Дипломная работа: Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів

1.1. Будівлі;

1.2. Споруди;

Невиробничі будівлі та споруди;

Меліоративні споруди;

Силові машини та обладнання;

Інше енергетичне обладнання;

Робочі машини та обладнання;

Самохідні машини;

Електромеханічні машини та обладнання;

Автоматичні машини та обладнання;

Інші машини та обладнання;

Транспортні засоби;

Вантажні автомобілі;

Інші транспортні засоби;

Інші основні засоби;

Ця класифікація дозволяє:

- деталізувати технічні засоби;

- виділити меліоративні споруди;

- об'єднати в одну групу будівлі та споруди;

- об'єднати такі групи: "Передавальні пристрої", "Інструмент", "Вимірювальні та регулюючі прилади" в одну.

Новий підхід до оцінки основних засобів пропонує Астахов В. П.[1] Він пропонує не включати зовсім в їх первинну вартість витрати по їх доставці та установленню, оскільки на його думку це веде до продовження строків морального і фізичного зносу основних засобів.

Тому, на думку Лещо Ш.[31], при оприбуткуванні основних засобів, що були в експлуатації, підприємство, яке придбає, повинно привести їх в первісно - відновлену вартість, тобто вартість такого ж чи подібного нового об'єкту на день приймання.

Відновлена вартість об'єктів основних засобів формується в результаті переоцінки (індексації). Останні індексації основних засобів проводились станом на 1 травня 1992 року, 1 серпня 1993 року, 1 липня 1994 року, 1 травня 1995 року, 1 квітня 1996 року.

Згідно Положення (стандарту) 7 [35], підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Справедлива вартість - це сума, за якою можуть бути здійснені обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена первинна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первинної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Маємо погодитися з Лещо Ш.[31] в тому, що, різке підвищення вартості основних засобів відчутно відобразилося на підвищенні собівартості виготовленої продукції. Тому амортизаційні відрахування необхідно робити, на його думку, з розрахунку первинної вартості до повного їх погашення.

З тим, що частину основних засобів, перш за все виробничий і господарський ін