Дипломная работа: Моделювання жакету жіночого святкового призначення

Найголовніша проблема розвитку промисловості – це стан внутрішнього ринку, який має тенденцію до погіршення:

- Засилля на внутрішньому ринку імпортних товарів легкої промисловості, в тому числі із заниженою митною власністю на товари

Secondhand, імпорт яких спочатку 2008 року зростає (на 2, 3% збільшився) по 5 виробів на кожного жителя;

- Відсутність ефективного власника, який інвестує капітал для довгострокового функціонування підприємств, а не для його перепродажу, перепрофілювання або повної ліквідації;

- Відсутність сприятливих умов для закупівлі технологічного устаткування, яке розробляється в Україні;

- Розкрупнення швейних підприємств на дрібні виробництва, що переходять на єдиний податок, або у тіньове виробництво.

Для підвищення ефективності виробництва впроваджують раціональні технологічні конструкції одягу, що забезпечують підвищення продуктивності праці на 10-35% в результаті зниження ручних робіт, використання високоефективних клейових матеріалів, уніфікацій деталей, вузлів, конструктивних ліній. Уніфікування та стандартизація деталей та вузлів забезпечує скорочення витрат на розробку технічної документації, підвищує рівень механізації та автоматизації технологічних процесів, якість праці та продукції.

Споживача потрібно завоювати насамперед якістю й доступними цінами. Потрібно використовувати свої сировинні ресурси, вітчизняну фурнітуру, сертифікувати не вироби, а сировину, всіляко відстоювати свої національні інтереси.

Розширення виробництва товарів народного вжитку, покращення їх якості, швидкий розвиток усіх послуг розглядається як незмінні умови підйому життєвого рівня населення на якісну нову, більш високу ступінь.

Виробництво товарів для населення повинно базуватися на використанні досягнень науково – технічного прогресу, які дозволяють не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але й розширити їх асортимент.

Технологія сучасної швейної промисловості все більше стає механічною, її ефективність преш за все залежить від обладнання: двохголкових машин для збірки кишені, бретелей, поясів; напівавтоматів для пришивання фурнітури, виготовлення петель, виконання коротких та довгих швів; прасувальних ліній, які оснащені приладами для подачі технологічного пара і вакуум – підсосами, багатопозиційних пресів для клейової обробки деталей.

Поширене використання хімічних термопластичних волокон і передбачає більш широке використання ультразвукової та високочастотної зварки, термопечатки для нанесення оздоблювальних малюнків.

Удосконалення процесів підготовчо – розкрійного виробництва спрямовано на використання довгометражних секційних настилів з використанням настилочних машин, розкрій настилів з використанням світлокопій, широке використання електроскладок й нормування расхода матеріалів, механізацію та автоматизацію вантажно – розвантажувальних робіт.

Для сучасного етапу економічного розвитку України характеристикою є необхідність швидкої зміни технологічних процесів та асортименту конструктивно – спроможності продукції. В зв'язку з цим сучасне підприємство мають сучасно адаптуватися до умов випуску конкретно спроможної продукції. В наш час проводяться роботи по створенню комплексно – механізованих та автоматизованих ліній з програмним керуванням ріжучими інструментами для розкрою текстильних матеріалів, розробляються системи планування й керування підготовчо – розкрійним виробництвом на швейних підприємствах за допомогою ЕВМ.

Почали впроваджуватися комплексно – механізовані поточні лінії третього покоління, які характеризуються високопродуктивними приладами програмного керування (мікропроцесорами),автоматичного знімання та укладання в пачки деталей, авто зупинка голки в заданому положенні та ін. Впроваджуються прилади програмного забезпечення у процесах волого – теплової обробки.

1.Технічне завдання

Технічне завдання – це конструкторські документи, які встановлюють: основне призначення моделі, початкові дані майбутнього виробу, технічні вимоги до виробу і показники якості та техніко – економічні вимоги, що надають до виробу, який проектується, виконання необхідних стадій розробки конструкторської документації та її складу. Початковими даними для розробки технічного завдання є: назва та призначення виробу; умови користування; статтєво-вікова група.

На стадіях перед проектних досліджень технічного завдання й технічної пропорції, які називають попереднім проектуванням або стадією науково – дослідницьких робіт, визначають призначення, основні принципи побудови виробу, що проектуються й формують технічне завдання на його проектування.

На стадіях проектування, що виконує художник – модельєр, сперш вивчається напрям моди на структуру та зовнішнє оформлення матеріалу, на готові швейні вироби. Складається характеристика майбутньої моделі.

П е р ш о ю с т а д і є ю проектування, яка має велике значення в створенні високої якості при проектуванні виробу, являється розробка технічного завдання. В якому повинно бути висвітлено не тільки основне призначення виробу, але й показники якості, необхідні стадії розробки конструкторської документації, її зміст, а також спеціальні вимоги до виробу.

Д р у г о ю с т а д і є ю являється розробка технічної пропозиції, до якої входить підготовка можливих варіантів рішень нових виробів на основі аналізу моделей аналогів однакового чи подібного призначення.

Т р е т я с т а д і я – розробка ескізного проекту, який містить в собі принципове конструктивне рішення, яке дає загальне представлення про побудову виробу і його основних розмірних ознак.

На ч е т в е р т і й с т а д і ї проектування розробляється технічний проект виробу. Технічний проект – це сукупність конструкторських документів, які повинні містити повне представлення про проектуючий виріб. До них відносяться креслення конструкції основних конструктивних вузлів, визначаючих побудову проектуючого виробу.

П’я т а з а к л ю ч н а - розробка робочої конструкторської документації – оформлення технічного опису з доданням комплекту лекал деталей із основної тканини, прокладки і прикладу.

1.1 Назва та призначення виробу, що проектується, вимоги до виробу і матеріалів

Для жіночого костюму, який складається з жакету і спідниці, святкового призначення, яка володіє гігієнічними і естетичними властивостями.

Що стосується окремих частин виробу, наприклад коміру, то він відіграє дуже велику роль у зовнішньому вигляді виробу. Комір –піджачного типу надають жакету святкового.

Форма та колір одягу повинні не тільки підкреслювати та маскувати зовнішні риси але й бути художньо обміркованими, відповідати зовнішності та вазі людини, у даному випадку костюм підкреслює тендітність, стрункість та жіночність жінки середньої вікової групи.

При проектуванні конструктор повинен враховувати певну кількість споживчих та промислових вимог. На стадії проектування ці вимоги повинні бути збалансовані так, щоб виробництво і збут були економічно доцільними.