Дипломная работа: Аналіз організації депозитних операцій банків з фізичними особами в комерційному банку ТОВ "Укрпромбанк"
На долю депозитних операцій приходиться біля 85% пасивів банків. При залученні депозитів банки дотримуються наступних принципів організації депозитних операцій [21]:
- депозитні операції здійснюються таким чином, щоб сприяти отриманню банківського прибутку або створювати умови для отримання прибутку в майбутньому;
- в процесі організації забезпечується різноманітність суб`єктів депозитних операцій та поєднання різних форм депозитів;
- при здійсненні банківських операцій забезпечується взаємозв`язок і взаємопогодження між депозитними і кредитними операціями по термінам і сумах;
- особлива увага в процесі організації депозитних операцій приділяється строковим депозитам, які найбільше підтримують ліквідність балансу банку;
- проводячи свої депозитні та кредитні операції, банк повинен зменшувати свої вільні ресурси;
- банк повинен приймати міри по розвитку банківських послуг, що передбачає залучення депозитів.
Для банківської практики характерна така класифікація депозитів:
За категоріями депонентів:
- депозити суб`єктів господарської діяльності;
- депозити фізичних осіб;
- депозити банків.
За економічним змістом:
- депозити до запитання;
- депозити на визначений строк (строкові, термінові);
- ощадні вклади.
За строками використання:
- депозити до запитання;
- депозити на визначений строк (строкові).
Депозити за своїм економічним значенням можуть бути як пасивними так і активними.
Активні – розміщення банківських коштів в інших комерційних банках. Депозитні операції можуть бути активними лише на міжбанківському кредитному ринку. Депозитні – кошти, залучені банком.
Вклад (депозит) до запитання – банківський депозит, який може бути вилучений вкладником на першу вимогу (кошти на поточних та бюджетних рахунках). [20]
Кошти клієнтів у вкладах до запитання зберігаються на поточних рахунках, які відкриває банк для кожного клієнта. В будь-який момент вони можуть бути зняті готівкою з відповідного рахунка або перераховані за вимогою клієнта на інші рахунки в банках. Вітчизняні банки здебільшого не здійснюють виплати за залишками на депозитних рахунках до запитання, оскільки розміри цих залишків дуже нестійкі та слабо прогнозовані. Значну частину ресурсів, залучених у вклади до запитання, банки використовують для забезпечення необхідного рівня ліквідності та формування обов`язкових резервів у вигляді залишків на кореспондентському рахунку в НБУ.
Водночас у повсякденній банківській діяльності складається ситуація, коли клієнти не використовують одразу всі кошти, що надходять на їхні поточні рахунки, залишаючи певну частину у розпорядженні банку на деякий термін. Цю частину ресурсів банки використовують у формі вкладень у найкоротші за терміном повернення кредитно-інвестиційні активи. В цьому випадку він отримує можливість заробляти, розміщуючи вільні залишки на поточних рахунках у відповідні дохідні активи, а відтак сплачувати певний відсоток власникам депозитів до запитання за користування їхніми грошима. Платність вкладів цього типу дає змогу, в свою чергу, залучати ще більші обсяги поточних ресурсів, розширювати коло операцій та збільшувати їх обсяги, що неодмінно сприятиме підвищенню конкурентоспроможності банку.
У більшості банків вклади до запитання займають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів. Це найдешевше джерело банківських ресурсів. Власник рахунку може в будь-який час вилучити кошти, тому банк повинен мати завжди високоліквідні активи за рахунок скорочення долі менш ліквідних, але тих, що дають високі доходи. Тому на залишок коштів на рахунках до запитання виплачуються низькі відсотки. Для комерційного банку вклади до запитання є трудомісткими і дохід від комісійних зборів за обслуговування рахунків не завжди покриває ці витрати.
Комерційні банки зацікавлені у вкладах до запитання тому що:
- клієнти мають залишки грошей на рахунку і виникає можливість для банку використовувати ці залишки для короткострокового кредитування і отримати доход;
- банк має можливість надати клієнту повний спектр банківських операцій та послуг.
Найстабільнішими щодо прогнозування рівня залишків та визначення термінів повернення коштів є термінові вклади (депозити).