Дипломная работа: Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
Метою дипломної роботи є дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва.
Об’єктом дослідження виступають хвойні біоценози Плужнянського лісництва.
Предметом дослідження є представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев лісництва.
Під час виконання дипломної роботи ми ставили перед собою наступні завдання:
- охарактеризувати територію проведення досліджень;
- освоїти методики дослідження чисельності комах-шкідників лісу;
- дослідити видовий склад стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних насаджень Плужнянського лісництва;
- вивчити і порівняти біологічні особливості жуків-короїдів хвойних дерев лісництва;
- провести фенологічні дослідження комах-шкідників хвойних лісів лісництва з родини короїдів (Ipidae);
- систематизувати представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва;
- провести кількісний аналіз жуків-короїдів хвойних лісів лісництва;
- розробити заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками хвойних лісів.
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)
До родини належать дрібні жуки розміром від 1 до 8 мм. Усі види родини короїдів – рослиноїдні. Майже циліндричне тіло їх забарвлене у коричневий або інший темний колір, покрите темними волосками, іноді волоскоподібними лусочками [13]. Голова більш-менш витягнута до передньогрудей; вусики колінчасто-булавовидні; на надкрилах видно поздовжні ряди втиснених крапок; ноги копальні, чотиричленні з розширеними передніми гомілками. Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше - у корі або деревині.
Родина короїдів, відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на три підродини: короїди, лубоїди і заболонники [26].
|
| ||
|
Рисунок 1.1 Представники родини короїдів (Ipidae):
1. – лубоїд; 2. – заболонник; 3. – справжній короїд.
Лубоїди мають закруглено-загнуті донизу надкрила і майже горизонтальне черевце. Якщо ж черевце косо піднімається до надкрил, то вони поступово опускаються до вершини черевця; голова зверху трохи виділяється з передньоспинки (рис. 1.1 (1) ).
У справжніх короїдів голова втягнена в передньогруди, тому її зверху не видно. У багатьох короїдів вершина надкрил має западину із зубчиками і горбочками, так звану «тачку». Іноді вершина надкрил має плоску поверхню та горбочки по краях та посередині (рис. 1.1 (3) ).
У заболонників черевце косо зрізане від задніх ніг до вершини надкрил. Надкрила зверху прямі, на кінці майже не змикаються донизу і не прикривають черевце знизу (рис. 1.1 (2) ).
У хвойних лісах значні пошкодження наносять комахи-шкідники з підродин короїди і лубоїди.
Личинки короїдів білі або кремово-білі, злегка вигнуті, безногі, схожі на личинок довгоносиків, але значно менших розмірів [22]. Голова чітко виражена, жовтувато-коричнева з міцними щелепами.
Однією з цікавих особливостей біології представників родини короїдів (Ipidae) є те, що їх розвиток переважно відбувається у певній частині дерева: вершині або нижній частині стовбура, гілках. Чим сухіше навколишнє повітря і тепліше місце, тим вище піднімаються по стовбуру при заселенні види, що живуть під тонкою корою. Короїди, що живуть під товстою корою, менш вразливі до нестачі вологи. Тому їх можна зустріти в насадженнях, які значно більш прив’язані до певних умов.
Ще однією характерною рисою представників жуків-короїдів є утворення родини при заселенні дерева.
Родини бувають моногамними (один самець / одна самка) і полігамними (один самець / кілька самок) [9]. У моногамних видів самка знаходить дерево, прогризає у корі вхідний канал, від якого починає проточувати під корою поздовжній або поперечний маточний хід. До самки, що підготувала вхідний канал, приєднується самець і парується з нею. Після цього самка відкладає яйця в яйцеві камери, які вигризає по боках маточного ходу, а потім зашпаровує камеру тирсою.
Парування відбувається спочатку у вхідному каналі, а з подовженням маточного ходу нерідко в особливих його поглибленнях, у товщі кори і так званих шлюбних камерах. Яйцекладка триває протягом місяця. За цей час з яєць виходять личинки, що прокладають свої окремі личинкові ходи, які поступово розширюються. Діб через 30-60, залежно від температури умов розвитку і виду короїда, личинка закінчує свій розвиток, перетворюючись на лялечку в лялечковій камері. Молоді жуки виходять назовні через прогризені ними отвори.
Рисунок 1.2 Типи ходів короїдів(маточні ходи – чорні, личинкові – заштриховані):