Дипломная работа: Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі

5) використання рододендронів в озелененні;

6) впровадження перспективних видів і сортів рододендронів у декоративне садівництво.

На сьогодні є кілька причин, які помітно заважають широкому впровадженню рододендронів в озеленення. Однією з них є недостатня кількість садивного матеріалу, адже існуючі в Україні розсадники цих рослин майже не вирощують. Друга, не менш важлива причина – недостатня обізнаність фахівців з озеленення та садівників – аматорів щодо технології створення та вирощування стійких високодекоративних насаджень рододендронів.

Але інтродукцією видів рододендронів успішно займаються ботанічні сади України, зокрема ботанічний сад нашого, Державного агроекологічного університету, в якому вже зростають16 видів рододендронів.

Розділ 2 Природні умови, об’єкти, методи досліджень та історія вивчення інтродукції рододендронів у Житомирському Поліссі

2.1 Природні умови, об’єкти та методи досліджень

Переважна більшість видів Рододендрон в природних умовах зростають у гірських лісах, де вони утворюють підлісок і пристосувалися до напівзатінку. Під наметом великих дерев, використовуючи їхню захисну дію, рододендрони знаходять оптимальні умови для свого росту та розвитку. Однак деякі види, наприклад рододендрони кавказький, миртолистий та інші займають місця в альпійському поясах гір, тобто на відкритих, повністю освітлених ділянках північних схилів, утворюючи там невеликі зарості.

Окремі види, наприклад рододендрони камелієквітковий (R.Camelliaeflorum), чорничний (R.vaccinioides) та інші ростуть у вологих тропічних лісах на стовбурах та гілках великих дерев, розвиваючись як епіфіти. Характерно, що такі види не паразитують на цих деревах, а використовують їх тільки як місце для зростання, живлячись розкладеними рештками рослин і не порушуючи режиму живлення дерев [1].

Майже всі види рододендронів пристосувалися до високої вологості повітря та ґрунту. Саме тому гірські регіони земної кулі з помірним кліматом та великою кількістю опадів є найоптимальнішими для зростання цих рослин. Узимку в горах, як правило, випадає багато снігу, який захищає рододендрони від сильних морозів. А влітку часті дощі насичують повітря водяною парою, що позитивно впливає на різноманітність їх видового складу й сприяє інтенсивному росту і розвитку. Щодо ґрунтів, то найкращим для рододендронів є кислі (рН 3,5 – 5,5), збагачені гумусом, пухкі ґрунти. На ґрунтах нейтральних або лужних, а також важких вони майже не ростуть.

Всі відомі види рододендронів утворюють поверхневу, мичкувату, дуже компактну кореневу систему, яка зосереджена в невеликій грудці. Вони потребують, щоб верхній ґрунтовий шар був пухким і повітропроникним, тобто забезпечував добру аерацію. Слід зазначити також, що рододендрони хоч і потребують вологих ґрунтів та повітря, проте не витримують високої ґрунтової та застійної води. Досвід вирощування рододендронів у паркових умовах великого міста та на територіях промислових підприємств переконує, що переважна більшість цих рослин добре витримує загазованість та запиленість повітря. Виділяючи ефірні масла та фітонциди, рододендрони очищують повітря від хвороботворних мікроорганізмів та сприяють оздоровленню навколишнього середовища.

Об'єктами дослідження цієї роботи були види рододендронів, які зростають в колекції ботанічного саду ДАУ.

Таблиця 2. Види рододендронів, які зростають в колекції ботанічного саду ДАУ

Латинська назва	Українська назва	Нумерація	Період цвітіння
1. Rhododendronnudiflorum (L.) Torr.	Голоквітковий	9	15.05 – 26.05
2. Rh. mucronulatum Tucz.	Гострокінцевий	4	10.04 – 22.04
3. Rh. amesiaeRehd. etWils.	Еймс	6	08.05 – 19.05
4. Rh. luteum Sweet	Жовтий	29	18.05 – 30.05
5. Rh. catawbiense Michx.	Кетевбінський	7	20.05 – 04.06
6. Rh. ponticum L.	Понтійський	18	20.05 – 04.06
7. Rh. poukhanense Levl.	Пукханський	12	12.05 – 27.05
8. Rh. searsiae Rehd. Et Wils.	Серса	3	05.05 – 27.05
9. Rh. sichotense Pojark.	Сіхотинський	13	15.04 – 25.04
10. Rh. Obtusum Planch.	Тупий	8	12.05 – 28.05
11. Rh. fortunei Lindl.	Форчуна	5	09.05 – 01.06
12. Rh. schlippenbachii Maxim	Шліппенбаха	22	28.04 – 23.05
13. Rh. japonicum Suring.	Японський	11	19.05 – 01.06
14. Rh. gorchynnej	Горчуна	1	07.05 – 02.06
15. Rh. micranthum Turcz.	Дрібноквітковий	14	09.05 – 27.05
16. Rh. luteum	Лютеум	19	01.05 – 24.05

Основним місцем проведення досліджень був ботанічний сад ДАУ. Досліджувані види рододендрона приурочені до помірного і прохолодного клімату. За допомогою порівняльної характеристики кліматичних умов району інтродукції та умов природних ареалів зростання досліджуваних видів, можна передбачити та оцінити особливості процесу акліматизації інтродуцентів в умовах Житомирського Полісся.

Проводилися такі фенологічні спостереження:

1) визначення тривалості періоду спокою;

2) динаміка сезонного приросту пагонів;

3) розвиток генеративних бруньок;

4) інтенсивність цвітіння та плодоношення;

5) зимостійкість;

6) транспіраційна здатність рослин.

Період спокою. Дослідженнями встановлено, що в умовах Житомирського Полісся бруньки досліджуваних видів рододендрона не мають органічного спокою і входять у стан вимушеного спокою у III декаді серпня – III декаді вересня. Триває період спокою від 195 – 217 днів (у далекосхідних та сибірських видів) до 246 – 262 днів (у північноамериканських та європейських видів). На основі даних про сезонний розвиток рододендронів в умовах Житомирського Полісся України за строками початку і закінчення вегетації виділено три фенологічні групи: рання (РР) – Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. Sicotense; середня (СС) - Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. occidentale, Rh. schlip­penbachii, Rh.vaseyi та пізня (ПП)— Rh. catawbiense, Rh. Ponticum [3].

Шляхом порівняння початку і закінчення вегетації рододендронів із зимостійкістю, як однією з головних ознак стійкості інтродукованих рослин у помірній зоні, установлено, що більшість видів всіх феногруп, незалежно від їхнього походження, досить стійкі в умовах інтродукції. Виключення складають 3 види: Rh. occidentale, Rh. mucronulatum, Rh. ponticum. Середня тривалість вегетації рододендронів в умовах Житомирського Полісся становить 185 ± 8 днів. Ця цифра близька до середньої тривалості періоду вегетації аборигенних рослин (208 ± 9днів). Однак, річний цикл розвитку рододендронів феногруп РР (Rh. dauri­cum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. sichotense) і ПП (Rh. ponticum) в окремі роки не завжди узгоджується з клімаритмікою району інтродукції, що призводитьдо зниження або відсутності цвітіння і плодоношення названих видів [3].

Динаміка сезонного приросту пагонів. Встановлено, що початок росту пагонів у більшості досліджуваних видів рододендрона розпочинається у першій декаді травня при середньодобових температурах повітря 11,0–18,5°С і сумах активних температур 254,7–511,6°С.Завершується ріст утворенням генеративної або вегетативної бруньки у липні — на початку серпня. Найтривалішим ростом відзначаються пагони Rh. ponticum (135±9 днів), для яких характерно два періоди росту різної інтенсивності. Найкоротшим — Rh. schlippenbachii Maxim. (46 ± 3 дні). Решта видів затривалістю росту пагонів займають проміжне положення. Установлено, що види родо­дендрона, які рано закінчують ріст(червень–липень) та лігніфікацію пагонів, є більш зимостійкими у порівнянні з видами, які пізно закінчують ці процеси. Виключення становлять Rh. smirnowii та Rh. catawbiense, які хоч і рано закінчують приріст, проте їх лігніфікація продовжується до кінця вересня. Однак, це не впливає негативно на їх зимостійкість.

Інтенсивність цвітіння і плодоношення. Тривалість цвітіння інтродукованих рододендронів є їх видовою особливістю і варіює в межах 16–22 днів. Підтверджено, що зміна строків цвітіння рододендронів знаходиться у прямій залежності від географічного положення і кліматичних умов місця інтродукції. . У Rh. ledebourii та Rh. occidentale іноді спостерігали повторне цвітіння у осінні місяці. У Rh. ponticum за роки досліджень цвітіння було відсутнім через низьку зимостійкість генератив