Зміст

Вступ

1. Види будівельних робіт, процесів

1.1 Історія розвитку фундаменту

1.2 Види фундаментів

2. Охорона праці

2.1 Вимоги и правила зведення кладки

2.2 Організація робіт по зведенню бутобетонних фундаментів

2.3 Будівельно-монтажні роботи

3. Матеріалознавство

3.1 Фундамент и цегляна кладка

3.2 Глибина заставляння

3.3 Захист фундаменту

3.4 Конструктив фундаменту

3.5 Використовувані матеріали

3.6 Дефекти фундаментів і способи їх усунення

3.7 Бутобетонна кладка

3.8 Монтаж залізобетонних фундаментів

3.9 Монтаж залізобетонних фундаментів

3.10 Інструменти, інвентар і пристрої

3.11 Матеріали, інструменти, пристрої, використовувані для кам’яної та цегляної кладки

3.12 Матеріали для кам'яної кладки

Вступ

У будівництві індивідуальних житлових будинків і садових будиночків найчастіше застосовують два типи фундаментів: стрічкові і стовбчасті. Вибір тієї або іншої конструкції залежить, перш за все від матеріалу стін будинку і їх маси (ваги). Велике значення мають також вид ґрунту, його фізико-механічні властивості.

1. Види будівельних робіт, процесів

Будівельно-монтажні роботи – це загальна назва всіх робіт в будівництві. Монтажними називаються роботи, що виконуються з використанням готових деталей. Всі види будівельних робіт діляться на загальнобудівельні, спеціальні, транспортні, навантажувально-розвантажувальні. Загальнобудівельними називаються роботи, пов'язані із зведенням будівельних будівель і споруд. Загальнобудівельні роботи підрозділяються матеріалів, що по вигляду переробляються, або конструктивних елементів, що зводяться. Земляні роботи включають: риття котлованів, ям, траншей під стрічкові фундаменти, окремо варті опор, підвалів, підземних комунікацій; транспортування ґрунту – вантаження, вивіз, вивантаження, планування майданчиків, зворотна засипка, пристрій насипу, ущільнення ґрунту і ін. Роботи паль – пристрій фундаментів паль, забивання паль або занурення паль. Кам'яні роботи – це зведення стін, опор, зведень, стовпів, причому з штучних виробів (цеглини, природного каменя, крупних бетонних блоків). Бетонні і залізобетонні роботи – виконуються при зведенні бетонних і залізобетонних конструкцій, до цих робіт відноситься приготування бетонної суміші, перевезення, укладання з ущільненням у форму (опалубку), догляд за бетоном – створення умов для нормального тверднення, монолітні роботи, вживані при замонолічуванні стиків між збірними елементами, пристрій опалубки і армування монолітних ділянок. Монтажні роботи – це доставка до робочого місця, установка, вивіряння і закріплення готових виробів – сталевих, бетонних, залізобетонних, дерев'яних і ін. Теслярські і столярні роботи – це доставка до робочого місця готових дерев'яних виробів і установка стропил, вікон, дверей, а також настилка полови з дощок і паркету. Покрівельні роботи включають покриття горищних дахів сталевими і азбоцементними листами і дахів без горищ – рулонними матеріалами (толь, пергамін, руберойд). Обробні роботи – це обштукатурювання, облицьовування, обклеювання шпалерами стін будівель. Облицьовування стін виконується за допомогою великорозмірної і дрібнорозмірної плитки, листовими облицювальними матеріалами і наноситься на стіни після завершення кам'яних робіт. Штукатурка може виконуватися як уручну при малих об'ємах, так і механізованим способом при великих об'ємах. Забарвлення і обклеювання відноситься до малярних робіт. До обробних робіт також відносяться роботи по покриттю лінолеумом, пластиком і ін. матеріалами полови. Спеціальні роботи – це прокладка силових, телефонних проводів, установка санітарно-технічного устаткування, пристрій вогнетривкої кладки, антикорозійних покриттів і ін.

1.1 Історія розвитку фундаменту

Фундаменти почали зводити ще в глибокій старовині, одночасно з розвитком будівництва. Велике місце серед фундаментів займали споруди паль, які влаштовувалися в гирлах річок і призначалися для захисту від звірів і ворогів. Надалі призначення паль змінилося, проте вони широко застосовувалися. Споруди, побудовані на хороших підставах, відрізняються великою довговічністю, деякі з них збереглися до наших днів. Як приклад можна привести піраміду Хеопса, вагу її близько 6 млн. тонн, навантаження на підставу в середньому – 12 кг/см2. Вже в глибокій старовині були праці по фундаментобудуванню. Так, римський інженер Вітрувій (1 століття до н.е.) дав вказівку в своїх працях по практичному зведенню фундаментів. У стародавніх літописах наший країни також знайдені вказівки по зведенню фундаментів. Проте всі дані були засновані тільки на підставі досвіду зведення фундаментів, і не було ніяких теоретичних основ розрахунку фундаменту і підстав. У XVIII столітті сильно зробила крок вперед наука у всіх областях, з'явилися перші теоретичні розробки науки фундаментобудування. У 1773 році французький вчений Кулон дав теорію розрахунку опору ґрунтів зрушенню, а так само формулу для розрахунку тиску ґрунту на підпірну стінку. У 1841 році французький учений Тріжо запропонував спосіб зведення кесонних фундаментів. У XIX столітті був відкритий залізобетон, він став таким, що веде в зведенні фундаментів. У 1809 році було відкрито явище електроосмосу, яке полягає в тому, що частинки води рухаються у напрямі негативного заряду. Надалі це явище знайшло велике практичне застосування в підставах для розробки котлованів у водонасичених ґрунтах. У 1899 році київський учений А.Э. Страус запропонував набивні палі, які влаштовуються в пробурених свердловинах. Він же пізніше запропонував опускати в свердловини арматуру, і потім заливати їх бетоном. Перша наукова праця «Підстави і фундаменти» була написана в 1869 році Карловічевим, в якому були приведені всі відомі положення. Багато зроблено в розвитку науки про підстави і фундаменти після Жовтневої революції: у 1929 році був утворений сектор підстав і фундаментів, який був перетворений в інститут підстав і фундаментів. Тепер перейдемо до практичних занять і розберемо найбільш доступні способи пристрої фундаменту, застосовні для малоповерхових житлових будинків.

Існує безліч видів фундаментів, проте розглянемо прості, вживані для будівництва житлових будинків малої поверховості. Жорсткі стрічкові і стовбчасті фундаменти виконуються з бетону, бутобетону, бутової кладки, тобто з тих матеріалів, які добре працюють на стиснення. Бутова кладка ведеться на цементному розчині або складному цементному розчині. Заздалегідь проектом визначається площа підошви фундаменту і всі характеристики ґрунту (тиск на ґрунт підстави, об'ємну вагу між матеріалом фундаменту і ґрунтом, а також глибина заставляння). Більшість ґрунтів володіють здатністю спучуватися при замерзанні, також значення має рівень ґрунтових вод. Залежно від всіх перерахованих властивостей ґрунтів приймається остаточна глибина заставляння фундаменту. При невеликих навантаженнях приймається прямокутна форма перетину фундаменту (рис. 1, а), при великих навантаженнях і слабких ґрунтах висота фундаменту виходить дуже великою, в цьому випадку необхідно виконати ступінчастий фундамент (рис. 1, б).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--