Дипломная работа: Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

3. Вітер: є (яка сила: слабкий, помірний, сильний) або немає поривів.

4. Стан неба: ясно, хмарно, похмуро.

5. Опади: якщо є, то в якому вигляді - дощ, сніг та ін.

6. Сезоні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей в останні дні, де відзначаються:

кліматичні явища: зимові відлиги, перші проталини, танення снігового покриву, пізні снігопади і заморозки, грози, утворення насту і т.д.

гідрологічні: початок і кінець льодоходу, вхід річки в береги після паводка, утворення льодових закраїн, льодостав і т.д.

ґрунтові: час відтаювання поверхневого ґрунту, на глибині 10 см, замерзання восени та ін.

Ботанічні (локальні)

Рекомендується детальне спостереження за обмеженим числом об’єктів. Фенофази у рослин:

сокорух (весняний день, коли з наявного, раніше зробленого шилом проколу в корі дерев (берези, клена) покажуться краплі соку);

розпускання бруньок;

вегетація і цвітіння;

дозрівання плодів та насіння;

зміна забарвлення листя і листопад;

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (повторне цвітіння, дозрівання плодів).

Зоологічні (локальні)

Фенофази у тварин зафіксувати значно важче через їх скритність і рухливість. Найбільш доступними в природних умовах є спостереження за комахами та птахами.

Фенофази у птахів:

весняний приліт;

перша пісня;

шлюбні ритуали (по можливості);

поява пташенят (за пошуками корму батьками і за писком в гніздах);

остання пісня наприкінці літа;

осінній відліт (окремо для осілих - внутрішні міграції і характер зимівлі);

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (спів після літньої перерви піночки, шпака, жайворонка, квакання жаб).

Фенофази у комах:

поява перша весною / влітку, масова;

зникнення до осені (характер зимівлі);

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (вихід нових генерацій комах).

Географічні (локальні) Спостереження за об’єктами неживої природи, крім споглядання (вивчення ландшафту), нерідко вимагає попередньої підготовки. Зокрема, вивчення ґрунтових горизонтів передбачає або пошук оголення (яр, обрив, обвал), або риття ями, де можна чітко розрізнити шари: верхній ґрунтовий (рихла підстилка), гниюча підстилка, насичений органічними речовинами (орний), підґрунтя, глибинний шар.

Спостереження, що проводяться за кожним окремим об’єктом, необхідно підпорядкувати єдиній вимозі обов’язкового встановлення причинно-наслідкових зв’язків між тілами і явищами, що розглядаються в комплексі (наприклад, залежність стану рослинного світу від змін у неживій природі).

Незважаючи на очевидну різноманітність, спостереження в початковій школі під час вивчення курсу „Я і Україна. Природознавство" мають носити системний характер. В цілому технологію їх підготовки можна представити таким чином: