Дипломная работа: Філософький грунт та стиль літературних творів Джеляледіна Румі та Григорія Савича Сковороди. Порівняння, спільні риси.

Тобі поводир.

За чабана (муршида) тримайся міцно,

То й вовки лащитимуться.

Слухай мене, моє чорне ягняточко,

Моє чорне ягнятко,

Хай ти тат, чи рум, чи тюрк,

Вивчай мову без мови,

Без того , хто знає (мови).

Фактично цю саму ідею про те, що дорога суфізму відкрита для всіх, котрої віри вони не дотримувалися б , Румі пропагує і в іншому вірші, написаному турецькою мовою.

Gene, gene ne olursan ol

Ister kafir ol ister mecusi,

Ister butperest

Ister yuz kere bozmis ol tovbeni

Umidsizlik gapusu degil bu kapu

Ister yz kere tove etmis ol

Nasilsan oyle gel

Все одно прийди, все одно,

Хто б ти не був, будь ним

Хай ти гуар (християнин),

Хай ти зороастр (вогнепоклонник),

Хай язичник.

Хай ти сто разів споганив себе каяттям,

Ці ворота не є ворота безнадії,

Хай ти сто разів (знову покаявся),

Хай там що з тобою – прийди.

Те, що Румі вдався до турецької мови, свідчило про потребу писати суфійські повчання та лірику мовою того народу, до котрого проповідники несуть свою віру. Фактично це були перші турецькі поетичні твори , які написав освічений поет на теренах нової батьківщини .

Румі визнав Шамса своїм духовним батьком, завдяки своїй любові до вчителя він почав писати твори і присвячував їх йому. Декотрі вірші Румі підписував Шамс (арабською «шамс» означає сонце) а весь диван назвав «Дивані Шамс уль-Гакаїк». (збірник істин сонця). Одного дня Мевляна почув такі слова: «Ти вже достатньо зрілий, синок. Ти як той лев, якому немає рівних в науках, в мудрості, в знанні традицій. Давай, вперед! Іди, наповняй людські душі милістю, милосердям, чистотою, життям; відроджуй духовно мертвих своєю власною любов’ю.»

Через деякий час Мевляна отримав звістку про смерть друга. На згадку про товариша Мевляна організував дервішський орден, ритуал якого в алегоріях відтворювали вчення Шамса. Через те, що послідовники називали Румі терміном Мевляна (наш добродій) , то й орден отримав ймення Мевлеві («той , що причетний до мевляни»).

Ритуал цього ордену дуже цікавий – це зікр, який полягає в тому, що дервіші стають згідно з розташуванням планет та зірок і починають крутитися, ніби повторюють рух планет навколо сонця. І орден, і зікр дожили до наших днів