Дипломная работа: Мистецтво бісероплетіння
Найдавніша письмова згадка про таке перлинне шиття припадає на X століття. Давньоруський живопис – фреска, ікона й мозаїка – з XI століття також свідчать про широке застосування перлового шиття в слов'янському одязі, головних уборах, взутті. У церкві Св. Софії в Новгороді, на фресці "Костянтин і Олена" XII століття, бачимо контурні лінії одягу, відтворені перлами, а від початку XV століття маємо зображення на фресці Андрія Рубльова (Успенський собор у Володимирі) "праведних дружин, що йдуть у рай", одяг яких оздоблений перлами.
На куполі собору Св. Софії, що у Києві, від XI століття з чотирьох мозаїчних фігур архангелів збереглася лише одна. Одяг цього архангела покритий перлинним шиттям. Лінії одягу святих і німбу низані перлами так само, як і німби над головами інших персонажів.
Ченці й чорниці, що присвятили себе богослужінню, відгороджені монастирськими стінами від мирських тривог і суєти, вишивали перлами ікони, обклади, завіси й ризи у славу Того, Хто створив усіх нас. Звичайно ж за чистотою й внутрішнім сіянням, духовністю ці роботи дорівнюють найкращим надбанням людського духу.
Традиція ця була дбайливо пронесена крізь століття смут і потрясінь, пережила всі навали й братовбивчі війни, часи застою й реформ. І по сьогоднішній день перлами окантовуються церковні атрибути, оздоблення й начиння, а також одяг священнослужителів і патріархів.
2. Роль і місце бісероплетіння в становленні особистості учня.
2.1 Аналіз шкільних програм і підручників в контексті ознайомлення учнів з бісероплетінням
В даний час актуальною стала проблема збереження культурної і історичної самобутності України, національних традицій, непорушних етичних цінностей народу. Декоративно-прикладне мистецтво органічно увійшло до сучасного побуту і продовжує розвиватися, зберігаючи національні традиції в цілісності. Воно містить в собі величезний потенціал для освоєння культурної спадщини, оскільки донесло до сьогоднішнього дня практично в неспотвореному вигляді характер духовно-художнього збагнення світу.
У зв'язку з швидким зростанням обсягу знань, збільшенням кількості годин дисциплін гуманітарного і природничонаукового циклу і зниженням пізнавальної перетворюючої наочно-практичної діяльності учнів, виникає потреба в створенні додаткових освітніх програм декоративно-прикладної творчості. Такі програми сприяють розвитку інтересу до культури своєї Батьківщини, витоків народної творчості, естетичного відношення до дійсності, виховання світогляду, правильного уявлення про взаємозв'язок "Природа - Людина - Наочне середовище".
Додаткова освітня програма "Бісероплетіння", будучи прикладною, носить практико-орієнтирнний характер і направлена на опанування основних прийомів бісероплетіння. Навчання за даною програмою створює сприятливі умови для інтелектуального і духовного виховання особистості, соціально-культурного і професійного самовизначення, розвитку пізнавальної активності і творчої самореалізації учнів[9, с 78].
Метою створення даної програми є:
етично-естетичне виховання дітей при навчанні основам бісероплетіння
активізація пізнавальної і творчої діяльності; підготовка до самостійного життя на сучасному світі, і подальшому професійному самовизначенню.
Завдання:
Освітні - поглиблення і розширення знань про історію і розвиток бісероплетіння, формування знань по основах композиції, кольорознавства і матеріалознавства, освоєння техніки бісероплетіння.
Виховні - становлення інтересу до культури своєї Батьківщини, до витоків народної творчості, виховання естетичного відношення до дійсності, працьовитості, акуратності, посидючості, терпіння, уміння довести почату справу до кінця, взаємодопомоги при виконанні роботи, економічного відношення до використовуваних матеріалів, становлення основ культури праці.
Що розвивають - розвиток моторних навиків, образного мислення, уваги, фантазії, творчих здібностей, формування естетичного і художнього смаку.
Додаткова освітня програма розроблена на основі типових програм, з врахуванням учбових стандартів загальноосвітніх шкіл України, програми освітньої області "Технологія", в якій зовсім не приділяється уваги такому вигляду декоративно-прикладного мистецтва, як бісероплетіння.
Програма, будучи істотним доповненням у вирішенні найважливіших розвиваючих, виховних і освітніх завдань педагогіки, покликана навчити дітей не лише репродуктивним шляхом освоювати складні трудомісткі прийоми і різну техніку бісероплетіння, але і спонукати творчу діяльність, направлену на постановку і вирішення проблемних ситуацій при виконанні роботи.
У програмі досліджуються наочні зв'язки з іншими освітніми областями. Так, вивчаючи основи матеріалознавства, учні користуються знаннями, отриманими на уроках природознавства, фізики, хімії. При виконанні схем бісероплетіння, ескізів виробів, роботи над композицією застосовуються знання з областей креслення, малювання, математики.
Вік тих, що навчаються - 11-14 років. Програма розрахована на 1 рік навчання - 68 годин занять (1 раз в тиждень по 2 години). Програма розрахована на реалізацію в установах додаткової освіти або в позакласній роботі загальноосвітніх шкіл. [9, с 26]
Основний дидактичний принцип - навчання в наочно-практичній діяльності. В процесі реалізації програми використовуються всілякі методи навчання: пояснювально-ілюстративний, розповідь, бесіди, робота з книгою, демонстрація, вправа, практичні роботи репродуктивного і творчого характеру, методи мотивації і стимулювання, повчального контролю, взаємоконтролю і самоконтролю, пізнавальна гра, проблемно-пошуковий, ситуаційний, екскурсії.
З метою виявлення рівнів навчання пропонується наступна градація:
I рівень - репродуктивний за допомогою педагога;
II рівень - репродуктивний без допомоги педагога;
III рівень - продуктивний;
IV рівень - творчий.
Педагогічний контроль знань, умінь і навиків учнів здійснюється у декілька етапів і передбачає декілька рівнів.
I. Проміжний контроль.
Тестовий контроль, що є перевіркою репродуктивного рівня засвоєння теоретичних знань з використанням карток-завдань по темах курсу, що вивчається.