Дипломная работа: Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання
3. Визначити та експериментально перевірити дидактичні умови, що забезпечують формування графічних навичок на уроках трудового навчання в початкових класах.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень був використаний комплекс методів дослідження: теоретичних (вивчення й аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм, підручників та методичних посібників, періодичних видань) і емпіричних (спостереження, анкетування, дидактичне діагностування учнів, педагогічний експеримент). Провідним на всіх етапах проведення дослідження виступав метод педагогічного експерименту (констатуючий і формуючий) та наступний аналіз і узагальнення його результатів.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у Йосипівській ЗОШ І-ІІ ступенів Тернопільського району. Всього дослідженням було охоплено 38 учнів (17 учень у констатуючому експерименті і 21 – у формуючому) та 5 учителів початкових класів.
Організація дослідження. Дослідження проводилось поетапно протягом 2006-2008 років.
На першому етапі (2006—2007 рр.) вивчався педагогічний досвід та стан формування графічних навичок на уроках трудового навчання в початкових класах у школах м. Тернополя та Тернопільського району, аналізувалася психолого-педагогічна та методична література, визначалася роль графічних навичок у розвитку школярів, визначалася експериментальна база, проводився констатуючий експеримент, формулювалася гіпотеза дослідження. На цій основі попередньо було сформульовано дидактичні умови, покликані забезпечити формування графічних навичок на уроках трудового навчання в початкових класах.
На другому етапі (2007—2008 рр.) продовжувалися теоретичні пошуки шляхів розв’язання обраної проблеми дослідження. За результатами проведеної роботи розроблено методичне забезпечення, розроблено методику та розпочато на цій основі формуючий експеримент. Також здійснювалася систематизація й узагальнення результатів експериментального дослідження. Проведено кількісну та якісну обробку отриманих результатів. Здійснено теоретичні узагальнення за результатами проведеного дослідження. Сформульовано загальні висновки по роботі та здійснено її літературне оформлення.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження визначається тим, що у ньому розкрито можливості уроків трудового навчання у формуванні графічних навичок в початкових класах; визначено та обґрунтовано дидактичні умови формування графічних навичок на уроках трудового навчання в початкових класах; розроблено показники і рівні сформованості графічних навичок у молодших школярів у процесі практичної роботи з трудового навчання.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що створена система вправ і завдань, які комплексно розв’язують проблему формування графічних навичок на уроках трудового навчання в початкових класах.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.
РОЗДІЛ 1. Теорія і практика формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання
1.1 Методологічні основи дослідницької роботи
Графічна діяльність учнів на уроках трудового навчання має широкі можливості для їх розумового розвитку. Проаналізовані у процесі досліджень механізми навчально-пізнавальної діяльності на уроках трудового навчання дають підстави стверджувати, що «будь-яка графічна дія спочатку здійснюється подумки, на основі чого в учня створюється певний графічний образ, а потім він втілюється у реальних графічних побудовах» [11, 32]. Непомітна зовні розумова діяльність являє собою тісну взаємодію мислительних операцій, образного мислення і пам’яті. В результаті цього і «утворюється графічний образ предмета, який фіксує в уяві учня його властивості, що умовно відображені на кресленні, або ще підлягають відображенню шляхом побудови необхідних зображень» [24, 19].
У своєму дослідженні графічну діяльність ми розглядаємо як цілісний багатогранний процес, який являє собою взаємодію розумових та практичних дій, спрямованих на створення уявлень про просторові властивості предметів та їх умовне відображення на площині або відтворення цих просторових властивостей в уяві на основі існуючих умовних зображень.
Розумові дії в графічній діяльності на уроках трудового навчання є передумовою створення образів, які відображають просторові властивості і відношення предметів [4, 62]. Адже «тільки на основі створеного образу з’являється уявлення про предмет або виконується зображення його» [62, 77]. Від правильності та повноти створеного образу безпосередньо залежить сприйняття властивостей зображеного предмета та інформаційна наповненість і виразність виконаного на його основі рисунка.
Аналіз змісту образного мислення на уроках трудового навчання дає підстави вважати, що за своєю суттю процеси створення образів виступають психологічною основою графічної діяльності, пов’язаної з читанням та виконанням рисунків. В основі створення графічного образу лежить ряд послідовно взаємопов’язаних психологічних процесів: органи відчуття (зір, дотик, слух) ⇒ відчуття ⇒ сприйняття ⇒ уява ⇒ мислительні операції, образне мислення, пам’ять ⇒ образ ⇒ практичні дії, спрямовані на відображення образу у вигляді конкретного зображення [75, 27]. Така послідовність утворення графічного образу заперечує позицію багатьох дослідників, що розумовий розвиток учнів на уроках трудового навчання слід зводити лише до розвитку просторових уявлень та уяви.
Чисельні дослідження змісту графічної діяльності школярів у процесі виконання рисунків свідчать про те, що вона супроводжується складними аналітико-синтетичними діями [15, 19]. Тому і розумовий розвиток школярів на уроках трудового навчання повинен відбуватись саме в такій діяльності, яка передбачає необхідність активних розумових дій. З нашої точки зору такою діяльністю є розв’язування графічних завдань відповідного змістового наповнення. Проведений нами всебічний аналіз типових графічних завдань курсу трудового навчання показав, що процес їх розв’язання завжди наповнений розумовими діями, в основі яких лежать мислительні операції.
Під графічним завданням ми розуміємо «навчальну проблему, яка передбачає умовне відображення просторових властивостей предмета за допомогою розумових і практичних дій, в основі яких лежать певні знання про правила виконання та оформлення рисунків і уміння застосовувати їх на практиці» [59, 18].
Виходячи з того, що в графічному завданні зосереджується потреба в практичному застосуванні знань і на їх основі формуються відповідні уміння, головним засобом розвитку розумових операцій в учнів на уроках трудового навчання в процесі дослідження було обрано саме графічні завдання. Організаційно-методичною основою забезпечення цього є обґрунтована в дослідженні В.К.Сидоренка система графічних завдань [61-62]. Критерієм вибору цих задач виступала їх можливість для активного включення школярів в розумову діяльність. Тобто відбираються саме ті завдання, процес розв’язування яких ґрунтується на мислительних операціях.
Порівняльний аналіз та співставлення типових графічних завдань з курсу трудового навчання у залежності від їх можливостей для розумового розвитку учнів дозволив нам розділити їх на дві групи, кожна з яких має свої відмінні специфічні особливості.
Виконаний у процесі проведення дослідження аналіз психологічних основ розумової діяльності школярів на уроках трудового навчання дає підстави стверджувати, що процес розв’язування графічних завдань являє собою складну взаємодію:
1) психічних та психологічних процесів, на яких ґрунтуються здійснювані учнями мислительні операції;
2) процесів просторової уяви, що забезпечують створення уявлень про об’ємні форми предметів;
3) графічних знань і умінь, необхідних для відображення об’ємних форм предметів на площині [76, 53].
Уміння учня розв’язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень з курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає активне оперування просторовим образом і певну сукупність мислительних операцій, необхідних для її розв’язання [46, 37]. На основі всебічного вивчення діяльності учнів у ході розв’язування графічних завдань вченими розроблено узагальнену структуру процесу розв’язування будь-якого графічного завдання. Ця структура визначає місце і зміст мислительних операцій на кожному етапі розв’язування графічного завдання, починаючи від аналізу його умови і закінчуючи перевіркою одержаного результату. Вона включає чотири етапи, кожний з яких має певний операційний склад умінь:
1. Аналіз умови графічного завдання (сприйняття і усвідомлення завдання, яке міститься в умові задачі; аналіз даних, наведених в умові задачі; визначення повноти даних умови завдання – достатність, недостатність, надмірність; визначення, до якого типу відноситься дана задача; створення просторових уявлень про дані, наведені в умові завдання.)
2. Визначення послідовності розв’язування графічного завдання (визначення графічних дій, сукупність яких необхідна для розв’язування завдання; мислене встановлення раціональної послідовності здійснення графічних дій; відновлення в пам’яті (відтворення) теоретичних знань, правил і нормативних положень, необхідних для розв’язування задачі; мислене встановлення аналогій з раніше розв’язаними завданнями; передбачення (створення образу) кінцевого результату розв’язування завдання та співвіднесення його з умовою.)
3. Реалізація плану розв’язування графічного завдання (уявна видозміна і перетворення початкових образів, створених на основі оперування даними умови завдання; залучення теоретичних знань, правил і нормативних положень для здійснення графічних дій відповідно до умови завдання; багаторазове взаємозворотне перекодування просторових образів у плоскі образи; практичне здійснення графічних дій у вигляді конкретних геометричних побудов контурів зображень та їх елементів; доповнення утворених зображень знаково-символічними умовними позначеннями, узгодженими з умовою завдання.)
4. Контроль і корекція одержаного результату (співвіднесення і узгодження одержаного результату з вихідними даними умови завдання; аналіз причин невідповідностей кінцевого результату умові завдання (при їх наявності); доповнення та уточнення кінцевого результату розв’язування завдання.) [61, 30-31].
У розробленій структурі кожний етап розв’язування графічного завдання наповнений певними розумовими діями, що базуються на здійсненні мислительних операцій.