Дипломная работа: Аналіз та аудит фінансової звітності підприємства
Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.
Таким чином, за періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев'ятимісячну та річну.
Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.
Фінансова звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для аналізу та контролю за виконанням договірних зобов'язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається [47, c.525 ]:
у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підприємства;
контрагентам (покупцям, постачальникам тощо), а також установам банку (для контролю за використанням банківського кредиту), якщо таке передбачене кредитним договором;
органам статистики для статистичної обробки.
Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством не пізніше встановленого строку, наступного за звітним періодом, місяця, кварталу, а річна — не пізніше встановленого строку, наступного за звітним, року. Склад (обсяг) та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджуються Міністерством фінансів України.
Склад фінансової звітності
Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.
Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).
Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:
• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.
До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства.
До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка (примітки), в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий і майновий стан та перспектива розвитку підприємства.
Бухгалтерський фінансовий звіт за формами № 1, № 2 та № З характеризує зміни фінансового стану підприємства порівняно з початком звітного періоду, а «Звіт про фінансові результати» відбиває результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року. Відмітною особливістю нової звітності є відсутність у ній будь-яких планових показників або нормативів.
Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій всіх галузей господарювання складаються за єдиними формами, фінансові відносини універсальні. Галузеві особливості відображують у статистичній звітності. Встановлені форми звітності складають всі підприємства і організації, що містяться на території України і є юридичними особами, а також спільні підприємства за участю іноземних юридичних осіб та громадян. За цими формами складають бухгалтерську фінансову звітність усі підприємства, кооперативи, інші підприємства на основі колективної власності, державні підприємства і організації, господарські одиниці громадських організацій.
Підприємства, об'єднання і організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами, включаючи створені на території України спільні підприємства за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, а також організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської або іншої комерційної діяльності (крім бюджетних організацій), зобов'язані складати поточну і річну бухгалтерські звітності.
1.2 Огляд нормативно-законодавчої бази з формування фінансової звітності
Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 [4 ].
Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.
Як правило, баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).
Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом,- джерела утворення засобів і цільове призначення їх.
Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві - статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках та ін.).
Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі - за складом і розміщенням, в пасиві - за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін "баланс" означає "рівність, рівновага".
Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого балансу.
В процесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.
Можливі варіанти змін у балансі:
1. Кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування.