Дипломная работа: Аналіз гідрохімічних показників річки Стрижень

Таблиця 1.9

Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок

Заходи ( характеристика )	Одиниця виміру	Значення показників (ступінь реалізації)
		фактичні	рекомендовані
Водний Кодекс України (статті 88, 89); Постанова Кабміну України від 13.05.1996 р. № 502 “Порядок користування землями водного фонду“	%	83	100

Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси наведені в таблиці 1.10. Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод наведено в таблиці 1.11. Існуючі та потенціальні джерела виснаження підземних вод наведено в таблиці 1.12.

Таблиця 1.10

Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси

Ділянка річки, км	Процес або явище	Розповсюдження, км2	Причини розвитку	Вплив на стан річки
15 - 17,5; 18,5 - 20,5	підтоплення	заплава	утруднений стік, близьке залягання ґрунтових вод	замулення, заростання русла
10 - 16,5; 17,5 - 20,5	заболочування	заплава	утруднений стік, близьке залягання грунтових вод	замулення, заростання русла
0,5 – 4 ; 10; 14 ; 18 ; 21	яружна ерозія	схили річкової долини	крутість схилу	підсилена акумуляція

Таблиця 1.11

Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод

Ділянка річки, км	Найменування джерела забруднення	Забруднююча речовина		Природний об’єкт, в який здійснюється скид
		об’єм, м3/добу	вид (найменування)
7,5; 13; 23	Склади ядохімікатів	н. в.	міндобрива, ядохімікати	Ґрунтові води
9,5; 14; 21; 25; 28,5	Тваринницькі комплекси	н. в.	стік тваринницьких комплексів	Ґрунтові води
2 – 4; 5 – 6; 22	Смітники	н. в.	токсичні відходи	Ґрунтові води
16,5	Сміттєзвалище	н. в.	токсичні відходи	Ґрунтові води
4	Вигріб	2,74	токсичні відходи	Ґрунтові води

1.4 Гідробіонти як індикатори екологічного стану водойми

Забруднення водойм зумовлене потраплянням в них зважених речовин, розчинених сполук, токсичних речовин. Забруднення потрапляють у водойми зі стічними водами населених пунктів і промислових підприємств, а також з дощовими водами. Характер впливу стічних водна водойми залежить від їх якості і кількості.

Між водою як середовищем існування і населяючими водойму організмами існує певний зв’язок, згідно з яким при наявності в воді органічних сполук (білки, вуглеводні, жири кислоти) в ній виникає специфічна флора і фауна. По розвитку у водоймі певних організмів можна робити висновки стосовно санітарного стану [24].

У 1909 році була розроблена класифікація ступені забрудненості водойми за видами рослин і тварин, які наявні в водоймі. Ця класифікація отримала назву системи сапробності.

В залежності від того, наскільки сильно забруднена вода, водойми і окремі ділянки діляться на відповідні зони:

Зони сапробності клас чистоти

Полісапробна (р) IV

Альфа-мезосапробна (α-m) III

Бета-мезосапробна (β-m) II

Олігосапробна (o) I

Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду.

Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду.

Альфа-мезосапробна зона (α-m). В цій зоні починається аеробний розпад органічних речовин з утворенням NH3, міститься багато вільної вуглекислоти, кисень присутній в малій кількості [11].

Бета-мезосапробна зона (β-m) відмічається у водоймах майже вільних від нестійких органічних речовин, що розклалися до окислених продуктів.

Олігосапробна зона (о) характеризує майже чисті водойми з незначним вмістом нестійких органічних речовин і невеликою кількістю продуктів їх мінералізації. Вищі водні рослини розвиваються в основному в олігосапробній і бета-мезасапробній зонах. Ксенобіонтами є лише деякі водні мохи і папороті, які мають достатньо високе індикаторне значення [19].

Оцінка якості води за гігрофітами може мати лише допоміжне значення, оскільки загальний аналіз повинен брати до уваги населення водойми і ступінь кількісного розвитку видів, що складають біоценози в цілому.