Дипломная работа: Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг

Базові засади організації бухгалтерського обліку витрат підприємств встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами:

1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

3. Погашення одержаних позик.

4. Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, вказаним вище ( п. 6 ПСБО 16).

5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Склад витрат визначається пунктами 10 – 31 ПСБО 16 “Витрати”.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено критерії визнання доходу для трьох типів операцій: реалізації продукції (товарів), надання послуг і використання активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди іншими сторонами.

Критерії визнання доходу застосовуються до кожного типу операцій, проте стандартом визначено обставини, за яких вони застосовуватимуться до кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії, звичайно, застосовуються окремо до кожної операції. Водночас, за певних обставин, додержуючи принципу превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), критерії визнання застосовуються до:

• окремих тотожних елементів операції, коли компенсація охоплює одночасно і реалізацію продукції (товарів), і окремо супутню послугу

(наприклад, коли ціна реалізації продукції (товару) включає певну суму за подальше обслуговування, ця сума відстрочується і визначається як дохід за період, впродовж якого здійснюється обслуговування);

• двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті господарської операції (операцій) (наприклад, підприємство може продати товари (продукцію) і одночасно укласти окрему угоду на придбання товарів (продукції) у майбутньому.

1.3 Огляд літературних джерел

Ф.Ф. Бутинець [24; с. 459] в ряді публікацій висвітлює проблеми обліку ПДВ при реалізації продукції та рекомендує згідно з пунктом 2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість при умові надходження від покупців і замовників авансових платежів за цінності (передоплат) в бухгалтерському обліку на суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість робити записи:

Дт 643 "З податкових зобов’язань"

Кт 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" – при зарахуванні коштів на рахунки в банку за цінності, що підлягають відвантаженню, і після відвантаження цінностей:

Дт 70 "Доходи від реалізації"

Кт 643 "З податкових зобов’язань” - на списання суми нарахованих при передоплаті покупцями і замовниками цінностей податкових зобов’язань з ПДВ Аналогічно відображається в обліку акцизний збір.

Як правило, в сільському господарстві відвантажуються цінності на умовах наступної оплати (без передоплати); тоді на суму податкового зобов’язання з ПДВ необхідно скласти бухгалтерську проводку:

Дт 70 "Доходи від реалізації"

Кт 641 аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" – на суму ПДВ на відвантажені цінності, в оплату яких грошові кошти не одержано або одержано готівкою.

Інші бухгалтерські записи, пов’язані з відвантаженням і реалізацією продукції, автором не розкриваються.

При аналізі публікацій виявлено декілька спірних питань. Наприклад, торгові знижки на рахунку 704 враховуються тільки в разі продажу в кредит, який майже не використовується в сільському господарстві.

Важливим є питання щодо торгових знижок. Американці у термін "торгова знижка" вкладають таке значення: зменшення відсотків за наданими покупцям товарними кредитами у разі, якщо оплата від них надходить раніше за зумовлений договором (або зазначений у рахунку-фактурі) термін, що на даному етапі дуже актуально для сільськогосподарських підприємств.

Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт. [25; с. 127] визначають два методи обліку торговельних знижок: чистий і валовий. При валовому методі обліку рахунок-фактура покупцю виписується на всю суму відразу (відпускна вартість товару плюс відсотки, що належать за відстрочення платежу, розраховані на весь зумовлений договором термін), а це означає, що бухгалтер реєструє в обліку дохід з урахуванням усіх можливих до отримання відсотків. А у разі якщо покупець розраховується за товар раніше вказаного в рахунку терміну, - бухгалтер реєструє "недоотримані" відсотки на окремому контрдохідному рахунку, аналогічному нашому 704-му.