Дипломная работа: Формування навички швидкого читання у молодших школярів
М. Горький писав: "Любіть книгу - джерело знань: вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе вам розібратись в строкатій і бурхливій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самого себе, вона окриляє розум і серце почуттям любові до світу, до людини" [9, 87].
Ідея сказаного - у підкресленні благотворного впливу книги на формування позитивних рис особистості. Дію цього впливу у повній міріслід використати на уроках читання. Для цього є всі можливості. Читання книг відкриває кожній людині світ незвіданого, незнаного, таємничого. У найбільшій мірі це стосується дітей. Учні початкових класів прилучаються до цього світу передусім на уроках читання, які задовольняють освітню мету навчання молодших школярів.
Ефективний процес читання неможливий без вироблення в учнів навичок правильного, виразного, швидкого та свідомого читання, які формуються на уроках класного і позакласного читання.
Проблема формування навички читання завжди була і є актуальною, детально дослідженою як в психолого-педагогічному так і в методичному плані.
Психолого-педагогічні засади проблеми були встановлені Т. Єгоровим, О. Леонтьєвим, М. Жинкіним.
В методичній літературі розроблена достатньо повна характеристика навички читання Н. А. Щербаковою, Є. А. Адамовичем, К. Т. Полєкіним, В. Г. Горець. М. Яковлєвою. а також В. О. Острогорським, 3. А. Ачейкіною, А. А. Горбуновою, Є. Є. Руновою.
Однак процес формування навички швидкочитання залишався поза увагою дослідження вчених і методистів як в XIX- XX, так і в XXIстолітті. Це обумовлює актуальність досліджуваної нами проблеми, тема якої "Формування у молодших школярів навичок швидкого читання"
Об'єктом дослідження є процес формування навичок читання, а предметом - процес удосконалення навички швидко читання.
На сучасному уроці читання вчитель має формувати в учнів правильне, свідоме, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. У процесі опрацювання тексту належний рівень сформованості цих умінь у дітей забезпечувати важко. Тому мета роботи - дібрати та систематизувати вправи, спрямовані на формування ефективної навички швидкочитання, обґрунтування умов для її впровадження та розробка методичних підходів та шляхів успішного формування та удосконалення навички читання.
Гіпотезою дипломного дослідження є: процес формування навички швидкочитання в початковій школі буде ефективнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, що сприяють усвідомленому сприйняттю художнього тексту, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання.
Завдання дипломної роботи:
1) проаналізувати та узагальнити досліджувану проблему в психолого-педагогічній літературі;
2) з'ясувати методологічну основу процесу формування навички швидкого читання;
3) обґрунтувати та відібрати вправи, що сприяють успішному виробленню даної навички;
4) вивчити ефективність авторських пропозицій.
Методологічну основу дипломної роботи становлять:
1) загальнометодичні закономірності формування навички швидкочитання;
2) передовий педагогічний досвід; сучасні наукові розробки з даної проблеми;
3) педагогічна спадщина з досліджуваної проблеми.
Методами дослідження, які були застосовані у процесі написання дипломного дослідження є:
• аналіз психолого-педагогічної теорії, методичної літератури;
• вивчення передового педагогічного досвіду;
• педагогічний експеримент;
• спостереження;
• методи математичної та статистичної обробки контрольних зрізів;
• методи теоретичного узагальнення.
Наукова новизна даної проблеми полягає у відборі та систематизації методичних засобів удосконалення навички швидкочитання, оскільки окреслена проблема ніколи не була об'єктом дослідження вчених і методистів.
Практичне значення роботи полягає у тому, що завдяки ефективному формуванню навички швидкочитання можливе не лише усвідомлене сприйняття змісту тексту, але й те, що учні, добре володіючи навичкою швидкочитання, успішно навчатимуться в школі.
Реалізація мети і завдань дослідження представлена у змісті роботи, який складається з двох розділів та семи параграфів.