсичних речовин. Забруднення потрапляють у водойми зі стічними водами населених пунктів і промислових підприємств, а також з дощовими водами. Характер впливу стічних водна водойми залежить від їх якості і кількості.
Між водою як середовищем існування і населяючими водойму організмами існує певний зв’язок, згідно з яким при наявності в воді органічних сполук (білки, вуглеводні, жири кислоти) в ній виникає специфічна флора і фауна. По розвитку у водоймі певних організмів можна робити висновки стосовно санітарного стану [24].
У 1909 році була розроблена класифікація ступені забрудненості водойми за видами рослин і тварин, які наявні в водоймі. Ця класифікація отримала назву системи сапробності.
В залежності від того, наскільки сильно забруднена вода, водойми і окремі ділянки діляться на відповідні зони:
Зони сапробності клас чистоти
Полісапробна (р) IV
Альфа-мезосапробна (α-m) III
Бета-мезосапробна (β-m) II
Олігосапробна (o) I
Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду.
Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду.
Альфа-мезосапробна зона (α-m). В цій зоні починається аеробний розпад органічних речовин з утворенням NH3, міститься багато вільної вуглекислоти, кисень присутній в малій кількості [11].
Бета-мезосапробна зона (β-m) відмічається у водоймах майже вільних від нестійких органічних речовин, що розклалися до окислених продуктів.
Олігосапробна зона (о) характеризує майже чисті водойми з незначним вмістом нестійких органічних речовин і невеликою кількістю продуктів їх мінералізації. Вищі водні рослини розвиваються в основному в олігосапробній і бета-мезасапробній зонах. Ксенобіонтами є лише деякі водні мохи і папороті, які мають достатньо високе індикаторне значення [19].
Оцінка якості води за гігрофітами може мати лише допоміжне значення, оскільки загальний аналіз повинен брати до уваги населення водойми і ступінь кількісного розвитку видів, що складають біоценози в цілому.