Дипломная работа: Комплексна оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його вдосконалення
- оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
- забезпеченості зобов'язань підприємства;
- визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємства;
- інших рішень [16, c. 72].
Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, що не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.
Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).
Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує можливість надходження і вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею; оцінка статті може бути вірогідно визначена.
У фінансову звітність включаються показники діяльності філій, представництв, відділень і інших відособлених підрозділів підприємства.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжна (місячна, квартальна) звітність, що охоплює певний період, складається наростаючим підсумком із початку звітного року.
Перший звітний період знову створеного підприємства може бути менше 12 місяців, але не може бути більш 15 місяців. Звітним періодом ліквідованого підприємства є період із початку року до моменту ліквідації.
Інформація, що представляється у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені в сприйнятті цієї інформації.
Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дозволяє вчасно оцінити минулі, що наполяжуть і є події, підтвердити і скорегуватиїхньої оцінки, зроблені в минулому.
Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, приведена у фінансовій звітності, є достовірної, якщо вона не містить помилок і перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності.
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:
- фінансові звіти підприємства за різні періоди;
- фінансові звіти різних підприємств. Передумовою порівнянності є приведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політика і її зміни[26, c. 207].
У більшості країн світу фінансова звітність складається і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1997 року №869 адресатами одержання фінансової звітності є:
- органи державного регулювання і контролю;
- засновники підприємства або органи, до сфери управління яких віднесене підприємство;
- фінансові органі;
- інші.
Більш детально розкриємо інформацію щодо зовнішніх користувачів та їх потреб (табл. 1).
Таблиця 1 Зовнішні користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
Користувачі | Інформаційні потреби |
1. Уряд | Контроль за своєчасністю та повнотою сплати податків. Визначення сукупного суспільного продукту. Розподіл ресурсів. |
2. Інвестори | Здатність підприємства сплачувати дивіденди. Прийняття рішень щодо придбання акцій, активів іншого підприємства. |
3. Банківські установи | Своєчасність повернення позики та отримання відсотків. Уникнути видачі кредитів ненадійним клієнтам. |
4. Постачальники та інші кредитори | Своєчасність оплати рахунків. |
5. Клієнти (замовники) | Надійність отримання потрібних товарів та послуг відповідно домовленостей. |
б. Працівники | Стабільність і прибутковість підприємства. Збереження робочих місць, оплата праці та пенсійне забезпечення. |
Внутрішні користувачі на відміну від зовнішніх використовують більш детальну інформацію, і відповідно до інформаційних потреб їх поділяють на наступні групи:
- власники підприємств та вищий управлінський персонал використовують звітні дані через систему аналізу та співставлення для визначення тактичних цілей, які змінюються під впливом зовнішніх факторів;