Дипломная работа: Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

водопідготовки для доведення якості води до норм питної води;

резервуару чистої води (РЧВ);

резервуару пожежного запасу (пожежний резервуар);

насосній станції другого підйому для підтримки тиску і подачі води споживачеві в необхідному об'ємі;

водонапірної башти (альтернатива насосної станції другого підйому);

станція пожежогасінні (пожежні насоси);

дренажна система виконує відведення вод при аварійному переповнюванні резервуарів, підтопленні водозабірних споруд;

контрольно-вимірювальні прилади і автоматика (скор. КВПіА або КИПіС) стежать за працездатністю устаткування, регулюють витрати води, ведуть журнали змін характеристик: рівнів, витрати води, аварійних ситуація і тому подібне, виконує автоматичне обслуговування устаткування, наприклад, автоматичне промивання станції водопідготовки. Повний перелік виконуваних автоматично дій залежить від конкретних вимог технічного завдання Замовника до об'єкту водозабірного вузла[11, стор. 17].

Великі (що перекачують понад 10 000 куб.м/доб.) водозабірні споруди можуть мати власну інфраструктуру: електричну підстанцію, газорозподільну підстанцію (ГРП), котельну, диспетчерський пункт з можливістю нести вахту, лабораторію для контролю якості води і інше.

Місце для розміщення водозабірної споруди, так зване землевідведення, повинно бути погоджено з державним органом санітарно-епідеміологічного нагляду і відповідати санітарно-епідеміологічним (СанПіН) і будівельним нормам (СНіПам) і ін.

По характеристиках джерела водозабори розділяють на підземних і поверхневих. Підземні джерела водопостачання, як правило, відрізняються стабільнішими характеристиками якості води і відносною захищеністю від забруднення з поверхні. Поверхневі джерела водопостачання відрізняються високою продуктивністю, але вимагають постійного нагляду за дотриманням санітарно-технічного стану території поверхневого джерела: озера, річки[8].

Підземні джерела водопостачання

Підземні води, згідно п.5.3. СНіП 2.04.02-84 «Водопостачання. Зовнішні мережі і каналізація.», водоприймальні споруди (підземне джерело водопостачання) підрозділяються на:

водозабірні свердловини (частіше використаємо термін: артезіанська свердловина) для видобутку артезіанської води;

шахтні колодязі для видобутку здебільше грунтових вод;

горизонтальні водозабори, які у свою чергу підрозділяються на:

- траншейні споруди використовуються для порівняно невеликого водоспоживання при малій глибині залягання підземних вод;

- галерейні (власне галереї і штольні), які застосовуються для постійного водопостачання відносно крупних водоспоживачів, споруджувані при значній глибині залягання водоносних горизонтів;

- кяризи - примітивно влаштовані водозабірні споруди, вживані для сільсько-господарського водопостачання і зрошування невеликих земельних ділянок в напівпустинних районах з невитриманим заляганням водоносних горизонтів;

комбіновані водозабори;

променеві водозабори застосовуються для повнішого захвату підземної води — комбінація шахтного колодязя з горизонтальними буровими свердловинами, закладеними в різні боки водоносного пласта;

каптажі джерел.

Поверхневі джерела водопостачання

Поверхневі джерела для водопостачання підрозділяються на:

річкові - водовідбір з річки;

водосховища - водовідбір з водосховища;

озерні - водовідбір з озера;

морські - водовідбір з моря.

Для поверхневих джерел виділяють, наступні види водозабірних споруд: