Статистична інформація, отримана органами держстатистики в процесі статистичних спостережень, не може вимагатися органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, об’єднаннями громадян, посадовими й іншими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента. Єдине виключення з наведеного правила сформульоване в ст. 22 Закону № 2614 у такий спосіб:cтатистична інформація, що дозволяє прямо чи опосередковано установити конкретного респондента чи визначити первинні дані щодо нього, може бути поширена за згодою цього респондента і відповідно до погоджених з ним умов, або якщо вона отримана із загальнодоступних джерел [8, 101].

Фінансова звітність підприємства може надаватися органам ДПС органами держстатистики лише за письмовою згодою і по добрій волі керівництва такого підприємства. У протилежному випадку, побоюватися фінансових санкцій з боку органів ДПС відносно підприємства не варто. Причому, якщо підприємство вже дало письмовий дозвіл, то воно вправі в будь-який момент відкликати (анулювати) такий дозвіл.

2.2 Склад і призначення фінансової звітності

Бухгалтерська звітність — це система узагальнення показників, що характеризують господарсько-фінансову діяльність підприємств за попередній період (місяць, квартал, рік).

Бухгалтерська (фінансова) звітність подається відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів, що регламентують питання фінансової звітності.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення й розкриття її елементів.

Значення бухгалтерської звітності полягає в тому, що вона є джерелом інформації про результати господарсько-фінансової діяльності підприємства; за відповідними показниками підприємства аналізують свою діяльність, одержують інформацію для подальшого її планування в умовах ринкових відносин.

Основне завдання звітності полягає в пошуку резервів подальшого розвитку і вдосконалення діяльності підприємств, досягнення стабільності на ринку.

Вимоги до бухгалтерської звітності:

- гарантувати реальність і достовірність даних, що забезпечується документальним обґрунтуванням усіх записів, здійсненням інвентаризації, дотриманням правил оцінки статей балансу, розподілом прибутків і витрат за відповідними звітними періодами;

- забезпечувати своєчасність формування даних для оперативного управління господарською діяльністю організацій і підприємств.

За видами звітність організацій і підприємств поділяють на бухгалтерську (фінансову), внутрішньогосподарську (управлінську), статистичну та податкову.

За обсягом даних, які містяться у звітах, виокремлюють внутрішню та зовнішню звітність: внутрішня містить інформацію про роботу окремого підрозділу, а зовнішня відображає господарську діяльність підприємства в цілому [9, 84].

Залежно від періоду, що охоплює звітність, її поділяють на періодичну (за місяць, квартал) і річну (за рік).

Розглянемо, у чому полягає основний зміст звітності. Так, баланс показує зв'язок складу і розміщення господарських засобів у активі із джерелами їх формування й цільовим призначенням у пасиві; забезпечує контроль і аналіз наявності майна підприємств, його стану, розміщення і джерел формування, стану зобов'язань за розрахунками, фінансової стійкості, платоспроможності підприємств. Звіт про фінансові результати містить інформацію про формування фінансових результатів підприємств, зокрема від реалізації продукції, від інших видів реалізації та позареалізаційних операцій; про використання одержаного прибутку (платежів до бюджету). Звіт про фінансово-майновий стан містить інформацію про рух фондів підприємств протягом звітного року, спрямування коштів до цільових, позабюджетних фондів і на споживання, а також про наявність і рух основних засобів.

2.3 ПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі-підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.

Терміни, що використовуються у цьому Положенні (стандарті), мають таке значення:

Активи-ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- забезпеченості зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- інших рішень.