Дипломная работа: Нетрадиційні уроки як засіб виховання молодших школярів до української мови
* самою неблагополучною лінією руху інтересу є його «ниспадаючий» характер. У значній частині досліджуваних уроків фіксувалася висока напруга уваги після перших 5 хвилин, пов’язаних з орієнтуванням учнів у запропонованих задачах. Частіш за все це був інтерес-очікування (викличуть – не викличуть). Він тримався під час опитування, коли, по-перше, шанси на виклик до відповіді є у кожного і, по-друге, коли можна приєднати свої міркування до відповіді товариша. Потім, коли мотив очікування виключається, інтерес до уроку згасає навіть при наявності цікавої інформації, але слабкій її подачі, а також без необхідної стимуляції самих учнів;
* сходинкова динаміка пізнавального інтересу така, що інтерес непостійний і виступає в якості загального мотиву діяльності. Даний тип динаміки пізнавального інтересу на уроках - це свідчення їх аморфності, недостатньої стійкості. Успіх у формування пізнавального інтересу на таких уроках вирішують останні 10-15 хвилин;
* своєрідність 4-го типу динаміки пізнавального інтересу учнів на уроці у тому, що в ньому дуже яскраво помітні кульмінації та точки падіння [ 59, 124 ].
1.2 Нетрадиційні уроки у системі навчання мови учнів початкових класів
В останні роки зроблено чимало спроб удосконалити побудову уроку як форми організації навчальної діяльності учнів, що диктує необхідність застосування так званих « нетрадиційних » форм навчання.
Нетрадиційні форми навчання можна визначити як такі, які відрізняються нестандартністю організації навчального процесу, забезпечуючи оптимальність розв’язання навчально-виховних завдань [26, 30]. У сучасній дидактиці вживається поняття « нетрадиційний урок », «нестандартний урок ».
Поняття « нестандартний урок » введене в методику майже всіх навчальних предметів педагогами-новаторами наприкінці 80-х років ХХ століття. Воно означає імпровізаційне навчальне заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру і специфічну цільову установку [39, 8 ].
Аналіз педагогічної літератури дає можливість розкрити значення нетрадиційних форм навчання, яке полягає в тому, що вони:
- урізноманітнюють форми роботи з учнями;
- сприяють вихованню творчої особистості школярів;
- дозволяють повніше врахувати особливості навчального матеріалу;
- вимагають розробки технології застосування нових освітніх форм;
- сприяють раціональному використанню навчального часу;
- підвищують продуктивність роботи учнів на уроці;
- розширюють функції вчителя [ 19, 344 ].
Уперше спроба класифікувати нетрадиційні форми навчання, залежно від їх способу спілкування суб’єктів навчання була зроблена у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Н.Стяглик у 1994 році « Нетрадиційні форми навчання і їх вплив на якість навчального процесу в школі » [ 52 ].
Залежно від історії їх розвитку, Н.Стяглик визначає дві групи:
- « пульсуючі», тобто форми навчання, які відомі в педагогіці давно, але в силу соціальних та інших умов, потреб частота їх застосування в практиці різна;
- « нестандартні форми» - це форми, які раніше не застосовувались і відрізняються оригінальністю їх організації. Вони в основному виникли в останні роки під впливом засобів масової інформації.
Відповідно до реалізації основних компонентів навчання під час розв’язання дидактичних завдань освітнього процесу дослідниця виділяє такі групи:
- нетрадиційні форми цілісного розв’язання завдань навчання (прийняття мети, організація сприйняття, осмислення, закріплення, застосування змісту того, що засвоюється, контроль та самоконтроль);
- « пролонговані» форми, які не реалізують дидактичних завдань під час проведення, вони потребують тривалої підготовки.
Для ефективної організації навчально-виховної діяльності школярів необхідно враховувати способи взаємодії суб’єктів навчального процесу, що дозволяє виділити такі моделі нетрадиційних форм навчання:
Модель А. Нетрадиційні форми, що забезпечують однобічну дію на учня (учитель – учень, учень – учень). Організація спілкування за даними схемами робить дитину об’єктом дії, а вчителеві належить провідна роль. Дана модель застосовується тоді, коли необхідно подати інформацію, якої немає в навчальних посібниках, для її наступної поглибленої переробки.
Модель В. Нетрадиційні форми навчання, які забезпечують взаємодію у процесі спілкування суб’єктів навчання в умовах парної роботи, роботи малих груп, між групової роботи. У даній моделі організації спілкування учень є одним із рівноправних суб’єктів. Між учителем і школярем (учнем і учнем) виникає співтворчість. Організовуючи взаємодію, учитель керує пізнавальною діяльністю, творчим пошуком дітей.
Модель С. Нетрадиційні форми навчання, які передбачають, як однобічну дію, так і взаємодію суб’єктів навчання.
Ця класифікація нетрадиційних форм представлена в таблиці [52 ].
Таблиця 1.1
Класифікація нетрадиційних форм відповідно
до способу взаємодії суб’єктів навчального процесу
|
Модель А |
Модель В |
Модель С |
|
К-во Просмотров: 410
Бесплатно скачать Дипломная работа: Нетрадиційні уроки як засіб виховання молодших школярів до української мови
|