Дипломная работа: Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області
По області індекс споживчих цін з початку п.р. становив 106,7% (проти 104,9% за січень–серпень 2006р.), у тому числі на продовольчі товари – 110,2%, на послуги – 102,3%, на непродовольчі товари – 101,4%.
Індекс цін виробників промислової продукції за січень–серпень п.р. становив 108,1% (за січень–серпень 2006р. – 107,6%).
3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва
Сприятливі агрокліматичні умови, що виражаються в оптимальному поєднанні тепла і вологи, сприяють розвитку в Чернівецькій області багатогалузевого сільського господарства. Провідними галузями сільського господарства в Чернівецькій області є виробництво зернових культур, картоплі, цукрового буряка, у меншій мірі овочів і соняшнику, а також м'яса, молока, яєць і шерсті.
Земельний фонд - 809,6 тис. га, з них 472,9 тис.га - сільськогосподарські угіддя, в тому числі: 338,2 тис. га - ріллі, 40,0 тис. га - сіножаті, 68,9 тис. га - пасовищ, 25,9 тис.га - багаторічні насадження.
Обсяг валової продукції сільського господарства за січень–серпень п.р. становив, за розрахунками, 954,2 млн.грн. (у порівнянних цінах 2005р.), що на 6,6% більше, ніж за січень–серпень минулого року.
Станом на 31 серпня п.р. зернових та зернобобових (без кукурудзи) зібрано та обмолочено на площі 57,5 тис.га (91,6% до посіяного). Валовий збір зерна становив 161,6 тис.т, що на 7,6% більше проти аналогічної дати 2006р., при середній урожайності 28,1 ц/га (на 1 серпня 2006р. – 24,9 ц).
За січень–серпень п.р. господарствами всіх категорій вироблено 32,7 тис.т м’яса у живій вазі, 230,6 тис.т молока, 228,6 млн.шт. яєць та 121 т вовни. У порівнянні з відповідним періодом 2006р. обсяг виробництва м’яса збільшився на 10,9%, яєць – на 17,7%, вовни – на 4,2%, однак, молока вироблено на 5% менше.
На 1 вересня п.р., за розрахунками, у господарствах всіх категорій утримувалось 177,2 тис. голів великої рогатої (з них 92 тис. корів), 219,2 тис. свиней, 58,4 тис. овець і кіз та 3,7 млн. голів птиці. Порівняно з 1 вересня 2006р. в області відбулося збільшення поголів’я свиней на 23,2%, птиці – на 7,9%, овець і кіз – на 6,8%. Водночас поголів’я великої рогатої худоби поменшало на 0,4%, в тому числі корів – на 6,2%.
За січень–серпень п.р. сільгосппідприємствами реалізовано власної продукції на суму 118 млн.грн., що на чверть більше, ніж за січень–серпень минулого року.
3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни
Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.
Поряд із традиційними галузями промисловості — легкої, харчової, деревообробної — розвинуті хімічна, металообробна галузі, приборо- і машинобудування. Регіон є могутнім інтелектуальним і виробничим потенціалом; дає 100% загальноукраїнського виробництва апаратури для нафтопереробної промисловості. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%.
Промисловий потенціал області представляють більше 200 промислових підприємств, окрім того, функціонує 385 малих промислових підприємств, об'єм виробництва яких складає 0,4% загальнодержавного об'єму.
У машинобудуванні ведучим є виробництво нафтогазопереробного устаткування. У лісовій і деревообробній промисловості - виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів - виробництво цеглини, толя, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості - виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості - виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.
Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області зіграють ліси. Основними породами виступають ялина, бук, ялиця і дуб.
Чернівецька область - благодатний район багатопрофільного гірничо-спортивного туризму, масового оздоровчого відпочинку і лікування.
Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод і грязей. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу "Іжевська", "Мацеста", "Боржомі" і "Нафтуся". Здійснюється промисловий розлив столових і лікувальних вод.
Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п’ята частина основних фондів.
Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.
Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.
Найбільшими підприємствами області є: ТОВ «Чернівецький машинобудівний завод», АТ «Мальва» (виробник панчішно-шкарпеткових виробів). Серед інших підприємств варто виділити: ПО «Чернівцілегмаш» (в’язальні автомати і запасні частини для них), завод «Гравітон» (інтегральні схеми, товари складної побутової техніки), ОАО «Кварц» (виробництво оптоелектронної техніки), ОАО «Електронмаш» (засоби обчислювальної техніки), АТ «Чернівецький хімзавод».
3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки област і
Проведений аналіз інвестиційного процесу та напрямів інвестицій в інфраструктурну сферу регіону в 2001-2003 рр. дає підстави стверджувати, що існуючі тенденції розвитку інфраструктури регіону зумовлені недостатністю її фінансування. При збільшенні абсолютної величини інвестицій постійно зменшувалась їх питома вага у наземному транспорті – на 0,2% (при збільшенні інвестицій на 1,2 млн грн), операціях з нерухомістю – на 0,4% (при збільшенні інвестицій на 21,1 млн грн), освіті – на 0,5% (при збільшенні інвестицій на 2,6 млн грн), діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту – на 0,1% (при збільшенні інвестицій на 1,5 млн грн). Тож, ситуація свідчить про неефективний розподіл коштів, що, у свою чергу, відображається на основних характеристиках розвитку інфраструктури регіону. За вказаний період відбулося зниження абсолютної величини інвестицій у виробництво та розподілення електроенергії, газу та води на 11,7 млн грн (зниження питомої ваги на 14,5%), фінансову діяльність – на 4,7 млн грн (на 2,3%), громадську діяльність – на 1 млн грн (на 0,3%). Відзначено також, що в 2002-2003 рр. відбулося зменшення інвестування інфраструктурних складових, які є стратегічними напрямами розвитку області, визначеними у Концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 р.: виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; транспорт; освіта; охорона здоров’я; колективні, громадські та інші послуги.
Порівняння обсягів інвестицій у інфраструктуру регіону та загалом по Україні свідчить про недостатній їх рівень на Буковині, що зумовлює відставання розвитку інфраструктури регіону та зниження питомої ваги забезпечення нею.
Відсутність управлінських методик, які дозволили б ефективно спрямовувати процес інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку, спонукає до пошуку сучасних ефективних методів управління та запозичення управлінських методик з інших сфер діяльності. Дослідження реального стану інфраструктури регіону зумовило надання пріоритетності застосуванню методики бенчмаркінгу для визначення напрямів розвитку інфраструктури регіону.
Аналізуючи порядок використання бенчмаркінгу, встановлено, що всі його етапи можуть бути адаптовані і до вирішення проблеми інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку.
Основними перевагами застосування бенчмаркінгу як пріоритетного напряму реалізації організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку є наступні положення:
1) ефективність застосування бенчмаркінгу доведена протягом багатьох років його успішного використання у різних сферах діяльності як одного з найпоширеніших методів управління бізнесом у великих міжнародних корпораціях;
2) визначення пріоритетних напрямів розвитку інфраструктури регіону вимагає досить серйозних ресурсів – коштів, персоналу, часу тощо для проведення власних досліджень. Тому використання бенчмаркінгу може заощадити ці ресурси шляхом знаходження готових рішень або ж їх „напівфабрикатів”;
3) ефективність бенчмаркінгу залежить від обґрунтування вибору об’єктів, необхідних для порівняння і детального аналізу окремих складових процесу управління розвитком інфраструктури;
4) підвищення ефективності застосування бенчмаркінгу можливе за умови розширення інформаційної бази внаслідок використання декількох прикладів для опису однієї проблеми.