Дипломная работа: Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області

Район нашого дослідження знаходться в межах великої тектонічної структури докембрійського періоду – Дніпровсько-Донецької западини, розташований неподалік її межі з Південно-західним схилом Воронезького кристалічного масииву [1, 44]

Згідно розробленої Б. М. Нешатаєвим схеми фізико-географічного районування Сумського Придніпров’я [29, 30] територія Сумської області входить до складу 9 ландшафтних районів, 4 округів, 3 провінції, 2 ландшафтних зон Східно-Європейської рівнинної країни. У межах лісостепової зони знаходиться й Роменсько-Конотопський округ Лівобережно-Дніпровської провінції, де розташований район нашого дослідження.

Територія Роменсько-Конотопського округу представляє собою льодовикову частину Полтавської слабко розчленованої лесової рівнини, з прохідними долинами, балками. У грунтовому покриві переважають типові мало гумусні чорноземи. На правобережжях річок поширені сірі лісові грунти. Типовими для природного рослинного покриву є діброви та лучні степи. Нині, в умовах високого ступеня гоподарського освоєння території, панівне положення займають агроценози. Ліси в значній мірі зведені й трансформовані. Від лучних степів збереглися лише невеликі фрагменти [28, 30].

До складу Роменсько-Конотопського округу входить 4 ландшафтних райони: Присеймський терасовий слабко розчленований, Сульський, Псельсько-Хоролський та Снагость-Вирський.

Досліджувана територія належить саме до Сульського району. Він являє собою низинну лесову рівнину з середніми висотними відмітками 150 – 165 м, з улоговинними зниженнями, прохідними долинами, балками, ярами. Для природного рослинного покриву характерні діброви, які найбільше збереглися на правому березі Сули, лучні степи, що нині майже повністю заміщені агроценозами, заплавні луки, вільхові ліси, вільхові та трав’яні болота. Зустрічаютьсяділянки байрачних і заплавних дібров [30].

Для району нашого дослідження характерний помірно континентальний клімат [1, 5, 21, 45]. Річна сумарна сонячна радіація (у МДж на 1кв. м) досягає 4100. Суми температур повітря понад 10°С досягають до 2600. Середніми багаторічними датами переходу середньої добової температури повітря через 0°С навесні є 20 березня, восени – 20-25 листопада, через 5°С – навесні 10 квітня, восени 25 жовтня. Кількість днів із стійкими морозами досягає до 90. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) становить -7 … -8°С, найтеплішого (липня) – +19 … +20°С. Середня річна кількість опадів на території Роменсько – Конотопського округу досягає 500-550 мм [29, 36]. За даними багаторічних спостережень Роменської метеостанції середньорічна температура повітря складає 6,7°С, з максимумом у липні (+19,1°С) і мінімумом у січні (-7,3°С). Середньорічна кількість опадів перевищує 600 мм. Найчастіше рясні дощі випадають у червні – липні [24 ].

За геоботанічним районуванням України [7] обстежувана нами територія відноситься до Прилуцько-Лохвицького геоботанічного району Роменсько-Полтавського геоботанічного округу Середньоросійської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області. Для природної рослинності даного геоботанічного району характерними (зональниими) є дубові, липово-дубові, кленово-липово-дубові ліси та лучні степи.

Природну рослинність обстежуваної території – корінного берега Сули в околицях с. Пустовійтівка представляють такі типи: лісова, чагарникова, а також частково степова та лучна. Липово-дубові та кленово-липово-дубові ліси за зайнятими площами є тут домінуючими. У грунтовому покрві їх переважають сірі лісові грунти. У двохярусному деревостані, крім домінуючих дуба звичайного, липи серцелистої, клена гостролистого, місцями значну домішку складає ясен звичайний. У ярусі чагарників (проективне покриття 10 – 30% і більше) домінує ліщина. За зайнятими площами переважають кленово-липово-дубові та липово-дубові ліси яглицеві, приурочені до помірно зволожених грунтів плато та положистих схилів. У сухіших місцезростаннях (крутосхили, схили південної експозиції) переважають волосистоосокові їх угруповання [6, 22].

3. Методика дослідження

Наші дослідження проводились протягом 2008–2010 рр. Вивчалась флора квіткових рослин правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області. .Виконання даної роботи було розпочате з пошуку й аналізу літератури, яка б містила інформацію про флору та рослинність даного краю, фізико-географічне районування території нашого дослідження, про історію ботанічних досліджень у вибраному регіоні та господарське значення зростаючих тут квіткових рослин. Також були проаналізовані картографічні матеріали: фізичні карти, топографічні, карти земельних угідь господарств, куди входить обрана нами для дослідження територія (Роменського лісгоспу, Пустовійтівської сільської ради).

Район нашого дослідження прилягає до північного краю села Пустовійтівка, простягається вздовж долини в напрямку течії річки від с. Вовківці до с. Плавинище Роменського району, включаючи й південну частину Борозенківського ботанічного заказника місцевого значення [1, 43, 44]. Протяжність обстежуваної території складає біля 10 км.

Польові дослідження проводилися за загальноприйнятою методикою флористичних досліджень. Як основний метод використовувався маршрутно-діагностичний. Маршрути пролягали по правому корінному берегу вздовж течії р. Сула, а також багаторазово і впоперек схилу корінного берега. Обстежувалась рослинність усіх поширених тут типів угруповань – лісова, степова, лучна, чагарникова, прослідковувалися взаємозв’язки рослинних об’єктів з біотопами і особливостями рельєфу. Основна увага була приділена нагірним дібровам – типовиим угрупованням таких місцезростань, які виявились і домінуючиими (панівними) за зайнятими площами серед природної рослинності на правому корінному березі обстежуваної нами території.

Проводилися також пошуки рідкісних і зникаючих видів рослин, передусім таких, які знаходяться під охороною (занесені до Червоної книги України, Обласного Червоного списку Сумської області та Міжнародних Червоних списків).

Польові дослідження охоплювали весь вегетаційний період рослин. Відомості про виявлені види заносились до польового щоденника та на чорнові етикетки гербарних зразків, де вказувались місця зростання, фітоценоз, екологічні особливості, рясність, частота зустрічання. По ходу дослідження фотографували місцевість, рослинні угруповання, окремі види рослин.

Ідентифікацію гербарних зразків проводили за Визначником вищих рослин України [32].Правильність визначеннявидів перевіряли в лабораторії кафедри ботаніки. Гербарій висушували в ботанічному пресі. Під час камеральної обробки зібраних матеріалів використовували відповідну додаткову літературу [10, 11, 12, 27, 38, 42, 50 і ін.]. При написанні «Конспекта флори» була використана система А. Тахтаджяна, прийнята у Визначнику вищих рослин України [31].

Матеріалом для написання дипломної роботи стали результати власних польових досліджень, які проводились протягом 2008 – 2010 рр. на території правого корінного берега р. Сула в околицях с. Пустовійтівка, зібрані гербарні зразки. Використані дакож опубліковані матеріали інших дослідників [6, 22, 40, 41].

4. Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околиця с. Пустовійтівка роменського району Сумської області

4.1 Конспект флори квіткових рослин

У конспекті флори наведено 172 види судинних рослин. Систематичний їх список поданий за системою А. Тахтаджяна, яка була прийнята при написанні останнього видання Визначника вищих рослин України. У відповідності з даним Визначником подаються назви всіх таксонів, скорочення прізвищ їх авторів. По кожному виду наведені відомості про ценотичну приуроченість, належність до екологічних груп стосовно вологості, життєвих форм, господарських груп тощо. Вказані раритетні види.

У тексті конспекту прийняті такі умовні позначення та скорочення слів: д. – дерево, кщ. – кущ, нкщ. – напівкущ, бт. – багаторічна трав’яниста рослина, еф. – весняний ефемероїд, одн. – однорічник, дв. – дворічник, гідр. – гідрофіт, гігр. – гігрофіт, мез. – мезофіт, ксер. – ксерофіт, лік. – лікарська, мед. – медонос, дек. – декоративна, корм. – кормова, техн. – технічна, фарб. – фарбувальна, харч. – харчова, ефіроол. – ефіроолійна, ол. – олійна, отр. – отруйна, бур. – бур’ян, адв. – адвентивна, дуб. – дубильна, ЄЧС – Європейський Червоний список, ОЧС – Обласний Червоний список.

Відділ ПОКРИТОНАСІННІ ( MAGNOLIOPHYTA )

Клас Дводольні (Magnoliopsida)

Порядок Хвилівникоцвіті (Aristolochiales)

Родина Хвилівникові (Aristolochiaceae)

Копитняк (Asarum L.)

1. К. європейський ( A.europaeumL.). Діброва; бт., мез., отр., лік.

Порядок Жовтецевоцвіті (Ranunculales)

Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

Анемона (Anemone L.)