Дипломная работа: Еколого-біологічні дослідження місцевості

Широколисто-лісові ландшафти сформувалися в умовах помірного теплого клімату з близьким до оптимального співвідношенням тепла і вологи. Для них характерним є помітно виражений період активної вегетації (6—7 місяців), протягом якого відбувається накопичення органічних речовин у ґрунті і рослинному покриві. Широколисто-лісові ландшафти поширені переважно на височинах у західній та північній частинах лісостепової зони, в Передкарпатті, на схилах хребтів Українських Карпат і Кримських гір. Широколисто-лісові ландшафти західної частини України характеризуються помірно теплим літом з вегетаційним періодом 200 днів і сумою температур 2 700°, річною сумою опадів 600—620 мм. Серед широколисто-лісових ландшафтів переважають височинні глибоко розчленовані лесові рівнини з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами під грабовими дібровами, а на високих вододілах — буковими лісами. На правобережжі і лівобережжі Дніпра в межах лісостепової зони широколисто-лісові ландшафти розвинулись на височинах та їх схилах і високих правобережжях приток Дніпра.

Прояв зональних ландшафтоутворюючих процесів, істотні зміни елементів теплового і водного балансів, балансів органічних і мінеральних речовин залежать від континентально-океанічного перенесення тепла і вологи, від особливості будови поверхні. Цим обумовлюються внутрішньозональні відмінності рівнинних ландшафтів та ярусна відмінність гірських ландшафтів, що враховуються у фізико-географічному районуванні.

1.2 Екологічний стан атмосферного повітря

Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м. Чернігів – 66 %. Найбільша кількість викидів припадає на м. Чернігів – 34 % викидів області.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001 р. на державний облік взято, станом на 31.12.2008 р., 531 промислове підприємство, організація, установа та підприємство агропромислового комплексу.

Як і в попередні роки роздержавлення промислового сектору економіки є основними причинами наявності на підприємствах проблем щодо стану природоохоронної діяльності у сфері охорони атмосферного повітря. Все це ускладнюється виникненням значної кількості малих підприємств різних форм господарювання, низьким рівнем вимогливості керівників до екологічної безпеки виробництва та фахової компетенції працівників.

Кількість викидів від пересувних джерел забруднення залишається майже незмінною з 2003 р. і становить 45,496 тис. тонн – 53 % від загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернігівському району з 2003 р. по 2008 р. представлено в табл. 3.1, перелік основних забруднювачів в таблиці 3.2.

Табл. 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. (тис. тонн)

2003	2004	2005	2006	2007	2008
Всього:	66,675	69,711	73,008	84,142	82,901	85,655
в т. ч. від пересувних	48,507	48,099	46,856	46,856	46,226	45,496
Всього від стаціонарних	18,168	21,612	26,152	37,916	37,537	40,159
в тому числі:
тверді	2,244	3,188	4,575	5,654	4,475	4,655
сполуки азоту	3,084	2,959	3,389	3,563	3,247	6,083
діоксид та інші сполуки сірки	3,367	5,284	8,119	10,155	7,199	8,086
оксид вуглецю	4,391	5,057	4,969	4,693	3,942	3,549

В 2008 році в регіоні суб’єктами господарської діяльності впроваджено 29 повітроохоронних заходів. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 4178,2 тис. грн., при цьому зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів очікувалось 96,681 т, фактично зменшення відбулось на 96,344 т.

Регулювання та налагодження котлів опалення (30 одиниць) зменшує викиди до 10 %.

Середньорічна концентрація діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки) перевищувала середньодобову граничнодопустиму концентрацію (ГДК) в 2,5 рази. Середньорічні концентрації інших домішок були нижче допустимих норм і складали: діоксиду сірки – 0,6 ГДК, оксиду вуглецю – 0,4, пилу – менше 0,1 ГДК. Вміст важких металів та бенз(а)пірену був значно нижчим за відповідні ГДК.

Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала максимально разову ГДК в 2,5 рази і спостерігалась у липні на ПСЗ № 1. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту і на обох постах – 51%.

Максимальна концентрація оксиду вуглецю досягла 0,6 ГДК, пилу – 0,1, діоксиду сірки – 0,1 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів та бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні граничнодопустимі концентрації.

Рівень забруднення повітря на обох постах суттєво не відрізнявся.

У річному ході звітного року спостерігалось зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у березні та листопаді – грудні. Річний хід концентрацій пилу, оксиду вуглецю та діоксиду сірки не зазнав значних змін.

У порівнянні з попереднім роком спостерігалося деяке підвищення рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту, вміст інших домішок не змінився.

У 2008 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 8-13 мкР/год, сумарна бета-активність випадінь у м. Чернігові - 764,6 Бк/м² (при допустимому рівні 3300 Бк/м² ).

Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією за 2006 р. проведено 2438 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 49 (1,9 %), в т.ч. в міських поселеннях 2146 проб, з них з перевищенням ГДК 42 проби (1,9 %), в сільських поселеннях 222 проби, з них з перевищенням ГДК 7 проб (2,4 %). Дослідження шкідливих речовин в атмосферному повітрі проводились за такими показникам: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, аміак, свинець, ацетон, толуол, ксилол, бензол.

В місті Чернігові, згідно вказівки МОЗ України з 1995 р. проводиться спостереження забруднення атмосферного повітря на маршрутному посту (м. Чернігів – 13). по 16 інгредієнтах: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, толуол, аміак, свинець, ацетон, сірководень, ртуть, ксилол, бензол.

В перелік підприємств – основних забруднювачів навколишнього природного середовища Чернігівської області входить Комунальне енергогенеруюче підприємство „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова”, яке занесено до „Переліку екологічно-небезпечних об’єктів загальнодержавного рівня”. Контроль за обсягом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у 2006 р., проводився ЗАТ „Техенерго” (м. Львів). Перевищень нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин не зафіксовано.

Табл. 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі за найпоширенішими речовинами (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів

тис. тонн

Населені пункти, райони		2006 р.													2006 р.
		Всього		В т.ч.											Всього			В т.ч.
				Стаціонарні джерела									Пересувні джерела					Стаціонарні джерела									Пересувні джерела
				Разом	В т.ч.													Разом		В т.ч.
					пил		Діоксид сірки		Діоксид азоту		Оксид вуглецю									пил		Діоксид сірки		Діоксид азоту		Оксид вуглецю
1		2		3	4		5		6		7		8		9			10		11		12		13		14	15
м. Чернігів		31,705		17,011	4,186		8,838		2,389		1,166		14,694		27,951			12,310		3,211		6,043		2,067		0,488	15,641
Чернігівський		3,032		1,730	0,081		0,090		0,099		0,196		1,302		4,626			3,434		0,06		0,058		0,089		0,173	1,192
Населені пункти, райони	2008 р.															(+/-)2008р. до 2007р.
	Всього		В т.ч.													Всього	В т.ч.
			Стаціонарні джерела											Пересувні джерела			Стаціонарні джерела											Пересувні джерела
			Разом			В т.ч.											Разом		В т.ч.
						пил		Діоксид сірки		Діоксид азоту		Оксид вуглецю							пил		Діоксид сірки		Діоксид азоту		Оксид вуглецю
16		17			18		19		20		21		22		23	24		25		26		27		28			29
м. Чернігів	29,509		13,185			3,423		6,978		1,859		0,420		16,324		1,558	0,875		0,212		0,936		-0,21		-0,068			0,683
Чернігівський	6,309		5,148			0,045		0,036		0,089		0,079		1,161		1,683	1,714		-0,015		-0,023		-0,01		-0,093			-0,031

1.3 Екологічний стан водного середовища

Загальний забір води в 2008 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 147,9 млн. м³ . У порівнянні з 2007 роком (160,4 млн. м³ ) забір свіжої води зменшився на 12,5 млн. м³ , або на 7,8 % (рис. 1.1.).

???. 1.1. ????? ?????? ????

У зв’язку зі зменшенням виробництва електричної енергії КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" загальний забір води з поверхневих джерел зменшився в порівнянні з минулорічним на 10,07 млн. м³ , або на 10,8 %, і становить 83,02 млн. м³ . Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні десять років представлена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел

Загальний обсяг забору підземних вод становить 64,88 млн. м.³ і, в порівнянні з 2007 роком (67,31 млн. м³ ), зменшився на 2,43 млн. м³ , або на 3,6 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні десять років наведена на рис. 1.3.