Дипломная работа: Історія і сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладі роботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського)

Сьогодні одна з найстаріших на землі установ, незамінна супутниця усіх університетів - бібліотека, переживає період серйозних змін, про значення яких свідчать прийнятий у 1995 році (20.07.2000р. - нова редакція) Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу і ряд інших офіційних документів, спрямованих на підтримку і розвиток бібліотек - осередків інформації, яка у сучасному світі є одним з найзначущих державних ресурсів [1-6].

Основним завданням бібліотек вищих навчальних закладів є всебічна допомога у виконанні ними своєї державної і суспільної місії: підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які володіють тими знаннями і навичками, які вимагає у них час. Виходячи з цього, колектив кожної університетської бібліотеки повинен постійно направляти всі зусилля на пошуки вдосконалення форм і методів своєї роботи [22].

Запорукою успіху роботи бібліотеки і забезпечення її ефективного розвитку є розуміння колективом бібліотеки таких основних питань: якою є бібліотека сьогодні з усіма її сильними і слабкими сторонами, якою її хочуть бачити у майбутньому, які можливості існують для реалізації мети і що треба зробити для досягнення цієї мети [28].

У доступній фаховій літературі останніх років з’явився ряд робіт, у яких аналізується сучасний стан університетських бібліотек. У 2001 році вийшла перша в Україні монографія В.Г. Дригайла, О.В. Башун, В.М. Волинець “Основы управления библиотекой высшего учебного заведения”, у якій розкриті наукові основи, організація, структура, кадри, техніка і технологія управління бібліотекою вищого навчального закладу [22].

Еволюція структури, функції і концептуальні засади формування електронної бібліотеки університету розглядаються у роботах М. Слободяника [55].

Ряд авторів досліджують і пропонують нові підходи до формування бібліотечних фондів і забезпечення їх збереження. Пропонується Інтернет-технологія комплектування бібліотек, яка базується на використанні в телекомунікаційному режимі бібліографічних записів зведеного тематичного плану випуску літератури. Така технологія забезпечує бібліотекам отримання разом з книгами й відповідних бібліографічних записів, зменшення витрат на опрацювання документів, оперативне їх одержання і можливість планування розвитку фондів [18].

У ряді робіт розглядаються питання пошуку бібліотеками нетрадиційних шляхів і джерел розвитку. Важливим фактором, який сприяє розвитку бібліотек вищих навчальних закладів є їх співробітництво з міжнародними організаціями, у першу чергу з Міжнародним фондом “Відродження” (Україна) та Інститутом Відкритого Суспільства (Будапешт), які є частинами системи організацій фонду Джорджа Сороса [9,48].

Серед робіт, які мають загальнобібліотечне значення, найбільший інтерес представляють роботи, у яких розглядаються ключові напрямки розвитку бібліотек - створення електронних бібліотек і корпоративних бібліотечно-інформаційних систем, можливості використання Інтернету в бібліотеках. Інтернет відкриває нові можливості для розвитку усіх процесів бібліотечної технології: комплектування фондів, каталогізації, довідково-бібліографічного обслуговування, бібліографічного інформування [36,66,69].

Сьогодні бібліотеки працюють у напрямку автоматизації бібліотечних процесів. У ряді робіт дається докладна характеристика сучасних автоматизованих бібліотечних систем і обгрунтування їх вибору [29,45,69].

Основним чинником, який має вирішальний вплив на реалізацію стратегії розвитку бібліотеки, в тому числі і бібліотеки ВНЗ, є її персонал. Ряд робіт у фаховій літературі останніх років присвячений проблемам підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, новим підходам до розробки і впровадження системи безперервної бібліотечної освіти [52,58,68].

Об’єкт дослідження - бібліотека Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Предмет дослідження - історія діяльності бібліотеки ТДМУ та сучасного стану її розвитку.

Мета дослідження - вивчення і аналіз історії становлення і сучасної діяльності бібліотеки ТДМУ.

Джерела дослідження - регламентуюча і нормативна документація бібліотеки ТДМУ, плани-звіти роботи, практичний досвід, матеріали фахових видань, архівні матеріали.

Методи дослідження - порівняльний аналіз, узагальнення, аналіз документальних джерел, аналітико-синтетичний метод обробки матеріалів дослідження.

Завдання дослідження:

охарактеризувати історію Тернопільського державного медичного університету;

дослідити історію бібліотеки Тернопільського державного медичного університету

проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету;

проаналізувати бібліографічну роботу бібліотеки;

визначити комплекс завдань, направлених на забезпечення рівня бібліотечного обслуговування, який максимально відповідає стратегії розвитку університету.

Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки

1.1 Тернопільський державний медичний університет: історія і сучасність

Навчання студентів у Тернопільському медичному інституті розпочалося 1 вересня 1957 р. відповідно до постанови тодішнього уряду України від 12 квітня того ж року про становлення у Тернополі медичного вузу. Це був перший вищий навчальний заклад у місті, яке майже повністю було знищене Другою світовою війною і лише почало підніматися з руїн.

Уже через три дні після урядової постанови в Тернопіль прибув призначений директором (ректором) медичного інституту хірург П.О. Огій (пізніше - доктор медичних наук, професор).

Для розміщення інституту рішенням обласної ради було виділено два навчальні корпуси та два гуртожитки. Клінічною базою стала міська лікарня, яка одночасно виконувала функції обласної лікарні. Розпочалося будівництво морфологічного корпусу, обласної лікарні та ще одного гуртожитку.

В інституті було відкрито 19 кафедр, працювало 66 викладачів, серед них - 1 доктор наук і 17 кандидатів наук [76].

З першого року існування інституту пов’язали з ним своє життя на той час молоді викладачі-науковці, а нині - професори, заслужені діячі науки К.В. Кованов, Ю.Т. Коморовський, О.О. Маркова, А.І. Локай, І.О. Ситник та інші.

В інституті відразу було організовано три курси, де навчалося 624 студенти. На 1 курс прийняли 210 студентів. На 2 і 3 курси зарахували студентів (відповідно 120 і 224 чол), добровільно переведених з медичних інститутів України, Росії та інших республік тодішнього СРСР.

У 1959 р. відбувся перший науковий форум на базі молодого інституту - виїзна конференція Українського товариства патофізіологів. Значною подією стало проведення в жовтні 1960 р.7 пленуму Наукового товариства хірургів України. Успішно розгорталася робота студентських наукових гуртків.

Отже, інститут запрацював як педагогічний, науковий, лікувальний, культурно-освітній осередок області. Його кращі самодіяльні колективи успішно виступали на міському й обласному оглядах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях. [61]