Дипломная работа: Кредитування населення в комерційному банку "Аваль"

1.1 Сутність кредиту як економічної категорії

За ринкових умов банки та інші фінансові інститути відіграють ключову роль у перетворенні заощаджень домогосподарств та інших секторів економіки на продуктивні види інвестицій. Виконуючи свою посередницьку функцію, ці установи стимулюють збільшення суми заощаджень, що зберігаються в них в виді депозитів. У свою чергу, для збільшення заощаджень і підвищення власної конкурентоспроможності вони постійно шукають найвигідніші види інвестицій для розміщення згаданих заощаджень [27].

Виходячи з функцій, виконуваних кредитом, виділяють його функціональні границі – перерозподільну й емісійну. Перерозподільна границя показує об'єктивно обґрунтовані межі перерозподілу коштів на основі кредиту. Її кількісна характеристика визначається обсягом кредитних ресурсів суспільного господарства. Емісійні кредити видаються під майбутні витрати, під ще не зроблену продукцію і прямо впливають на сукупну грошову масу.

Кредити розподіляються по терміну використання:

-термінові, надані на визначений у договорі термін (коротко-( до 1 року), середньо-( від1 до 3 лат), довгострокові(понад 3 років));

- до запитання, видані на невизначений термін; за вимогою кредитора повинні бути повернуті у визначене їм час;

- прострочені, термін погашення яких, установлений кредитним договором, пройшов;

- відстрочені кредити, терміни погашення по який були перенесені на більш пізній термін.

Якщо кредити надаються під забезпечення, то вони називаються забез-печеними, чи ломбардними, а якщо без забезпечення – незабезпеченими, чи бланковими.

Банківський кредит - дуже зручна й у багатьох випадках незамінна форма фінансових послуг, яка дозволяє гнучко враховувати потреби конкретного позичальника і пристосовувати до них умови одержання позики (у відмінність, наприклад, від ринку цінних паперів, де терміни й інші умови позики стандартизовані) [29].

Відповідно виділяється пряме банківське кредитування, коли кредитні відносини підприємства споконвічно виникають як відносини з банком, і непряме банківське кредитування, коли первісно виникають кредитні відносини між підприємствами, що згодом звертаються в банк у пошуках способу дострокового одержання коштів комерційного кредиту (за векселем).

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах раціонального кредитування , передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість .

Принцип забезпеченості кредитуозначає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків,залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахун-ках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Форми кредиту класифікуються за принципами [34]:

1. За джерелами кредитів :

- зовнішнє кредитування;

- внутрішнє кредитування;

2. За строками кредити поділяються на :

- короткострокові – добові, тижневі, до трьох місяців;

- середньострокові – між 1-5 роками;

- довгострокові – понад 5-7 років;

3. За валютою позики :

- у валюті країни-позичальника;

- у валюті країни-кредитора;

- у валюті третьої країни;