Дипломная работа: Формування умінь і навичок виразності голосного читання в учнів початкової школи

– Додаток або група слів додатка, що знаходиться після присудка, відокремлюється паузою.

– Паузою відокремлюються обставинні слова.

– Це ж стосується порівняння в орудному відмінку (воно виконує обставинну функцію).

Існують паузи, тривалість яких не пов’язана зі ступенем смислового зв’язку слів, між якими вони виникають, а їх значення не зумовлюється чіткою передачею думки. Такі паузи можуть збігатися з логічними, віршовими, але в таких випадках вони впливають лише на ступінь тривалості: подовжують їх. Тому позначати такі паузи на письмі треба не менше як двома вертикальними рисками ( // ). Це психологічні паузи, які робляться у будь якому місці: між фразами і в межах однієї фрази, не зважаючи на мовні такти і розділові знаки. Розстановка психологічних пауз залежить від умов висловлюваної думки, від бажань, настроїв і почуттів читця, від реакції слухачів. Психологічній паузі властиве мовчазне переживання.

Психологічна пауза підказується характером почуттів, укладених у текст, і ситуаціями, в яких створюються і якими викликаються певні почуття. Достатньо осмислити такі ситуації і характер почуттів, як визначиться і характер самої паузи або ж її різновид. Отже, знаючи певний перелік таких ситуацій або ж виправданих мотивів чи різновидів психологічної паузи за своїм характером можна визначити конкретний її зміст і дію.

Різноманітний характер і дія психологічної паузи підказують такі її різновиди.

1. Пауза настороженості. Її стимулюють такі слова: «Ах! Тсс! Цсс! Чш! Стій! Ні кроку!», які сигналізують подальшому змістові висловлювання настороженості (подив, зачудовання, непорозуміння, вагання). Після таких слів і робиться пауза.

2. Пауза емоційного підсилення. Її стимулюють емоційно заряджені слова, що повторюються. Пауза робиться після першого слова.

-Їде, // їде! – хором підхопила малеча. (О. Довженко).

3. Пауза пригадування. Показником паузи є три крапки.

– Так ото я й кажу, може б, ти не теє… як його… // Може без тебе обійдеться?. (О. Довженко).

4. Пауза замовчування. Її стимулює навмисне чи викликане кимось

(чимось) мовчання того, хто говорить з метою приховати щось, не перечити комусь. Показником паузи є три крапки.

5. Пауза відшукування відповіді. Сигналізує її ситуація, яка спонукає персонажа шукати відповідь на певне запитання. Показником є три крапки.

6. Пауза емоційного порівняння.

«Надійшла весна прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна, // ніби дівчинка в вінку…» (І. Франко).

7. Пауза жалю. Показником є три крапки.

– Та я ж вам!.. // Для вас старався. Щоб веселіше було. (А. Григорчук).

8. Пауза роздумів.

– Мені інколи хочеться бути поганим. Але… // соромно (В. Нестайко).

9. Пауза стимулювання почуттєвих реакцій. Показником є три крапки.

– Він же… // він… // живий! (В. Кава).

10. Пауза залякування.

– Ах так! // Ну гаразд, ти вже скоро дізнаєшся, що таке зима, і добре наплачешся. (О. Буцень).

11. Пауза спонукання. Виправдовується вона лише намірами читця, який ставить собі за мету зосередити увагу слухачів на важливості змісту розкритих вже картин життя чи явищ природи; дати можливість естетично пережити і оцінити сприйняте. Пауза робиться після емоційно насичених і важливих у смисловому відношенні слів, уривку тексту, які завершують картину, перед новою, іншого змісту картиною:

…В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло… // Там неволя,

Робота тяжкая… (Т. Шевченко).