Дипломная работа: Електроустаткування підприємства
Формування волокна закінчується затвердінням елементарних волокон, при якому зберігається орієнтація мікромолекул. Часто для підвищення ступеню орієнтації молекул ще не зовсім затверділі волокна піддають витягуванню шляхом багаторазового перемотування при певному натяжінні.
Існує два способи формування волокна: мокрий і сухий.
Мокрий спосіб використовується у випадку прядіння волокна із розчину, який подається прядильним насосом, проходить через фільтр, продавлюється через отвори філь’єри і потрапляє в розчин, що знаходиться в осадовій ванні. Далі утворені нитки намотуються на бабіну.
При сухому формуванні нагрітий прядильний розчин або полімерна смола після проходження через філь’єру попадає у вигляді струмків у шахту прядильної машини, в яку подається нагріте повітря. При температурі 80ºC відбувається випаровування розчину, струмочки утворюють пучок волокон, який при виході з шахти з’єднуються в нитку, підкручується і намотується на бабину.
Остання стадія – це оздоблення волокна: очищення від домішок і обробка жировими розчинами, щоб надати йому більшої слизькості для полегшення виготовлення тканини на текстильних підприємствах. Завершують виробництво волокон сушінням і намотуванням їх у вигляді ниток на шпулі й котушки.
1.2 Технічна характеристика підприємства, цеху
В цеху витягування корду встановлені 32 машини КВ-III-250-КА, призначені для витягування і кручення кордної нитки з лінійною щільністю 93,5 і 187 текс.
Машина КВ-III-250-КA розрахована на вхідне пакування масою 12 кг, яке поступає з приймально-намотувальної машини. Шпулярник до машини КВ-III-250-КА виконаний у вигляді підвісних візків, на яких пакування транспортуються по підвісному монорельсовому шляху після знімання з машин ПН-1000-КК18.
На кожному візку розміщено чотири пакування. Уздовж машини на підвісному шляху встановлюється і фіксується выдвижными штирями необхідне число візків, заповнених пакуваннями. Газоподібні продукти випаровування, які виділяються при нагріві нитки, відсмоктуються від електронагрівача через патрубки відсмоктуючої системи.
В цеху підтримується стала температура +20°С. Приміщення цеху відноситься до пожежонебезпечних приміщень – в яких знаходяться горючі волокна, утворена при цьому небезпека обмежена пожежею, але не вибухом, бо вміст пилу або волокон в повітрі за умовами експлуатації не перевищує вибухонебезпечних концентрацій. В цеху виконане штучне освітлення з використанням люмінесцентних ламп потужністю 40Вт, а аварійне освітлення – люмінесцентні лампи потужністю 20Вт. Стіни і стеля пофарбовані у світлі тони і коефіцієнти відображення дорівнюють: стелі -70%, стін - 50%. В цеху є вентиляція і встановлені потужні кондиціонери.
1.3 Характеристика споживачів електроенергії. Категорія електропостачання
Споживачі електроенергії промислових підприємств поділяються на наступні групи:
- споживачі трьохфазного струму напругою до 1000В, частотою 50Гц;
- споживачі трьохфазного струму напругою вище 1000В, частотою 50Гц;
- споживачі однофазного струму напругою до 1000В, частотою 50Гц;
- споживачі, які працюють з частотою відмінною від 50гц, які живляться від перетворюючих підстанцій і установок;
споживачі постійного струму, які живляться від перетворюючих підстанцій і установок.
Для правильної побудови системи промислового електропостачання всіх споживачів перерахованих вище груп необхідно вияснити:
- вимоги, які обумовлені діючими „Правилами улаштування електроустановок” ПУЕ до надійності живлення споживачів (1-а, 2-а і 3-тя категорії);
- режим роботи (тривалий, короткочасний, повторно-короткочасний);
- місця розташування споживачів електроенергії, необхідно також вияснити стаціонарні вони чи пересувні.
В даний час електропостачання промислових підприємств здійснюється на змінному струмі.
Згідно ПУЕ електротехнічні установки, які виробляють, перетворюють, розподіляють і споживають електроенергію діляться на електроустановки напругою до 1000 В і електроустановки напругою вище 1000 В.
По частоті струму споживачі електроенергії діляться на споживачі:
- промислової частоти (50Гц);
- високої частоти (понад 10кГц);
- підвищкної частоти (до 10кГц);
- пониженої (нижче 50Гц) частоти.
Розрізняють три характерні групи споживачів: