4.3.5 Процедура B_In

5. Техніко-економічне обгрунтування проекту

5.1. Витрати на сировину і матеріали

5.2. Витрати на закупівельні комплектуючі вироби

5.3. Розрахунок заробітної плати

6. Охорона праці

список використаних джерел..

Додатки

Додаток А. Текст програми

Додаток Б. Тестування перетворювача

Додаток В. Принцип роботи АЦП

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АЦП –аналого-цифровий перетворювач.

ЦАП – цифро-аналоговий перетворювач.

LPT – лінійний порт принтера (LinePrinTer).

ОС – операційна система.

Вступ

В пояснюючій записці розглядається розробка на тему „Навчальна модель аналогово-цифрового перетворювача”. Розробка виконана для кафедри „Комп’ютерні системи та мережі” Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і може використовуватись для проведення лабораторних робіт з дисципліни “Пристрої зв’язку з об’єктом”.

1. огляд принципів роботи та будовИ ацп

1.1 Будова та типи АЦП

Аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) є пристроями, які приймають вхідні аналогові сигнали і генерують відповідні їм цифрові сигнали, придатні для обробки мікропроцесорами та іншими цифровими пристроями.

Принципово не виключена можливість безпосереднього перетворення різних фізичних величин в цифрову форму, проте це завдання вдається вирішити лише в окремих випадках через складність таких перетворювачів. Тому в даний час найбільш раціональним визнається спосіб перетворення різних по фізичній природі величин спочатку у функціонально пов'язані з ними електричні, а потім вже за допомогою перетворювачів напруга-код в цифрові. Саме ці перетворювачі мають зазвичай на увазі, коли говорять про АЦП.

Процедура аналого-цифрового перетворення безперервних сигналів, яку реалізують за допомогою АЦП, є перетворення безперервної функції часу U(t), що описує початковий сигнал, в послідовність чисел {U'(t_j )}, j=0,1,2:, віднесених до деяких фіксованих моментів часу. Цю процедуру можна розділити на дві самостійні операції. Перша з них називається дискретизацією і полягає в перетворенні безперервної функції часу U(t) в безперервну послідовність {U(t_j )}. Друга називається квантуванням і полягає в перетворенні безперервної послідовності в дискретну {U'(t_j )}.

У основі дискретизації безперервних сигналів лежить принципова можливість уявлення їх у вигляді зважених сум

,

де а_j - деякі коефіцієнти або відліки, що характеризують початковий сигнал в дискретні моменти часу; f_j (t) - набір елементарних функцій, використовуваних при відновленні сигналу по його відліках.

Рис. 1.1. Класифікація АЦП за методами перетворення

В даний час відоме велике число методів перетворення напруга-код. Ці методи істотно відрізняються один від одного потенційною точністю, швидкістю перетворення і складністю апаратної реалізації. На рис.1.1 представлена класифікація АЦП по методах перетворення.

У основу класифікації АЦП покладена ознака, вказуюча на те, як в часі розгортається процес перетворення аналогової величини в цифрову. У основі перетворення вибіркових значень сигналу в цифрові еквіваленти лежать операції квантування і кодування. Вони можуть здійснюватися за допомогою послідовної, паралельної або послідовно-паралельної процедур наближення цифрового еквівалента до перетворюваної величини.