Дипломная работа: Формування споживних властивостей меблів та митне оформлення при перетині митного кордону
Створення такої споживчої цінності товару, яка включає до себе всю сукупність властивостей товару, а також супутніх йому, є важливішими умовами виживання на ринку.
Для успішного вирішення цих задач велике значення має творча робота колективів меблевих підприємств, підвищення ефективності і якості роботи на всіх етапах технологічних процесів. На меблевих підприємствах постійно підвищується технічний рівень виробництва: з’явились автоматичні та напівавтоматичні лінії, впроваджуються зовсім нові технологічні процеси, які раніше не використовувались в меблевому виробництві, але які сприяють підвищенню продуктивності праці, покращанню якості продукції.
Щоб дати оцінку конкурентоспроможності товару, необхідно вирішити широке коло питань і наперед за все отримати об’єктивну інформацію про стан ринку, розвиток промисловості того товару, який розглядається з точки зору конкурентоспроможності.
Аналізу ринку приділяється особлива увага. Особливо це відноситься до оцінки тих потреб, які цей товар не задовольняє, до виявлення негативних та позитивних якостей цього товару, які відмічають споживачі.
Літературний огляд
І. Стан розвитку ринку меблів в Україні
1.1. Основні тенденції розвитку ринку меблів в Україні
Ринок меблів, як і інші українські товарні ринки у своєму розвитку пройшов ряд етапів.
До 1987 року на ринку меблів практично були відсутні сегменти спеціалізованих меблів та меблів для офісу. Сфера ринкових відносин обмежувалася в основному побутовими меблями, а поставки для організацій та установ мали планово - розподільний характер.
У сегменті побутової меблі були подані біля 30 найменувань товарів із загальною кількістю артикулів 300-400 одиниць. Характерною рисою цього періоду є широка пропозиція порівняно недорогої меблі мінімального рівня якості. Питаннями імпорту, виробництва та збуту меблів займається держава.
В період 1987 - 1991 роки ситуація на ринку меблі змінилася. У цей час була трохи пом'якшена політика держави по відношенню до приватного підприємця. Це призвело до створення різноманітних кооперативів та малих підприємств, які виробляють в основному побутові меблі. Проте загальні обсяги виробництва меблів цими структурами були вельми незначними [27].
В період 1992 -1994 роки ситуація змінилася докорінно. З одного боку, вітчизняна меблева промисловість скоротила обсяги виробництва. З іншого боку, з'явився ажіотажний інфляційний попит на вироби тривалого користування. В цей період почав бурхливо розвиватися приватний бізнес - споживач специфічної меблі. Але в першу чергу вдовольнялися мінімально необхідні потреби, що і визначило насичення ринку дешевою вітчизняною та імпортною продукцією[27] .
У 1995 - 1996 роках сформувався прошарок заможних клієнтів, які мають змогу придбати якісні меблі як для роботи, так і для життя. Саме цей чинник зумовив прихід на український ринок іноземних виробників[27].
В теперішній час меблева промисловість, як і інші галузі переживає спад. В попередні роки склалася така ситуація, коли виробник диктував свої вимоги покупцеві і хороші меблі стали великим дефіцитом. На теперішній день реалізація меблів на внутрішньому ринку дуже ускладнилася. Вітчизняні виробники поки що не в змозі витримати жорстку конкуренцію, тому що не можуть провести заміну старого обладнання, закупити нові матеріали, технології .
За даними Держкомстату України виробництвом побутових меблів в Україні займаються 378 підприємств. Суб’єктів торгівлі меблями – близько 1410. Тільки в Києві майже 180 меблевих салонів і магазинів. Найменування меблів, які випускають підприємства України наведені в табл.№1.1, кількість динаміка об'ємів виробництва меблів в Україні представлена в додатку 1 .
Таблиця №1.1
Найменування меблів, які випускають підприємства України
| Кількість підприємств - виробників | |
| гарнітури та набори меблі для кімнат, кухонь, передпокою | 198 |
| табурети | 140 |
| шаф для одягу та білизни | 128 |
| меблі для кухонь | 122 |
| м'які меблі | 100 |
| обідні столи | 98 |
| дерев'яні ліжка | 98 |
| крісла | 76 |
| диван - ліжко | 76 |
| шафа для книг | 74 |
| полиці для книжок | 73 |
| стільці | 65 |
| дитячі меблі | 60 |
| журнальні столи | 59 |
| кухонні столи | 58 |
| письмові столи | 54 |
| шафи для посуду та серванти | 54 |
| шафи комбіновані | 49 |
| крісло - ліжко | 37 |
| матраци м'які | 35 |
| дитячі ліжка | 33 |
| меблі для дошкільних установ | 8 |
| секретери | 8 |
| меблі для загальноосвітніх шкіл та установ освіти | 7 |
| тахти, софи | 5 |
На теперішній час вітчизняна продукція ще не може в повному обсязі конкурувати із закордонною, але вже намітилися шляхи виходу із кризового стану нашої меблевої промисловості. Останнім часом ринок меблів України все більше наповнюється меблевими товарами вітчизняних виробників, які поступово витісняють закордонного виробника зі свого ринку. Стрімкий рівень імпортних поставок припинився і можна сказати, урівноважився, щоправда, ще й досі знаходиться на надто високому рівні.
Україна імпортує меблі в основному з Польщі (45-50% від усієї кількості, що ввозиться), Італії (30-35%) і Німеччини (8-12%). Частина ввізних меблів у загальному об'ємі продажу зросла за період 1990-1999 з 2% до 62%. Тільки в 2000 та 2001 роках це саме зростання призупинилося. Але якщо перерахувати ці дані на річні суми меблевого продажу в деяких країнах на душу населення, то можливо отримати наступні дані (таблиця №1.2):
Таблиця № 1. 2
Річні суми меблевого продажу в деяких країнах, перераховані на душу населення
| Назва країни | У.О. на душу населення |
| Німеччина | 258 |
| Італія | 162 |
| Франція | 153 |
| Великобританія | 135 |
| Росія | 16 |
| Україна | 5,8 |
Експортні поставки підприємств нині становлять 24,2% від усього випуску. Але є надія, що протягом 5 найближчих років удасться підняти їх питому вагу щонайменше вдвічі.
Це можна зробити, повернувши нашому виробнику втрачені ринки збуту. Наприклад, за даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, експортні поставки, рівень яких істотно знизився в 1998 та 1999 роках через кризу 1998 року, уже сьогодні відновився.
При цьому біля 82% підприємств випускають від 1 до 9 найменувань меблі, біля 17% - від 10 до 19, і тільки 1% (4 підприємства) - від 20 до 24 найменувань меблі [38].
Щодо пропорційного співвідношення різних видів меблів, то ситуація в Україні складається наступним чином: головна частина ринку, до двох третин в грошовому еквіваленті, тобто 100-120 млн. у.о., належать офісним меблям. Попит на ці вироби стабілізувався. А ось в найближчі два роки перше місце за обсягом реалізації посядуть меблі спеціального призначення. На думку експертів з держкомпромполітики, спецмеблі, вийшовши на перше місце, будуть домінувати на ринку до 2005 року .
Зараз ринок меблів міняє свої орієнтири від кількості до якості.
Найбільш насичений меблевим виробництвом західний регіон. За кількістю підприємств - виробників меблі на першому місці Закарпатська область - 35 підприємств, Львівська та Рівненська області по 20 підприємств. Найменш насичена меблевими підприємствами Чернігівська область - там їх усього 5. Дані про насиченість меблевим виробництвом різних регіонів України наведені в табл.№1.3.
Державний комітет промислової політики планує в найближчі два роки підняти частку меблів вітчизняних виробників на внутрішньому ринку до 65%. Відновити українську меблеву промисловість може лише один інвестор - національний споживач. На дива у вигляді великих централізованих інвестицій галузь сподіватися вже не може [37].
Основною проблемою є те, що переважна частка меблевих потужностей належить "старим" підприємствам, що не встигли перелаштуватися на доволі прискіпливого, останнім часом, українського споживача. На перший погляд, головні їх складності чисто збутові.
Крім того, система вітчизняних підприємств вже довела, що їх нові товари не гірші за імпортні аналоги. І мінлива меблева мода певних країн змушує деякі іноземні фірми весь час підштовхувати покупців до придбання нових моделей. Для того вони свідомо роблять “короткоживучий товар”. А наші співвітчизники купують продукцію на десятиріччя-частково через бідність, а частково за звичкою.
Така ситуація, а також досвід вітчизняних підприємств конструювання довговічних меблів дають змогу сподіватися на зростання виробництва меблів не лише для українського ринку, а й на експорт.
Таблиця № 1. 3
Кількість меблевих підприємств в Україні (по даним Держкомпромполітики України)
| Область | Кількість підприємств | ||
| Спеціалізованих | Інших | Разом | |
| Закарпатська | 10 | 25 | 35 |
| Львівська | 10 | 10 | 20 |
| Волинська | 7 | 10 | 17 |
| Рівненська | 13 | 7 | 20 |
| Тернопільська | 5 | 4 | 9 |
| Івано - Франківська | 3 | 3 | 6 |
| Чернівецька | 4 | 8 | 12 |
| Хмельницька | 6 | 5 | 11 |
| Житомирська | 8 | 11 | 19 |
| Вінницька | 5 | 2 | 7 |
| Київська (без Києва) | 9 | 5 | 14 |
| Київ | 8 | 4 | 12 |
| Чернігівська | 2 | 3 | 5 |
| Черкаська | 10 | 7 | 17 |
| Сумська | 10 | 5 | 15 |
| Полтавська | 9 | 7 | 16 |
| Кіровоградська | 5 | 1 | 6 |
| Харківська | 5 | 6 | 11 |
| Луганська | 5 | 3 | 8 |
| Донецька | 7 | 8 | 15 |
| Дніпропетровська | 8 | 8 | 16 |
| Запорізька | 6 | 5 | 11 |
| Одеська | 6 | 8 | 14 |
| Миколаївська | 4 | 5 | 9 |
| Херсонська | 4 | 3 | 7 |
| Республіка Крим | 4 | 6 | 10 |