Дипломная работа: Методика використання опорних сигналів під час вивчення "Земельного проектування"
Так що ж таке творчий підхід або просто творчість? Коли ми чуємо ці слова у нас мимоволі виникає образ певної людини, певної професії, діяльності, яка потребує нестандартного підходу до роботи – фізичної або інтелектуальної. В першу чергу ми згадуємо про художників, композиторів, селекціонерів, дизайнерів, письменників, поетів, співаків та інших творчих людей. Для них вигадування нового, чогось іншого, несхожого на попередні твори – просто обов’язково. Нікого не здивує однакові картини, породи тварин, сорти культурних рослин, скульптури. І вигадують творчі люди нові ідеї не від хорошого життя, вони вимушені це робити з різних причин: конкуренція, амбіція, кар’єрний ріст, матеріальне забезпечення, заздрість тощо.
Досвід викладання агротехнічних дисциплін свідчить про ефективність наведення прикладів з практики, виробництва перед повідомленням нового матеріалу. Це може бути розповідь викладача про аварійну поломку машини під час збирання врожаю і спосіб усунення цієї несправності. Для більш повного ефекту можна показати цей вузол на плакаті і непомітно для студентів перейти до пояснення нового матеріалу на тему «Молотильний апарат зернозбирального комбайна».
Інтерес до предмета і професії можна підвищити демонструванням зразків добрив, насіння та продуктів їх переробки. Наприклад, якщо показати студентам тільки насіння ячменю, запам’ятають його надовго не всі. якщо разом з насінням ячменю показати ще і насіння пшениці, то вірогідність пізнавання окремої культури буде більшою, тому що студенти мають змогу порівнювати. Але якщо крім насіння цих культур показати студентам ще і продукти їх переробки (перловку, крупу, дерть, тощо), то ефект буде більшим.
Одночасно з демонструванням нечищеного зерна пшениці доцільно додатково показати пшеничну крупу (подрібнене очищене зерно), пшеничну дерть (подрібнене неочищене зерно), манну крупу, висівки (відокремлена оболонка від насіння під час зелення борошна). Для закріплення цього матеріалу, щоб підкреслити кормову цінність насіння різних культур та продуктів їх переробки студентам доцільно дати довідкові матеріали кількості кормових одиниць в кожному з них. Тобто чим більше різносторонньої інформації надається щодо даного об’єкту вивчення, тим скоріше цей матеріал усвідомлюється студентами і довше утримується в пам’яті.
Інтерес до навчання, зацікавленість предметом, професію можна підвищити введенням на заняттях елементів гри. До гри студентам не звикати, тому що грають вони з раннього дитинства і це їм завжди подобається. Таким елементом гри можуть бути тематичні кросворди, які бажано застосовувати, як додаткове завдання під час закріплення нового матеріалу на заняття або для виконання домашнього завдання.
В якості прикладу наводиться кросворд до теми «Будова рослин», яку студенти вивчають на заняттях агротехнології. Ліворуч від кросворду зображений поперечний розріз стебла рослини, а по вертикалі дається ключове слово «стебло». Щоб розгадати кросворд, необхідно вписати літери по горизонталі в пусті клітини, до яких підходять стрілочки від розрізу. Досвід використання тематичних кросвордів доводить ефективність їх застосування через виникнення інтересу студентів, прагнення вирішити завдання.
Але справа в тому, що вирішити кросворд правильно (літери на перетині горизонталі та вертикалі повинні бути однакові), можна тільки після того, як вивчити будову рослин і окремих її органів. Таким чином, учень вимушений мимоволі здобувати знання методом гри, щоб перебороти тимчасові труднощі, досягти мети, врешті-решт, задовольнити свої амбіції компетентної людини в очах викладача , своїх однокласників.
Ще не так давно крилатою фразою в суспільстві була «Твори, выдумывай, пробуй». Якщо раніше ця фраза була агітаційною, гаслом загального політичного лозунгу, то зараз вона як найкраще підходить до інноваційних методів навчання. Якщо замислитись над значенням кожного слова з цієї фрази, то слова «выдумывай» та «пробуй» і є творінням або творчістю. Таким чином, цю крилату фразу радянських часів можна дещо переробити і вона буде характеризувати методику інноваційних нововведень: «Твори, выдумывай, пробуй!».
Незважаючи на те, що педагогіка і, зокрема, дидактика, розробили вже давно класичні методи навчання для різних вікових груп, застосовувати їх автоматично неможливо з різних причин. Тому в кожному окремому випадку потрібно підходити до процесу навчання диференційовано з урахуванням особистісних властивостей кожного студента, предмета, професії, вікової специфіки, вихованості та здібності.
Результатами творчого підходу до навчання в ВНЗ стали роботи, надані до друкування в журналах «Профтехосвіта», «Академічний вісник», підручники та навчальні посібники. Так в 2007 році був надрукований навчальний посібник «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві» (автори: Сердюк М.М., Чулаков В.І.) тиражем 22000 екземплярів, який надійшов в бібліотеки професійних навчальних закладів і користується попитом серед студентів.
Готуються до друку наступні навчальні посібники: «Програмоване вивчення агрономії та агротехнології вирощування сільськогосподарських культур», «Сільськогосподарські машини», «Зернозбиральні та спеціальні комбайни» тих самих авторів. Викладачам ліцею замовлено написання підручників з технічного обслуговування сільськогосподарських машин та землеробства, які в даний час знаходяться в стадії завершення.
Творчий підхід до процесу навчання не тільки підвищує якість знань, вмінь та навичок студентів - майбутніх робітників сільськогосподарського виробництва, він стимулює такою педагогічних працівників до активного, ефективного викладання, пошуку нових форм і методів навчання, самоосвіти, самовдосконалення, самовиховання. Викладач не може зупинятись на досягнутому, без руху вперед не може бути прогресу, тому вивчення та впровадження інноваційних технологій в навчанні – запорука якісної підготовки майбутніх спеціалістів, виховання відповідальних фахівців сільськогосподарського виробництва.
Додаються опорні конспекти методики опорних сигналів, які застосовуються на заняттях агротехнічних дисциплін в МПАЛ.
2.2 . Особливості впровадження опорних сигналів у практику навчання викладачів різних кваліфікаційних категорій
„Національна доктрина розвиту освіти” спрямовує всю освіту України на перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що має сприяти істотному зростанню інтелектуального, культурного та духовно-морального потенціалу особистості та суспільства. Цей перехід супроводжуватиметься постійним упровадженням інновацій у навчальний процес. Успішність цього значною мірою, залежить від ставлення до інновацій викладачів. Тому вивчення суб’єктивних чинників інноваційних процесів є актуальною проблемою. Виявити сукупність залежності інноваційної діяльності викладачів землевпорядкування від їх кваліфікації та типу навчального закладу, вікових категорій студентів, з якими він працює, та ставлення викладача до своєї професії.
Автором раніше досліджувалися окремі проблеми інноваційної діяльності викладачів землевпорядкування зокрема, аспекти поширеності інновацій у практиці навчання, впливу різних чинників на впровадження інновацій, залежності інноваційної діяльності викладача від визначення ним мети і завдань навчання землевпорядкування. Мета статті – на основі аналізу результатів анкетування викладачів (України, здійсненого у 2007-2008 рр. за підтримки Міністерства освіти і науки України) виявити вплив кваліфікаційних категорій викладачів та типів навчальних закладів (у яких вони працюють) на перебіг інноваційних процесів у навчанні землевпорядкування. Опитуваним (2152 особам) було запропоновано самостійно визначити мету навчання студентів землевпорядкування; типи, методи та засоби навчання, що заважає впроваджувати новітні технології у власну практику, хто є ініціатором нововведень у викладанні землевпорядкування у ВНЗ, навести приклади новинок, уведених протягом останнього року.
У результаті опрацювання анкетних даних з’ясувалась наявність залежності кількості використання інновацій від психологічних особливостей вікових груп студентів, з якими працюють педагоги. Викладачі найчастіше визначають метою навчання землевпорядкування розвиток особистості (6,63%), виховання патріота (17,74%), виховання творчої людини (2,53%), розвиток землевпорядного мислення (16,37%), прищеплення інтересу до предмета (5,46%), навчанні студентів самостійно здобувати знання (2,47), підготовку студентів до життя (5,11%), менше – на формуванні знань (10,06%), розвитку мислення (13,81%), групові види роботи (27,10%), екскурсії (9,16%), опорні сигнали (38,21%), ведуть індивідуальну реєстрацію досягнень (27,49%). Викладачі ВНЗ більше застосовують ТЗН (14,90%), театралізовані ігри (3,60%), захист проектів та рефератів (12,95%). На вищіх курсах більше використовують проблемне навчання (72,82%), групові види діяльності (27,18%), різноманітні змагання (18,67%), дискусії (29,13%), семінари (23,12%), дослідження (11,41%), тестову перевірку (42,94%) Визначаючи основні перешкоди у інноваційному процесі, викладачі частіше називають критичне ставлення до нововведень з боку студентів (5,26%), недостатність досвіду (12,87%) 8-9 – більше скаржаться на відсутність інформації про нововведення (31,35%) та технічних засобі навчання (16,03%). Серед студентів більше тих, хто вважає головними перешкодами небажання викладачів щось змінювати у викладанні (6,01%), покладання на звичні методи навчання (7,30%), відсутність підтримки з боку адміністрації (6,16%), небажання змін з боку студентів (8,11%), великі витрати часу (16,07%), незадоволеність результатами праці (7,21%).
Викладачі частіше вважають ініціаторами інновацій адміністрацію ВНЗ (20,18%), методичні об’єднання викладачів землевпорядкування (24,17%) і творчі групи викладачів (9,36%); та методичні кабінети відділів освіти (10,59%)
До проведеного анкетування разом з викладачами ВНЗ (1946 студентів) було залучено викладачів ліцеїв (101 особа) та гімназій (53 особи). Аналіз відповідей на питання анкети демонструють наявність землевпорядних відмінностей у перебігу інноваційного процесу у навчальних закладах нового типу. Викладачі ліцеїв та гімназій, як їхні колеги із ВНЗ, вважають головними завданнями освіти виховання патріотів (17,16% – викладачі шкіл, 17,82% – ліцеїв, 15,05% – гімназій) та розвиток землевпорядного мислення студентів (відповідно 15,15%, 14,85%, 18,87%), але значно менша їх кількість відносить до мети навчання формування землевпорядних знань (7,92% – викладачі коледжів , 3,77% – технікумів, а викладачі ВНЗ – 13,71%). Викладачі коледжів та технікумів прагнуть більше опікуватись формуванням світогляду проте менше звертають увагу на необхідність прищеплювати інтерес до землевпорядкування як навчального предмету і вчити студентів самостійно здобувати знання. Вони акцентують увагу на необхідності готувати дітей до життя (8,91%:0), але мало орієнтують на розвиток творчих здібностей (0%:1,89%), формування вміння відстоювати власну точку зору (0,99%:3,77%).
Викладачі навчальних закладів нового типу більше застосовують інновації, ніж їх колеги навчальних закладів старого типу. Останні лідирують лише з використання групових форм навчання (26,21% проти 22,77% у викладачів коледжів та 18,85% – технікумів), змагань, турнірів та конкурсів (16,44% проти 10,89% та 13,24%), тестових перевірок навчальних досягнень студентів (40,15%, проти 35,64% та 37,74%). За рештою показників викладачі коледжів і технікумів випереджають своїх колег, причому викладачі коледжів більше надають перевагу груповій роботі (22,77%:18,87%), використанню ТЗН (21,78%:16,98%), театралізованим та рольовим іграм (4,95%:1,89%), дискусіям (33,66%:22,64%), екскурсіям (12,87%:3,77%), семінарам (25,74%:16,95%), захисту студентських проектів (14,85%:9,43%). Викладачам коледжів більше до вподоби проблемне навчання (13,58%:72,28%), використання елементів програмованого навчання (28,30%:18,81%), змагання (13,21%:10,89%), організація студентських досліджень (15,09%:12,87%), використання опорних сигналів (39,62%:32,67%).
Використання інновацій Викладачами землевпорядкування в навчальних закладах різного типу.
Викладачі коледжів та технікумів так само, як і викладачі ВНЗ, вважають основною перешкодою у впровадженні інновацій відсутність інформації про нововведення (28,71%:28,30%:28,57%), відсутність ТЗН (15,09%:15,09%:15,72%), але більше за викладачів коледжів та технікумів покладаються на звичайні методи навчання (8,91%:7,55%:6,73% – викладачі коледжів та технікумів), скаржаться на недостатність досвіду (7,92%:9,43%:5,81%), великі витрати часу (18,81%:16,98%:11,66%), та менше нарікають на небажання студентів щось змінювати у землевпорядній системі навчання (6,93%:1,8%:7,61%). Але з деяких питань думки викладачів коледжів та технікумів розбігаються. Викладачі коледжів взагалі не помічають за собою небажання щось змінювати у навчанні, а серед студентів технікуму таких 4,95%. Викладачі коледжів гостріше відчувають відсутність підтримки з боку адміністрації (5,66%:3,96%), розбіжність поглядів у колективі (5,66%:0,99%). Викладачі технікумів частіше стикаються з протистоянням студентів змінам у навчальному процесі (6,93%:1,99%) і незадоволені результатами власної праці (7,92%:5,66%).
При визначені ініціаторів нововведень у їхніх навчальних закладах викладачі коледжів, як колеги ВНЗ, переважно називають себе. Однак відсоток таких викладачів дещо менший порівняно зі ВНЗ (23,76%:28,30%:30,73%). У викладачів ВНЗ ініціаторами назвали стільки ж, як і прибічників власної ініціативи. Другими за ініціативністю в інноваційному процесі названі методичні об’єднання (20,79% – колед?