Дипломная работа: Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

У першому розділі дипломної роботи надається аналіз стану туристичного бізнесу в зарубіжних країнах і в Україні, висвітлюються науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю, організація та управління діяльністю і тенденції розвитку міжнародного туризму в зарубіжних країнах, здійснено аналіз стану сільського зеленого туризму в Україні, оглядаєть­ся законодавча база та сучасна наукова література з питань організації та управління міжнародним туризмом, зроблено загальні висновки на підставі досліджень та визначені завдання для подальшої розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині. У другому розділі аналізується діяльність суб'єктів туристичного бізнесу в Херсонській області, надається характеристика УСМСтаТ, а саме: цілі, завдання, функції в галузі туризму, механізм управління туризмом. Окремим підпунктом виноситься ліцензування як одна з найважливіших функцій УСМСтаТ в галузі туризму. Також розглядається система оподаткування у туризмі і питання щодо експорту та імпорту туристичних послуг. Наприкінці розділу проаналізовано стан турис­тичної діяльності на Херсонщині як результат діяльності управління в галузі туризму, здійснено SWOT-аналіз. Також аналізується діяльність суб'єкту екологічного туризму на прикладі туристичної бази ім. Остапа Вишні, що в с. Кринки. Мета цього розділу — порівняння стану організації туристичного бізнесу на Херсонщині і в зарубіжних країнах, виявлення недоліків управління міжнародним туризмом. У третьому розділі розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області, а саме: рекомендації щодо поліпшення роботи управління, аналогової моделі управління міжнародним туризмом, організації нових видів туризму, інвестиційної політики в області туризму та сертифікації готельних послуг, застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, розвитку рек­ламно-інформаційної діяльності, розвитку дитячого туризму на Херсонщині. Наприкінці розділу здійснено туристське районування території Херсонської області, розроблено бізнес-план суб'єкту ЗЕД туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвитку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності. На основі вихідних даних бізнес-плану розроблено комп'ютерну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів». У четвертому розділі аналізується стан організації безпеки життєдіяльності людини, охорони праці та охорони навколишнього середовища в УСМСтаТ і в туристичній галузі загалом і надаються пропозиції щодо підвищення ефективності керівництва цими видами діяльності. На завершення надаються висновки щодо здійсненої роботи.

РОЗДІЛ 1. Аналіз та дослідження стану туристичного бізнесу

за кордоном та в Україні

1.1. Науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю

1. 1. 1. Менеджмент у сфері туризму

Структура організації і управління туристичної фірми визначається задача­ми і стратегіями компанії, що встановлені керівництвом. Як і будь-яка організація туристична фірма має внутрішнє середовище і підлягає впливу факторів зовнішнього середовища. Внутрішні чинники, що вимагають уваги керів­ництва,— це цілі, структура , задачі, технологія і люди. Структура організації є логічним співвідношенням функціональних зон і рівнів управління, що викорис­товується для досягнення цілей організації. Керівник повинен враховувати зовнішнє середовище в цілому, так як організація є відкритою системою, що залежить від взаємообміну ресурсами і результатами діяльності з навколишнім світом [29]. В основі системи туризму лежать дві субсистеми: суб'єкт туризму та об'єкт туризму. Оточуючий систему туризму світ представлено економікою, екологією, технологіями, політикою та соціальною системою. Залежність туриз­му від зовнішнього середовища одна із самих значних його характеристик та особливостей. Між субсистемами, між зовнішніми системами та системою туризму існують визначені взаємозв'язки. У зв'язку з цим можна стверджувати, що туризм — це відкрита система, котрою можна та потрібно управляти, використовуючи методи та принципи сучасного менеджменту. Управляти туристичною системою — одже оптимально розподіляти цілі та задачі між структурни­ми підрозділами та працівниками організації. Складовими структури управління є склад, співвідношення, розташування та взаємозв'язок окремих підсистем організації. Створення такої структури спрямовано насамперед на розподіл між окремими підрозділами організації прав та відповідальності. У структурі управління організацією виділяються: ланки (відділи); рівні (щабель) керування; зв'язки (горизонтальні та вертикальні). В основі утворення ланки управління лежить виконання відділом визначеної функції управління, а зв'язки, що встановлюються між відділами, мають горизонтальний характер. Рівні управління знаходяться у вертикальній залежності та підпорядковуються один одному за ієрархією [16]. Основне завдання економічного управління туризмом полягає у зведенні витрат від туристичної діяльності до мінімуму. Визначення витрат тісно пов'язано з визначенням споживання в туризмі, що визначається як вартість товарів та послуг, необхідних для задоволення попиту туристів. Розмір витрат туристів у першу чергу визначається частотою поїздок, інтенсивністю їх подоро­жей та середньою тривалістю поїздок. За допомогою ефективного управління можна збільшити чисті економічні вигоди, тобто забезпечити перевищення економічних результатів над витратами. Для формування ефективної структури управління необхідно, з одного боку визначити параметри ефективності структу­ри управління туризмом у цілому, з іншого — ефективність прийнятих управлінських рішень. Для визначення ефективності структури управління вико­ристовуються коефіцієнти: ланковості, територіальної концентрації, ефективності організаційної структури управління. Управлінські рішення, прийняті керівниками туристичних підприємств, можна розділити на сильно - та слабоструктуровані. При прийнятті сильноструктурованих рішень можна корис­туватися методами кількісного аналізу та електронного опрацювання даних. Застосування економіко-математичних методів у розв'язанні управлінських про­блем як критерію вибору дозволяє використовувати цільову функцію, що, звичайно, треба максимізувати або мінімізувати. Максимізувати можна прибу­ток, доходи, продуктивність праці, а мінімізувати — витрати, час перерв, непродуктивні втрати тощо. Для оцінки варіантів слабоструктурованих рішень застосовують систему зважених критеріїв. Для цього проводиться порівняльний аналіз усіх запропонованих варіантів на орієнтацію на більш значимі критерії. Це можуть бути вартість, імідж фірми-посередника, умови знижок і пільг, якісні параметри, географічне положення тощо. [34]

Управління системою туризму повинно базуватися, у першу чергу, на стратегічному плануванні, у процесі якого розробляється політика туристичної фірми, що подає собою загальні цілі та норми відношень, що забезпечують життєздатність та розвиток цієї структури. В основу політики туристичної фірми закладаються довготермінові цілі, філософія, політика, культура підприємства та його законодавчі правила. Доцільно процес планування здійснювати на вищому, середньому та нижньому рівнях управління. На вищому рівня управління оцінюються тенденції, що спостерігаються в оточенні організації, визначається ймовірне поводження конкурентів. Головна задача планування на цьому рівні полягає в розробці тактики та стратегії поводження організації у своїй ринковій ніші. На середньому рівні керування визначаються проміжні цілі на шляхи досягнення стратегічних цілей та завдань. На нижньому рівні здійснюється оперативне планування, мета якого досягнення загальних та головних цілей організації. Найважливішим соціально-економічним результатом управління пер­соналом необхідно розглядати планування кар'єри робітників як найзначущого структурного елемента в системі управління персоналом. [ 42].

В організації управління важливе місце займає врахування особливостей процесу трудової адаптації працівника. Це складний, двосторонній процес між особистістю та виробничо-трудовим середовищем, до якого вона входить. При трудовій адаптації розрізняють первинну та вторинну адаптації. Для первинної адаптації (початок трудової діяльності) характерним є емоційно-психічний дис­комфорт починаючого працівника. Вторинна адаптація здійснюється або при переході працівника на нове робоче місце зі зміною або без зміни професії, або при суттєвих змінах виробничого середовища. [20].

Новий підхід до професійних якостей менеджерів показує необхідність посилення їх позицій у вищих та середніх ланках управління туризмом, адже керівництво крупних секторів туризму, туроператорів і турагентств добре розуміє існуючі проблеми управління великими туристичними потоками. Необхідно застосовувати навчальні програми, впроваджувати спеціальні короткотермінові курси та семінари, що розвивають навички керівника, розкривають його здібності та можливості. Наприклад, російська міжнародна академія туризму пропонує різні сертифікаційні семінари, такі як «Діяльність туристичних агентств та агентів», «Менеджмент туроперейтинга» та ін. РМАТ також пропонує всілякі короткострокові бізнес-семінари з видачею кваліфікаційного сертифікату Академії по програмі навчання. [18.]

1. 1. 2. Маркетинг туристичної діяльності

У туристичному бізнесі як і в будь-якому іншому виді діяльності необхідне вивчення проблем попиту та пропозицій на ринках, тобто проведення маркетин­гових досліджень. При виконанні послуг фірма повинна орієнтуватися на потреби туристів, що визначають за допомогою опитування потенційних клієнтів. Не менш важливим джерелом інформації є й аналіз рекламних проспектів і листівок, що доставляються російськими та зарубіжними фірмами-партнерами та конку­рентами.

Слід враховувати, що за метою поїздки туризм класифікується так:

1. Курортний туризм з метою відпочинку і лікування.

2. Екскурсійний туризм — знайомство з природними, історичними і культур­ними пам'ятками.

3. Діловий туризм — для проведення ділових переговорів.

4. Науковий туризм — знайомство з досягненнями науки і техніки, участь в конгресах, конференціях і т. д.

За чисельністю учасників розділяють груповий та індивідуальний туризм.

На схемі відображена структура потреб туристів, що лежить в основі туристичної програми і показує, що організація турів на відпочинок повинна враховувати такі фактори як місце відпочинку, престиж або навпаки економію коштів, а також вік туристів; при організації ділових поїздок і шоп-турів особливе значення має місцезнаходження країни туризму, а для турпоїздок з метою навчання до останнього додається аналіз вікової структури туристів, (див. мал. 1.1).

Мал. 1.1. Сегментація ринку міжнародного туризму.

Процес створення будь-якої туристичної програми починається з розробки загальних цілей, попередніх прогнозів, що базуються насамперед на вивченні попиту споживачів та пропозиції конкурентів. В діяльності туристичних фірм, особливо на етапі їх виходу на ринок, велике значення має правильно розроблена рекламна кампанія. Туристична кампанія може бути націлена на турагентів або на потенційних клієнтів. Інформація, що відноситься до першого виду розповсюд­жується насамперед на туристичних виставках, де представляють свій продукт всі найкрупніші компанії різних країн. Дуже важливе значення в туристичній рекламі мають спеціалізовані документи — листівки, брошури і т. д. Звичайно двозірковий і більш високого класу готель випускає свої власні брошури, наявність яких необхідна насамперед в курортних зонах, центрах спортивних заходів, архітектурних і культурних центрах. Всі вищезгадані засоби представ­ляються турагентам туроператорами, які використовують також проспекти курортних зон і відеореклами, де відображаються насамперед своєрідність даної місцевості, культурні традиції та історичні пам'ятки. В цьому випадку основною метою, що обрана туроператором, є створення іміджу того чи іншого регіону. [21].

Рекламою різноманітних туристичних зон і турпрограм займаються насам­перед туроператори: користуючись інформованістю потенційного споживача, публікують невеличкі оголошення в друкованих чорно-білих виданнях, що стосуються запропонованих послуг і рівня тарифів. При цьому для майбутніх клієнтів основним аргументом виступають низькі ціни.

Один із основних етапів — просування товару. На міжнародному рівні необхідна не тільки реклама, а й участь в міжнародних ярмарках і виставках, що дають можливість привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фірми в цілому. Розрізняють наступні види виставок:

— туристичні виставки загального призначення для професіоналів і публіки;

— спеціалізовані виставки, що організуються за визначеними критеріями, наприклад, зимові види спорту;

— багатоцільові ярмаркові експозиції.

Основними туристичними центрами, де організуються відомі в усьому світі ярмарки і виставки, є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон [26]

Окрім сегментації ринку і вибору маркетингової стратегії необхідно врахо­вувати, що туричтичні послуги мають свій життєвий цикл, що складається з декількох фаз:

1. Розробка — період дослідження ринку, аналізу інформації, розрахунку вартості послуг, пошуку партнерів, налагодження зв'язків.

2. «Запуск» — період розповсюдження рекламних оголошень, завоювання потенційних клієнтів, для якого характерні непостійний об'єм збуту і коливання ціни.

3. «Зрілість» — період, коли турпродукт стає відомим, з'являються постійні клієнти, число бажаючих скористатися послугами зростає, збільшується об'єм продажу.

4. Спадання — період, коли попит на даний вид послуг спадає, якщо з'являються нові удосконалені тури.

Необхідно пильно аналізувати і продукти, що є маловідомими, новими для певного ринку, і добре відомі, для збуту яких потрібна зміна іміджу. Крім того, для туризму характерні фази, що залежать від пори року. Вони основані на перевагах клієнтів, які можуть вибрати для відпочинку найбільш принадний для їхніх інтересів сезон.

1.1.3. Фінанси та бухгалтерський облік туристичних операцій

Специфіка бухгалтерського обліку операцій міжнародного туризму випливає із різновидів формування вартості путівки: для туристично-екскурсійних фірм, що формують вартість путівки шляхом придбання окремих послуг; що займаються тільки продажем путівок; займаються посередницькою діяльністю. Перший варіант являє собою звичайну схему роботи підприємства, що реалізує продукцію власного виробництва. Виходячи з цього, бухгалтерський облік можна вести за схемою прийнятною для підприємств, що реалізують продукцію власно­го виробництва або, як зазвичай її називають, «за виробничою схемою». Слід * підкреслити, що такі фірми часто припускаються характерної неточності: при підведенні підсумків звітного періоду повністю закривають рахунки обліку витрат і визначають фінансовий результат як різницю між виручкою від реалізації і сумою понесених збитків. Між тим, тут можливе утворення на кінець звітного періоду залишків незавершеного виробництва і отримання авансів під продаж путівки. Слід зауважити, що процеси формування, придбання і наступного продажу путівки можуть бути розтягнені у часі, тому на практиці складають ж ситуації, коли формування путівки починається в одному звітному періоді, і закінчується в іншому, або при роботі по другому варіанту, придбання путівки та її перепродаж здійснюється в різних звітних періодах. Виходячи з цього, в діяльності туристичної фірми повинно бути чітко відзначено, яким чином фіксуються основні господарські операції, такі як: отримання авансу від інших організацій за надання послуг; отримання авансу від туриста за путівку; надання послуг іншій організації; передача путівки туристу; видача авансу іншим організаціям; отримання від інших організацій гарантій на отримання окремих послуг [28].