Дипломная работа: Методика вивчення іменника у початкових класах
Хто складає тобі в портфель шкільне приладдя?
Де зберігаються твої іграшки? Чи є там порядок?
Розкажи, що за чим ти одягаєш, коли збираєшся до школи.
Яка професія тобі подобається? Ким ти мрієш стати, коли виростеш.
У ході цієї роботи в першокласників формується уміння пов'язувати речення між собою, уникати невиправданих повторів, послідовно висловлювати думку, не відступати від теми висловлювання. Однак, методикою передбачено, що під час заслуховування дитячих висловлювань учитель не перебиває першокласників. Вчитель вказує на допущені мовленнєві помилки і виправляє їх дуже доброзичливо і толерантно після завершення учнями своїх висловлювань.
Другий етап (2 клас) формування поняття іменник передбачає знайомлення учнів із граматичними ознаками слів у єдності з їх смисловими значеннями (відповідають на питання хто? що?, називають предмети) й закріплення їх у терміні “іменник”.
Уміння знайти серед слів ті, що подібні чи протилежні за лексичним значенням. Змінювати слова, які відповідають на питання хто? що?, за числами (один-багато). Уміння утворювати множину іменників (у простих випадках, без вживання терміна). Правильно вживати іменник у множині чи однині у складеному реченні [69, с.37-38].
Ця робота потребує від учнів більше високого ступеня узагальнення, ніж це було на підготовчому етапі.
У 2 класі діти дізнаються про те, що слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на питання хто?, а слова, які означають назви інших предметів — на питання що? З цією метою учитель здійснює систематизацію
слів-назв предметів, тобто виділяє групи слів на позначення людей, тварин, рослин, предметів побуту.
Демонструється, наприклад, таблиця із зображенням
лікаря, робітника (перший ряд),
собаки, кота, їжака (другий ряд)
дерева, портфеля, чайника (третій ряд).
У ході евристичної бесіди учитель з'ясовує:
— Хто зображений на малюнку першого ряду?
— Яке питання можна поставити до кожного з зображених предметів? (Хто це? — Лікар і под.).
— Кого називають слова лікар, робітник? (Людей.)
Отже, які слова відповідають-на питання хто? (Слова— назви людей.)
Аналогічна робота проводиться з малюнками другого, а потім - третього ряду.
Внаслідок такої роботи у дітей формується уявлення про іменники — назви істот і неістот. (Див. додаток А)
Третій етап (3 клас) полягає у поглибленні знань про смислове значення іменників (питання, значення, роль та зв'язок з іншими словами в реченні за допомогою закінчень та прийменників), розширене знання про іменники, що означають назви істот (хто?), назви неістот (що?), власні і загальні іменники, написання великої букви у власних іменниках.
Засвоєння форми роду іменників(чоловічий, жіночий, середній); числа (однина і множина); підготовці до усвідомлення відмінків (назви відмінків, відмінкові питання).
На вивчення даного матеріалу відводиться 13 годин [ 69, с. 53-54].
З власними та загальними назвами іменників школярі ознайомлюються у З класі.
Учні повинні усвідомити, що кожна річ має свою загальну назву. Те за яким ми можемо сказати та, ця річ, чи ні. Будь-який предмет має певне найменування. Якщо ж назву предмету чи особі дала людина за особистим бажанням, для того щоб відділити його чи її серед інших - то це власна назва. Власними можуть бути назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів, океанів, клички тварин, прізвища, ім'я, по батькові людей. Власні іменники відрізняють від загальних написанням. Для виділення їх записують з великої букви.
Даний матеріал учні закріплюють у ході бесіди та на основі практичного виконання вправ.
Можливий варіант запитань для бесіди:
- У вас є домашні улюбленці? Які?