Дипломная работа: Оптимізація біржової торгівлі конвертованими валютами на базі прогнозування їх крос-курсів на прикладі діяльності приватного підприємця

Рис.1.1. – Сукупна величина щоденних торгів

Зрештою валютним ринком є ринок міжбанківських операцій, і, кажучи про рух курсів валют і процентні ставки, слід мати на увазі міжбанківський валютний ринок. Їх головним завданням є валютне регулювання на зовнішньому ринку - запобігання різким стрибкам курсів національних валют, з метою недопущення економічних криз, підтримка балансу експорту-імпорту і інше. Вплив банків може бути як прямим - у вигляді валютної інтервенції, так і непрямим - через регулювання об'єму грошової маси і процентних ставок.

- валютні біржі – це елемент інфраструктури валютного ринку, діяльність якої полягає в наданні послуг з організації і проведення торгів, в ході яких учасники укладають операції з іноземною валютою. Валютна біржа організовують роботу базових елементів інфраструктури валютного ринку: торгової системи (механізм пошуку контрагента), клірингової і розрахункової систем (механізм виконання операції).

Існують валютні біржі, що спеціалізуються на терміновій торгівлі валютою і фінансовими активами, — Лондонська міжнародна біржа фінансових ф'ючерсів (London International Financial Futures Exchange), Європейська опційна біржа в Амстердамі (European Options Exchange), Німецька термінова біржа у Франкфурті (Deutsche Terminboerse), Сінгапурська біржа (Singapore International Monetary Exchange), біржа термінової торгівлі в Сіднеї (Sydney Futures Exchange), Австрійська термінова опційна біржа у Відні (Oesterreichische Termin Option-sboerse). З економічної точки зору валютна біржа — це організований учасник на біржовому організованому валютному ринку. У правовому сенсі валютна біржа є юридичною особою, що формує оптовий ринок шляхом організації і регулювання біржової торгівлі іноземною валютою.

Пряме призначення валютної біржі — визначати валютний курс, який є вартістю іноземної валюти.

- центральні банки – посередники між державою і рештою економіки через банки. Як така установа він покликаний регулювати грошові і кредитні потоки за допомогою інструментів, які закріплені за ним в законодавчому порядку.

У різних державах такі банки називаються по-різному: народні, національні, державні, емісійні, резервні, Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк, Банк Англії, Німецький федеральний банк, Державний банк В'єтнаму, Народний банк Китаю. У Україні – Національний Банк України.

o Australia - Reserve Bank of Australia - www.rba.gov.au;

o Canada - Bank of Canada - www.bank-banque-canada.ca;

o European Union - European Central Bank (ECB) - www.ecb.int;

o France - Banque de France - www.banque-france.fr;

o Germany - Deutsche Bundesbank - www.bundesbank.de;

o Italy - Banca d'Italia - www.bancaditalia.it;

o Korea - Bank of Korea - www.bok.or.kr;

o Japan - Bank of Japan - www.boj.or.jp;

o Russia - Central Bank of Russia - www.cbr.ru;

o Switzerland - Schweizerische Nationalbank - www.snb.ch;

o Ukraine - National Bank of Ukraine - www.bank.gov.ua;

o United Kingdom - Bank of England - www.bankofengland.co.uk;

o United States - Board of Governors of the Federal Reserve System (Washington) - www.federalreserve.gov;

o USA, New York - Federal Reserve Bank of New York - www.ny.frb.org;

o International Monetary Fund Міжнародний валютний фонд - www.imf.org.

Центральний банк не завжди належить державі. Але навіть якщо держава формально не володіє його капіталом (США, Італія, Швейцарія) або володіє частково (Бельгія — 50%, Японія — 55%), центральний банк виконує функції державного органу.

По своєму положенню в кредитній системі центральний банк грає роль «банку банків», тобто зберігає обов'язкові резерви і вільні засоби комерційних банків і інших установ, надає їм позики, виступає як «кредитор останньої інстанції», організовує національну систему взаємозаліків грошових зобов'язань або безпосередньо через свої відділення, або через спеціальні розрахункові палати. Основні функції: емісія банкнотів, проведення грошово-кредитної політики, рефінансування кредитово-банківських інститутів, проведення валютної політики, регулювання діяльності кредитних інститутів, функції фінансового агента уряду.

- фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції – здійснюють операції по імпорту пред'являють попит на іноземну валюту (для покупки товарів) і відповідну нею пропозицію національної валюти. Компанії, що здійснюють експортні операції створюють пропозицію іноземної валюти (вирученою за продаж товарів) і відповідний попит на національну валюту, необхідну для оплати праці, інших витрат і податків. Крім того, і ті та інші розміщують вільні залишки валюти на своїх рахівницях в депозити або цінні папери або привертають кредити в різних валютах залежно від процентних ставок і власних очікувань. Як правило, всі ці операції робляться через комерційні банки.

- інвестиційні фонди – міжнародні інвестиційні фонди, а також крупні комерційні корпорації, що здійснюють діяльність за кордоном, управляють власним портфелем цінних паперів (наприклад, державних облігацій і облігацій приватних компаній), номінованих в різних валютах або тримають крупні депозити в комерційних банках з метою витягання прибули від таких інвестицій. До даного виду фірм відносяться також крупні міжнародні корпорації, що здійснюють іноземні виробничі інвестиції: створення філій, спільних підприємств і тому подібне, такі, як, наприклад, XEROX, Nestle, General Motors, British Petroleum та інші.

- брокерські компанії – займаються зведенням покупця і продавця валюти в тому випадку, якщо між ними ще немає стійких контрагентських угод. За своє посередництво брокерські фірми стягують брокерську комісію, зазвичай у вигляді відсотка від суми операції. Сюди можна так само віднести дилінгові центри, які грають роль своєрідних посередників, працюючи з невеликими сумами фізичних осіб і акумулюючи їх для комерційних банків.

- «Straighthold Investment Group» www.liteforex.org;