Дипломная работа: Характеристика родин української чорнорябої молочної породи в ВАТ Горохівський бурякорадгосп

Протягом трьох років поголів’я тварин зменшилося, тому що галузь твариництва ставала не прибутковою і господарство надавало перевагу рослинництву. З 2002 року господарство планує збільшити поголів’я худоби і свиней.

Таблиця 6.

Структура товарної продукції.

Види продукції	Продано всього
	Роки
	2008		2009		2010
	ц	%	ц	%	ц	%
Зернові і зерно бобові	19457	35,74	20862	47,57	21038	39,4
Всього в т.ч. пшениця	15544	28,56	14612	33,32	15002	28.1
Жито	410	0,75	1068	2,44	1000	1,87
Гречка	-	-	287	0,65	67	0,12
Ячмінь	3503	6,43	4857	11,07	4914	9,2
Овес	-	-	38	0,09	55	0,1
Цукрові буряки	22057	40,52	11959	27,27	21348	39,9
Овочі відкритого грунту	177	0,33	88	0,2	70	0,23
Всього по рослинництву	41691	76,59	32909	75,04	42456	79,53
Велика рогата худоба	2348	4,13	1888	4,3	2000	3,7
Свині	363	0,67	50	1,14	75	0,29
Коні	56	0,1	90	0,21	100	0,18
Молоко	10073	18,.5	8468	19,31	8754	16,3
Всього по тваринництву	12740	23.41	10646	24,96	10929	20,47
Разом	54431	100	43855	100	53385	100

ВАТ Горохівський бурякорадгосп реалізує більше продукції рослинництва – 78–80 %, найбільшу питому вагу займають зернові і цукрові буряки, а у тваринництві реалізація м’яса великої рогатої худоби, свиней і молока. Отже, напрямок господарства зерново–цукровий з розвинутим молочно–м’ясним скотарством.

Таблиця 7.

Виробництво продукції тваринництва.

Показники	Роки
	2008	2009	2010
Середньо річне поголів’я корів	700	660	680
Надій на одну корову	2360	2210	2400
Валовий надій	16520	14587	16320
Середній вміст жиру в молоці	3,5	3,6	3,6
Середньо добові прирости ВРХ	690	620	645
Середньодобові прирости свиней	295	275	280
Одержано телят на 100 корів	90	89	91

З таблиці видно, що на валове виробництво впливає не тільки кількість голів худоби, але й її продуктивність. Валовий надій молока у 2002 році порівняно з 2000 роком знизився на 200ц, також знизились середньодобові прирости свиней і худоби, це пов’язано з недостатньою кількістю кормів і наявністю низькопродуктивного стада.

Таблиця 8.

Інтенсифікація тваринництва.

Показники	Роки
	2008	2009	2010
Виробництво молока на 100 га с/г угідь	365	332	381
Виробництво м’яса на 100 га. с/г угідь	50	42	46
Поголів’я свиней на 100 га. ріллі	27	22	21
Поголів’я ВРХ на 100 га с/г угідь	62	60	54

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що виробництво молока, м’яса на 100 га с/г угідь і ріллі є низьким показником у зв’язку з низьким середньодобовим приростами з низькими надоями молока, через неповноцінну годівлю і низько продуктивне стадо.

Таблиця 9.

Собівартість тваринницької продукції.

Види продукції	Роки
	2008	2009	2010
Собівартість 1 ц. молока	38,4	38,5	38,8
Собівартість 1 ц. приросту ВРХ	205	421	440
Собівартість 1 ц. приросту свинини	308	538	575

Як свідчать дані таблиці собівартість 1ц. тваринницької продукції за останній рік значно зросла. Такі зростання тваринницької продукції обумовлюються тим, що за останні роки подорожчали матеріальні і енергетичні ресурси. Корми які вирощують в господарстві мають високу собівартість.

Таблиця 10.

Рівень рентабельності господарства.

Показники	Роки
	2008	2009	2010
По господарству	44	53	48
В т.ч. в тваринництві	-	-	-
В рослинництві	44	53	48

Рентабельність ведення тваринництва передбачає покриття витрат на виробництво продукції за рахунок виручки від її реалізації і одержання чистого доходу. Виробничий напрямок господарства має передбачати таке поєднання галузей, яке забезпечує безумовне виконання завдання по виробництву реалізації сільськогосподарської продукції при найбільш повноцінному, ефективному використанню земель, техніки і робочої сили з метою одержання найбільшої кількості сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі ї зниження затрат на одиницю продукції. Так, що в господарстві галузь рослинництва є рентабельнішою, а тваринництво – збитковою. Ці показники є мінливі із часом вони змінюються в кращу сторону.

3 Матеріали і методика роботи

Розведення за лініями та родинами дозволяє на тільки закріпити наявні результати і примножити їх, але і на основі лінійних та родинних поєднань створити нові лінії та родини з більш збагаченою спадковістю.

В завдання нашої дипломної роботи входило провести порівняльну характеристику за молочною продуктивністю і екстер’єром корів української чорно – рябої молочної породи, які належали до різних родин.

Для цього були підібрані дві групи корів, які належать до наступних родин: Хвоя 1325 та Слава 2035. До родин корови Хвої 1325 враховано 25 нащадків, у корови Слави 2035 – 20 нащадків.

Для проведення порівняльної характеристики за молочною продуктивністю враховувались наступні показники: надій за 305 днів лактації (л), вміст жиру в молоці (%) та вихід молочного жиру (кг).

А для проведення порівняльної характеристики за екстер’єром врахову-вались такі показники : висота в холці (см), ширина грудей (см), глибина грудей (см), обхват грудей (см), коса довжина тулуба (см), ширина заду в клубах (см), ширина в сідничних буграх (см), обхват п’ястя (см), форма вим’я і швидкість молоковіддачі (кг/хв.).

Тварини, з якими проводилась робота, вирощувалась і продукували в однакових умовах догляду, утримання і годівлі.

Дані, одержані в роботі, оброблялися біометрично згідно методики Г.Ф. Ланіна (1990), при цьому визначались наступні показники :

Середнє арифметичне; C

Середнє квадратичне відхилення; Q

Похибка середнього арифметичного; m x.

Крім цього в завдання входило провести економічну оцінку продуктивності корів, які належали до різних родин.

При проведенні економічної оцінки враховувались такі показники :

- надій молока за лактацію в базисній жирності;

- вартість одержаного молока від корови в рік;

- середня реалізаційна ціна 1 ц. молока;

- затрати на утримання корови в рік, віднесенні на молока;

- собівартість 1 ц. молока;