Дипломная работа: Екологічне землеробство

друга сторона – покупець;

третя сторона – незалежна організація, фізична або юридична особа.

Часто сертифікує третя сторона, яка визнана незалежно від виробника та покупця. Сертифікування продукції має напрямок підтвердити, що вона відповідає стандартам або іншої нормативної вимоги, підтверджуючи її користь здоров’ю, природі та оточуючому навколишньому середовищу вцілому. Сертифікація буває добровільною або примусовою. Наприклад, у Литві для місцевого споживання та експортована продукція сертифікується примусово, для того щоб вона відповідала правовим актам Литовської республіки. Добровільно продукція сертифікується в тому випадку, коли сам виробник або постачальник виявляє бажання [46,стор80-81].

Сертифікація екологічного вирощування – це процес перевірки усіх земель та продуктів вирощування для збереження природи, обробка землі, підбір технологій для того, поки ця продукція не буде реалізованою. Сертифікація екологічного вирощування відрізняється від інших тим, що перевіряється весь процес вирощування, а не кінцева продукція.[7.стор.9]

В Європі 1999р. 14 березня з’явилася організація, яка без податків «Екоагрос» у 2000 році отримала акредитацію, яка не тільки інспектувала та сертифікувала ферми, реалізовані організації та продукцію, але й контролюва?