Дипломная работа: Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку відчуття форми

1.1 Сутність форми зображуваного предмета

1.2 Особливості передачі форми та пропорцій предмета у процесі графічної діяльності

РОЗДІЛ 2. Дослідницько-експериментальна робота

2.1Організація і зміст експериментального дослідження

2.2Аналіз результатів експериментального дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої людини, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності, має образотворче мистецтво – один із навчальних предметів початкової школи, що сприяє моральному та естетичному вихованню учнів.

Розбудова системи освіти в Україні передбачає відтворення творчого потенціалу народу, підвищення соціальної ролі особистості. З огляду на це перед школою постало завдання забезпечити якість освіти учнів, зокрема, засвоєння обов'язкових результатів навчання, навчити самостійно здобувати знання і творчо їх застосовувати у розв'язанні практично-творчих завдань. Тому, як слушно зазначається у Національній доктрині розвитку освіти, актуальною є проблема інтенсивного навчання й розвитку учнів, формуванню в них творчої активності, уміння самостійно оволодівати знаннями.

Сучасна загальноосвітня школа покликана забезпечити становлення творчої особистості школяра шляхом виявлення і цілеспрямованого розвитку здібностей, формування умінь і бажання вчитися. Практична реалізація цих завдань корегує освітню мету: виховання особистості дитини на основі формування навичок навчальної, у т. ч. образотворчої діяльності. З огляду на це урахування вікових можливостей та індивідуальних особливостей учнів стає головним компонентом практичної реалізації навчальних дисциплін.

Освітньо-творчий потенціал мистецтва міститься у самій його суті. З-поміж інших видів мистецтва образотворче мистецтво є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісно-практичного розвитку, духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою образотворчого мистецтва, а й тим, що образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і захоплюючих форм творчості.

Зазначена проблема диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких образотворчі та художньо-розвивальні були б провідними відносно когнітивних, навчальних [14, 32]. Адже саме вирішення художньо-розвивальних завдань насамперед формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь її загального розвитку. Тому мету образотворчого мистецтва можна визначити як формування потреб і здібностей до образотворчої діяльності у процесі художнього осмислення світу.

У школі навчання образотворчої грамоти ґрунтується на вивченні реальної дійсності. Завдяки цьому учні опановують метод реалістичного зображення [19, 46]. В образотворчому мистецтві важливе значення мають закономірності лінійної та повітряної перспектив, теорії тіней, кольорознавства, пластичної анатомії, композиції. Тільки на основі відповідних теоретичних знань можна на бути практичних умінь і павичок з образотворчого мистецтва. З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, гир в процесі навчання образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на науку.

Видатний російський художник-педагог П. Чистяков писав, що малювання – така ж сувора і точна наука, як математика, що в ній є свої непорушні закони, стрункі та прекрасні, які треба вивчати [47, 18].

Учитель образотворчого мистецтва повинен досконало володіти основами образотворчої грамоти, знати методику образотворчого мистецтва, адже діти дуже чутливі до яскравих кольорів, цікавих форм навколишніх предметів. Учителю слід постійно вдосконалювати методику викладання образотворчого мистецтва, вивчати передовий досвід кращих учителів, цікавитись відповідною літературою, дбати про належне обладнання уроків і високий науково-методичний рівень класних занять та позакласної роботи.

У навчанні дітей образотворчої грамоти велике значення має вміння вчителя методично правильно провести словесне пояснення послідовності виконання завдання. Крім того, слід супроводжувати це пояснення зарисовками на класній дошці чи аркуші паперу. Учитель повинен практично допомагати учням у малюванні олівцем, фарбами та іншими матеріалами.

В основу всіх практичних завдань з малюнка слід покласти форму, бо малюнок – це «побудова графічними засобами форми на площині за законами зорового сприйняття» [22, 31]. Уявлення про форму в дитини слід формувати у дошкільному та молодшому шкільному віці, коли вона, сприймаючи об'єктивну дійсність, ознайомлюється з формою предметів. Заняття ж мистецтвом у початковій школі дають змогу удосконалювати навички усвідомлення сутності форми та її передачі у практичній образотворчій діяльності.

Відтак необхідність удосконалення процесу формування у дітей навичок передачі форми зображуваних предметів на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах зумовило актуальність проблеми й вибір теми дипломного дослідження.

Об’єкт дослідження – відчуття форми зображуваного предмета.

П редмет дослідження – розвиток відчуття форми у процесі образотворчої діяльності учнів початкових класів.

Мета дослідження – обґрунтувати особливості методики формування навичок передачі форми зображуваних предметів на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.

Гіпотеза дослідження: якщо в процесі навчання образотворчому мистецтву використовувати методично обґрунтовані способи формування передачі форми зображуваних предметів, то показники сформованості навичок образотворчої діяльності в учнів початкових класів підвищаться.

Відповідно до поставленої мети та гіпотези визначені завдання дослідження:

1) Розкрити сутність та етапи вивчення форми зображуваного предмета.

2) Показати етапи зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів.

3) Обґрунтувати методичні особливості зображення форми плоских та об’ємних предметів.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--