Дипломная работа: Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області

Основні завдання дослідження :

- проаналізувати й узагальнити картографічний матеріал та опубліковані матеріали з інформацією про фізико-географічні умови, флору та рослинність регіону, до якого входить досліджувана нами територія;

- провести власні польові дослідження на обраній території по вивченню видового різноманіття квіткових рослин, їх екологічних особливостей і поширення.

- провести камеральну обробку зібраних матеріалів;

- за результатами дослідження скласти конспект флори квіткових рослин, зробити систематичний і екологічний аналіз флори;

- зібрати й узагальнити відомості про народногосподарське значення виявлених видів рослин;

- дати рекомендації щодо використання результатів проведеного дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи.

Методи дослідження : аналіз опублікованих даних, картографічного матеріалу, власні польові дослідження, камеральна обробка результатів.

Наукова новизна проведеного дослідження : нами вперше представлена інформація про172 види квіткових рослин, зростаючих на обстеженій території, про таксономічні й екологічні особливості флори, господарське значення виявлених видів. До цього в опублікованих матеріалах наводилось лише 15 видів. Виявлені місцезростання 4 видів рослин, що знаходяться під охороною.

Робота написана на матеріалах власних польових досліджень, які проводились протягом 2008 – 2010 років, з використанням опублікованих даних.

1. Аналітичний огляд літератури

Аналіз опублікованих матеріалів про флору та рослинність регіону, до складу якого входить територія нашого дослідження, показав, що в них така конкретна інформація про флору квітковихрослин обраної нами для дослідження території представлена лишефрагментарно й далеко недостатньо [2, 3, 6, 8, 12, 17, 19, 26, 39, 40, 41, 46].

Інформація про фізико-географічні умови нашого краю представлена в узагальненому вигляді в описі Г. А. Бєлосельскою, В. Л. Віленкіним і С. І. Приходським фізико-географічної області «Северная лесостепная область Полтавской равнины» в книзі «Физико-географическое районирование Украинской ССР», опублікованій у 1968 році [3], в «Атласі Сумської області» [1,4, 5, 13, 15, 44] та інших публікаціях [7, 9, 19, 21, 28, 29, 34, 45]. У публікаціях Ф. О. Гриня [8], Ю. Р. Шеляга-Сосонка [49], П. П. Кожевнікова [22] згадуєть про діброви правого корінного берега р. Сула в Роменському районі Сумської області.

Найбільше конкретної інформації про територію нашого дослідження міститься в працях П. П. Кожевнікова «Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу УРСР», опублікованій в 1937 р. [22]. В ній повідомляється, що 1930 р. було проведене екологічне обслідування лісів Лівобереного Лісостепу (Харківська, частково Київська та Чернігівська області). Керівником експедиції був П. С. Погребняк і дослідив ліси декількох лісгоспів, у тому числі й 6 дач Роменського лісгоспу.

Поширення листяних лісів на Україні зв’язане з основними центрами розселення цієї рослинності – Середньоєвропейським та Карпатсько-балканським, звідки й походило розселення або міграція лісів. «Центрів консервації» лісової рослинності поміж третьою і четвертою епохою зледеніння (за Є. М. Лавренком) було п’ять, зокрема один із них –праві береги річок Сумщини, в тому числі й Сули [22].

Найпоширеніші тепер кленово-липові нагірні діброви, що посідають праві корінні береги річок, а подекуди й вододіли.

П. П. Кожевніков повідомляє, що кленово-липові діброви залежно від екологічних умов та історії розвитку можна поділити на такі екотопи й типи лісу: дуже суха, суха, свіжа, вогка кленово-липова діброва.

Суха кленово-липова діброва – корінна асоціація (досліджено 53 ділянки) посідає лісові суглинки плато на півдні, положисті та круті схили в середній частині Лівобережжя (Роменський район), та карнизи й верхні частини крутих схилів на півночі (Роменський район) [22].

Дуже суха кленово-липова діброва відрізняється тим, що тут немає (або мало) дрібних осок і злаків, а є яглиця.

Північний свіжо-сухий підтип є перехідним до свіжих типів. Поширений він у Роменському районі та деяких інших районах Сумської області. Відрізняється кращою продуктивністю, кращим ростом всіх елементів лісу. Рослинність формують ясен, бруслина європейська (більше), бруслина бородавчаста (менше), яглиця, злаки, дрібні осоки (Будянський ліс Роменського лісгоспу).

Без’ясеновий підтип посідає мало розчленовані плато та положисті схили у Засульській дачі Роменського лісництва. Рослинність формують дуб, липа, клен, іноді берест, чорноклен, бруслина європейська.

Свіжа кленово-липова діброва є зональним типом на плато та положистих схилахх північної частини Лівобережного Лісостепу. На півдні посідає верхні частини ярів, рідко плато з хвилястим мікрорельєфом, у тому числі і в Роменському районі. Деревну рослинність формують дуб, ясен, осика, береза, клен, груша лісова, черемха, бузина, свидина, бруслина. Характерною ділянкою цього типу є Засульська дача Роменського району (Будянський ліс). На півночі по ярах поширені березняки (в умовах свіжих і вогких типів). Вони часто суцільно розповсюджені на значній площі [22].

Протягом 1989-1992 рр. викладачі Сумського державного педагогічного університету К. К. Карпенко, М. Г. Тельпухов, О. С. Родінка, К. Д. Гончарова, Н. Г. Закорко, В. П. Суряднова, М. П. Книш, С. В. Хурсенко виконували науково-дослідну роботу з теми « Вивченя природних ресурсів лікарських рослин Сумської області та розробка рекомендацій щодо їх використання й охорони », в 1994 р. – з теми «Вивчення поширення рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, на території Роменського та Недригайлівського району Сумської області» (К. К. Карпенко, О. С. Родінка, А. П. Вакал та ін.) [39, 40, 41]. У 2001 р. обстежувався і правий корінний берег р. Сула (але дещо далі від території нашого дослідження) на території Борозенківського ботанічного заказника місцевого значення [6, 41, 43]. Заказник розміщений на території Роменського лісництва Роменського держлісгоспу. За характером рослинності він представляє собою переважно нагірну діброву, здебільшого яглицеву. За складом деревостану в заказнику панівною є субформація липово-дубових лісів із участю ясена звичайного. Значну природоохоронну цінність тут мають липово-дубові ліси природного походження з віком деревостану понад 100 – 110 років. Асоціації липово-дубових волосистоосокових і яглицевих корінних природних лісів занесено до Зеленої книги України [6, 19].

Лучну рослинність у межах заказника представляють угруповання, які відносяться до класів формацій остепнених, справжніх, болотистих і торф’янистих лук. На остепнених і справжніх луках збереглося відносно багате флористичне різноманіття трав’янистих рослин: костриця борозниста, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, шавлія лучна, шавлія дібровна, підмаренник м’який та інші типові рослини [6].

Отже, прилягаюча територія досліджувалася ботаніками, але в публікаціях конкретної інформації про флору обстежуваної нами території (з вказівками на місцезростання саме тут) дуже мало (всього 18).

Таким чином, територія нашого дослідження до початку нашої роботи залишалась практично невивченою стосовно флори квіткових рослин. В опублікованих роботах наводилось лише 15 видів. Тому виникла необхідність у проведенні наших досліджень.

2. Фізико-географічна характеристика району дослідження

Район нашого дослідження знаходиться в північній околиці с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області, зокрема в долині р. Сула – лівої притоки Дніпра, яка протікає тут середньою частиною течії й належить до середніх річок України. Він включає територію правого корінного берега протяжністю вздовж русла річки біля 10 км. На сході досліджувана нами територія доходить до с. Вовківці, на заході – до с. Плавинище Роменського району, на півночі межує із селами Великі Будки Недригайлівського району, Синенкове та Лучки Роменського району [1, 44].

Правий корінний берег тут високий, з крутими схилами південної, південно-східної та південно-західної експозицій, порізаний глибокими балками та ярами. У західній окраїні обстежуваної території корінний берег прорізаний долиною малої річки Борозенки – правої притоки Сули. Переважаюча частина території правого корінного берега зайнята широколистяними лісами формації дуба звичайного, тобто нагірними дібровами. Дані лісові угіддя належать Роменському лісництву Роменського держлісгоспу. Поміж лісовими масивами вкраплюються ділянки материкових справжніх і остепненх лук, а на вершинах крутих схилів корінного берега місцями трапляються невелкі за площею ділянки лучного степу.