Дипломная работа: Облік виробничих витрат у птахівництві
Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентноздатність продукції та стане реальним досягненням довгострокового економічного зростання підприємств. При управлінні підприємством найбільш важливе значення має управління витратами, яке включає контроль і регулювання витрат.
Основними передумовами управління витратами є наступні напрями:
1. В управлінні витратами найбільш важливе значення має оперативно отримана інформація про витрати, що дозволяє втручатись у виробничий процес і оптимізувати його.
2. Основним принципом управління витратами є відповідність системи обліку цілям управління.
3. Критерієм точності при обчисленні собівартості продукції повинна бути не повнота включення витрат, а спосіб віднесення витрат на ту чи іншу продукцію.
4. Основна увага повинна приділятись розподілу непрямих витрат та визначенню точної фактичної собівартості на прогнозні розрахунки собівартості, складання обґрунтованих нормативних калькуляцій та організацію контролю за їх дотриманням в процесі виробництва.
5. Виявлення відхилень до або під час здійснення виробничого процесу дозволяє менеджерам оперативно втручатись в хід виробництва і попереджувати виробничі витрати, що має велике значення у мобілізації резервів виробництва і підвищенні його ефективності.
6. Управління витратами може бути досягнуто, якщо встановити чіткий взаємозв’язок між величиною витрат і особами, які за них відповідають та їх контролюють. Досягнення цього завдання можливе в умовах обліку витрат за центрами відповідальності.
Облік витрат відображає оцінку майбутнього стану витрат і фінансових результатів, дозволяє керівництву вносити коригування.
Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства керівництво повинне знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь – який момент на окремих видатках продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва. Перевірка витрат за кожен тиждень або місяць надає керівництву інформацію про ефективність діяльності підприємства. Вона показує, на якій ділянці потрібно вжити заходів для того, щоб привести витрати у відповідність.
Основні переваги обліку витрат полягають в тому, що він точно відображає, де були здійснені витрати і створює передумови для їх скорочення.
Облік затрат по птахівництву ведеться в розрізі окремих об’єктів обліку по певним статтям витрат: оплата праці; відрахування на соціальні заходи, корми, утримання основних засобів, амортизація основних засобів, інкубаційні яйця, інші прямі затрати, управління і обслуговування виробництва загально виробничого призначення.
Треба замітити, що вартість робіт і послуг власних допоміжних виробництв записують на витрати птахівництва виходячи зі зробленого обсягу робіт і їх фактичної собівартості, яку визначають щомісячно.
Облік витрат потрібен для обчислення виробничої собівартості продукції. Для цього треба враховувати прямі матеріальні затрати, прямі витрати для оплати праці, інші прямі витрати, які включають відрахування на соціальні заходи, плата за оренду землі, амортизація і інші витрати.
Собівартість – це грошове вираження витрат підприємства пов’язаних з виробництвом та збутом продукції. Собівартість продукції птахівництва визначається діленням витрат на утримання або вирощування відповідної групи птиці (без вартості побічної продукції) на кількість відповідної продукції. Одиницею вирахування собівартості продукції, отриманої від дорослого стада птиці на вирощуванні – 1ц. приросту живої ваги.
Мета даної дипломної роботи: розглянути та проаналізувати на прикладі СВК ”Вільнянськ” виробничу собівартість продукції птахівництва, знайти раціональні шляхи поліпшення обліку внутрішнього контролю виробничої собівартості.
Об’єктом дослідження є СВК „Вільнянськ” Вільнянського району, Запорізької області.
1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗАТРАТ
ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА
1.1 Сучасний розвиток птахівництва
На даному етапі темою розвитку птахівництва в сучасних умовах займаються такі вчені як: О.І Дацій, О.О Кузнєцов, Ф.О. Ярошенко.
Без розвитку індустріального птахівництва на базі власного кормовиробництва практично неможливо вирішити завдання забезпечення зростання виробництва м’яса птиці на одну людину. За розрахунками академіка І.Р.Юхновського, в Україні на одну особу має припадати до 25 кг. м’яса птиці на рік, хоча це цифра й завищена, бо в країнах Європейського Союзу вона становила у 2001 році 23,5 кг.
Відомо, що в усіх країнах світу продукти птахівництва постійно високоприбуткові. В Україні традиційно склалося так, що продукти цієї галузі серед продуктів тваринництва були й залишаються другорядними.
Для відродження індустріального птахівництва потрібна модернізація існуючих і будівництво нових промислових виробництв, розширення виробництва обладнання для птахофабрик та птахо племінних заводів для селекційної роботи.[22].
Створити сприятливі умови для підвищення ефективності птахівництва в цілому, забезпечити населення високоякісними продуктами харчування, витримати значну конкуренцію на внутрішньому ринку і знайти шляхи виходу на зовнішній ринок можливо тільки за допомогою інновацій, спрямованих на зростання рівня індустріалізації у галузі. Одним із факторів, що спричинили значне зниження рівня виробництва яєць і м’яса птиці у 90 х роках, став розвал великих господарств, внаслідок чого значна частина продукції для населення виробляється саме селянськими й невеликими фермерськими господарствами.[11].
Індустріалізація в птахівництві практично не можлива без інновацій і науково – технічного прогресу в цій галузі. В той же час перспективи технічного переоснащення галузі залежать від багатьох факторів, які потребують вирішення. Перш за все, основою індустріального птахівництва є комплексна механізація та автоматизація всіх виробничих процесів – виробництво, переробка і реалізація.
Нині реальністю є те, що вітчизняні товаровиробники віддають перевагу імпортному обладнанню. Основна причина цієї переваги полягає у вищій технологічній та економічній ефективності імпортного обладнання.
Технологічні й економічні характеристики яскраво свідчать, що українська техніка в значній мірі поступається іноземному обладнанню. Наприклад, строк використання вітчизняного обладнання – 8 років, а західних фірм – 12 – 20 років, сучасне обладнання для прибирання посліду знижує витрати електроенергії у 5 – 10 разів, вологість посліду знижується до 15 – 20% , транспортні витрати і витрати на переробку посліду – на 2 – 3%, при цьому продуктивність птиці в таких умовах підвищується в середньому на 10 – 15%.
Купуючи іноземне обладнання для виробництва продукції, птахівники керуються ще й тим, що обладнання для вирощування птиці при його виготовленні має враховувати нормативи застосування новітнього вентиляційного й опалювального обладнання випуск комплектів вентиляційного обладнання продовжує здійснюватися без комп’ютеризації та за відсутністю систем обігріву, охолодження і збагачення повітря вологою. Обладнання для автономного опалення взагалі відсутнє не тільки в галузі птахівництва, а й у країні в цілому, бо діючі підприємства промислового птахівництва використовують теплову енергію від центральних котелень. В Україні зовсім відсутнє промислове виробництво інкубаторів та обладнання для них, без якого не обходяться підприємства птахівницької галузі.[33].