Поточний фінансовий контроль здійснюється в процесі виконання фінансових планів, в ході витрачання товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, у відповідністі відпустки коштів виконанню планів витрат, використанню раніше виданих ресурсів. Ця форма фінансового контролю припускає системний факторний аналіз діяльності підприємств та організацій в цілях вияву повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом. Важливе значення поточний фінансовий контроль має в пошуку внутрішньогосподарчих резервів росту накопичення. Він виконується повсякдено фінансовими службами для виключення порушень фінансової дисципліни в процесі використання фінансових планів підприємств, організацій та установ, при відкритті кредитів фінорганами, перевірки документації по операціям, що здійснюються бухгалтерами підприємств, організацій тощо.

Наступний фінансовий контроль здійснюється після завершення звітного періоду та фінансового року у цілому. Перевіряється доцільність видатків державних бюджетних грошових коштів при виконанні бюджетів, виконанні фінансових планів підприємств. Оцінка проведених заходів здійснюється в результаті аналізу використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, законності здійснюємих господарчо-фінансових операцій на основі перевірки звітних бухгалтерських та видаткових документів, кінцевих фінансових результатів. Наступний фінансовий контроль пов’язан з попереднім контролем та базується на ньому.

По прийомам та засобам здійснення фінансового контролю розрізняють: перевірки, обстеження, аналіз, ревізії.

Перевірка здійснюється з окремих питань фінансово-господарчої діяльності на основі звітних, балансових та видаткових документів. Виявляються порушення фінансової дисципліни та намічаються заходи щодо усунення їх негативних наслідків.

Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємств, організацій, установ, але на відміну від перевірок по більш широкому колу показників, та визначають фінансове становище хозорганів, перспективи їх розвитку, необхідність реорганізації чи переорганізації виробництва. Здійснюються опитування, анкетування.

Аналіз , як метод фінансового контролю, повинен бути системним та пофакторним. Він здійснюється по періодичної чи річної звітності. Виявляється рівень виконання плана, додержання норм витрачання коштів, фінансова дисципліна тощо.

Ревізія є одним із найважливіших методів фінансового контролю та уявляє собою перевірку фінансово-господарчої діяльності підприємств, організацій за звітний період.

В залежності від об’єкту розрізняють ревізії повні, часткові, тематичні та комплексні. При цьому вони можуть бути планові чи позапланові. За ступенєм охоплення даних в процесі ревізії здійснюються суцільні перевірки, коли контролюються всі документи та матеріальні цінності, та вибіркові , суть яких в контролі частини документів.

По характеру матеріала, на основі якого здійснюються ревізії, вони поділяються на документальні ( перевірка справжності звітності документів та записів в обликових регістрах) та фактичні (перевірка наявності грошових коштів та матеріальних цінностей в натурі).

Для кожного проведення ревізії складається програма, в якої повинні бути вказані мета, об’єкт, тема, основні питання ревізії.

Глава 2. Суб’єкти фінансового контролю: організації та органи влади, їх характеристика

2.1 Види фінансових органів

Суб’єктами фінансового контролю є особливі органи та організації, які наділені контрольними функціями.

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють законодавчі органи влади, податкові та кредитні установи, страхові організації, держкомітети, міністерства та відомства, відділи місцевих рад народних депутатів, фінансові служби підприємств, організацій, установ, ревізійні комісії в кооперативних та громадських об’єднаннях.

Законодавчі органи держави здійснюють контроль при розгляді та затвердженні державного прогнозу економічного і соціального розвитку народного господарства державного бюджету по ланках бюджетної системи, звітів по його виконанню. Контролюються законність і ефективність використання державних засобів, доцільність здійснення витрат. Здійснюється фінансовий контроль законодавчими органами через комітети і комісії (через планові і бюджетно-фінансові комісії). При законодавчих органах утворюються також Контрольні палати.

Фінансові организації, якими керують міністерства фінансів, контролюють процеси мобілізації і використання коштів бюджетних фондів. Тому цей вид фінансового контролю називають бюджетним. Бюджетний контроль сприяє розробкі оптимальної фінансової та бюджетної політики, яка забезпечує максимальне зростання надходжень до державного бюджету та розвиток економіки.

В складі апарату міністерств фінансів функціонують контрольно-ревізійні управління, а в територіальних фінансових органах — аппарат головного контролера-ревізора. Контрольно-ревізійні управління і апарати контролерів-ревізорів здійснюють всі види ревізій виробничо-фінансової діяльності підприємств, організацій та установ.

Кредитні установи здійснюють фінансовий контроль при наданні, перевірці, забезпеченності та стягнення позичок. Держкомісії, держкомітети, міністерства та відомства, відділи місцевих рад народних депутатів здійснюють фінансовий контроль спеціальним ревізійним апаратом. Внутрішньогосподарчий фінансовий контроль здійснюється структурними підрозділами підприємств, організацій. Як правило, на підприємствах, організаціях фінансовий контроль виконується головними (старшими) бухгалтерами, працівниками фінансових відділів.

Податкові інспекції — це органи оперативного фінансового контролю. Очолює систему податкових органів Державна податкова служба України. Податкові інспекції на місцях підпорядковані тільки Державній податковій службі України. Завданнями податкових служб є: контроль за виконанням законодавства про податки, забезпечення повноти та своєчасності внесків до бюджету податкових платежів. Водночас податкові інспекції здійснюють перевірку фінансового стану підприємств та організацій незалежно від відомчої підпорядкованості та їх організаційно-правової форми; здійснюють контроль за вірністю визначення оподаткування прибутку з метою недопущення її заниження: ведуть реєстрацію всіх суб’єктів, а також реальних, потенційних об’єктів оподаткування.

Податкові інспекції мають право: вилучати в організаціях різних форм власності необхідні документи та відомості, за винятком тих, які складають комерційну таємницю, що визначається законодавством; контролювати виконання законодавства про підприємництво громадян; обстежувати всі приміщення, що використовуються для здобуття прибутків; призупиняти операції підприємств та громадян у разі недодання документів; вилучати документи, які свідчать про приховання прибутків; застосовувати санкції та штрафи; пред’являти до суду та арбітражу позови про ліквідацію підприємств, визнанні угод недійсними.

Разом з цим податкові інспекції зобов’язані не розповсюджувати відомості про розмір вкладів підприємств та громадян. Громадяни та підпрємства мають право звертатися до суду чи арбітраж та надавати скарги щодо дій державних податкових інспекцій.

Розвиток товарно-грошових відносин породжує різноманіття форм власності, сприяє появі фінансового ринку, що визначає напрямки подальшого розвитку та виникнення нових форм та засобів фінансового контролю. Аудит — нова в Україні організаційна форма фінансового контролю за фінансово-господарчою та комерційною діяльністю підприємств та організацій. Контрольні та консультаційні послуги аудиторські фірми надають всім підприємствам т?