Дипломная работа: Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 6-7-річного віку

У справжній роботі досліджений вплив комплексної дії фізкультурно-оздоровчих заходів на стан здоров'я молодших школярів.

Представлені дані про виявлені рівні здоров'я дітей молодшого шкільного віку.

3. Розроблений комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей молодшого шкільного віку, що включає: методику самомасажу біологічно активних точок; вправ, направлених на розвиток дрібної моторики рук; систему комплексів вправ з варіативним повторенням, засновану на рівнях розвитку рухової сенсорики та систему гартування з використанням природних чинників.

Практична значущість дослідження полягає в можливості використання розроблених і експериментально обґрунтованих методик оздоровлення в умовах шкільних установ. Результати дослідження і розроблена програма можуть бути використаними педагогами-практиками в процесі фізичного виховання.

Результати дослідження і розроблена програма упроваджені в практику в Загальноосвітній школі І - ІІ ступенів c. Розгадів Зборівського району.

Сама технологія створення програми може бути використана не тільки у фізичному вихованні молодших школярів, але і для вирішення аналогічних завдань для інших вікових контингентів.

1. Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку

Важливе значення фізичної культури і рухової активності для здоров'я і розвитку організму, що росте, визнавали вже з давніх часів. В процесі складної взаємодії людини з навколишнім середовищем (біологічним і соціальним) рухова активність грає величезну роль, є одним з найважливіших прикордонних біологічних ланок, що зв'язують різні вегетативні і психічні функції в організмі людини [33].

Будучи біологічною потребою людини, рухи служать обов'язковою умовою формування всіх систем і функцій організму. Саме тому рухи розглядаються як основна ознака життя, стрижень всієї життєдіяльності і поведінки людини, і в той же час як формуючий початок в його розвитку [16]. Особливо велика роль руху в період інтенсивного зростання і розвитку організму.

Молодший шкільний вік відрізняється з одного боку, інтенсивним зростанням і розвитком дитячого організму, а з іншого, незрілістю, низькою опірністю до несприятливих дій зовнішнього середовища. Останнє пояснюється віковими особливостями структури і функції ендокринних залоз, обміну речовин, функціонального стану вісцелярних систем і механізмів регуляції [15]

У зв'язку з цим необхідно своєчасно стимулювати протікання нормального природного процесу фізичного розвитку. Першорядне значення при цьому має використання засобів фізичної культури в цілях зміцнення здоров'я і вдосконалення між системних зв'язків організму.

У ряді досліджень експериментально показано, що рухова активність стимулює нормальне протікання природного процесу фізичного розвитку, підвищує життєздатність організму, що розвивається, сприяє формуванню високого ступеня пристосовності функціональних систем організму до постійно змінних умов зовнішнього середовища [7].

Важливо також підкреслити, що розвиток, що стимулюється рухом, стосується не тільки рухового апарату, але і адекватно впливає на психоемоційну і інтелектуальну сферу дитини [37]. Не викликає сумніву, що в умовах зростання об'ємів і інтенсивності учбово-пізнавальної діяльності, гармонійний розвиток дитини неможливий без фізичного виховання.

До основних напрямів оптимізації системи фізичного виховання дітей можна віднести зміну змістовного сенсу програми по фізичному вихованню, а також вдосконалення старих і створення нових організаційно-методичних підходів (традиційних і нетрадиційних), що відповідають сучасним потребам суспільства і результатів та забезпечують покращання в учнів у їх оздоровленні, вихованні і освіті [56].

Необхідно відзначити, що сміливість наукового підходу повинна збігатись з граничною обережністю виводів і рекомендацій, оскільки навіть невеликі помилки в методиці фізичної підготовки можуть перешкодити досягненню головної мети фізичного виховання - формуванню міцного здоров'я і різносторонній фізичній підготовці дітей. Однією з найважливіших умов є облік вікових особливостей організму людини, що дозволяє здійснювати вибір засобів і методів фізичного виховання, адекватних можливостям організму в той або інший віковий період [52].

У зв'язку з цим, представляється необхідним розглянути найважливіші морфо - функціональні характеристики дітей молодшого шкільного віку, стан їх систем життєзабезпечення, особливості формування рухової функції, основні компоненти здоров'я дітей.

Здоров'я - це стан повний фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів. По суті - це ідеал, до якого ми повинні прагнути. Останніми роками в світовій науковій літературі широко обговорюється нова концепція здоров'я, яка уточнює ту, що існує, підсилює її соціальну компоненту, орієнтує на розподіл відповідальності за охорону здоров'я між суспільством, індивідом, медичними працівниками.

По новій концепції здоров'я - це стан рівноваги (баланс) між адаптаційними можливостями (потенціал здоров'я) організму і умовами середовища, постійно змінними. Потенціал здоров'я - це сукупність здібностей індивіда і особливостей його поведінки, по яких можна побудувати прогноз, визначити схильність до того або іншого захворювання. [28]

В даний час твердо встановлено, що стан здоров'я людини визначається рядом особливостей, обумовлених не тільки природженими індивідуальними рисами кожної людини, але і його способом життя [28].

У літературі відомі різні визначення здоров'я. Так, А.Я. Іванюшкин (1982), розглядаючи поняття "здоров'я" і "хворобу", дає опис трьох рівнів їх змісту: біологічний - здоров'я припускає досконалість саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів і максимум адаптації; соціальний - здоров'я є мірою соціальної активності; психологічний - здоров'я є не відсутність хвороб, а швидше заперечення їх. [6]

Для того, щоб займатися питаннями оздоровлення, необхідно знати що таке рівень здоров'я, чи можна змінити його і за допомогою яких засобів. Не дивлячись на багато спроб зміряти здоров'я, поки що так і не запропонована єдина шкала, яка мала б практичну цінність, і критерії позитивного здоров'я здавалися довгий час такою ж ілюзією, як вимірювання щастя, краси або любові. Використання показників захворюваності як критерій здоров'я населення не дало відчутного результату. Адже поняття "здоров'я" означає щось більше, ніж просто відсутність хвороби. В той же час здоров'я співіснує з хворобою. Хвора людина живе і виконує свої біологічні і соціальні функції за рахунок певних резервів здоров'я, які компенсують патологічний процес і недостатність тієї або іншої функції.

Зміцнення здоров'я повинне бути направлене на підвищення потенціалу здоров'я, з якого б рівня воно не починалося. Воно вимагає розробки стратегій, не обмежених лікувальними заходами і боротьбою з шкідливими звичками.

В.В. Горіневський, А.Н. Крестовников, А.В. Запорожець, B. C. Фарфель, В.К. Бальсевіч, В.І. Лях, В.П. Пугач, І.М. Туревський і інші автори указують на доцільність використання дошкільного і молодшого шкільного віку для збагачення рухового фонду різноманітними руховими діями з ряду причин. По-перше, освоєння рухових дій служить фундаментом для оволодіння складнішими рухами в старшому віці; по-друге, стимулює розвиток рухових здібностей; по-третє, позитивно впливає на нервово-психічний розвиток і здоров'я дітей [7, 35,55].

Ми розглядаємо здоров'я в широкому сенсі цього слова - як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя.

Отже, підсумовуючи вищевказане, можна дати наступне визначення фізичному здоров’ю: фізичне здоров'я - це динамічний стан організму, який визначається резервами енергетичного, пластичного і регуляторного забезпечення функцій, характеризується стійкістю до дії патогенних чинників і здатністю компенсувати патологічний процес, а також є основою здійснення соціальних і біологічних функцій [56].

1.1 Вікові особливості фізичного і психічного розвитку молодших школярів

1.1.1 Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку

Початковий період життя дитини характеризується інтенсивним розвитком всіх органів і систем. Дитина народжується з певними успадкованими біологічними властивостями, включаючи і особливості протікання нервових процесів. Ці особливості складають основу для подальшого фізичного розвитку. Значну роль при цьому грають навколишнє природне середовище і виховання дитини [2,6,9,11,15].

У 6-7 років у дитини продовжується її фізичний розвиток і вдосконалюються розумові здібності. Діти молодшого шкільного віку ростуть швидко, поступово втрачаючи округлість, властиву ранньому віку. У дітей молодшого шкільного віку помітно міняються пропорції тіла: руки і ноги ростуть швидше, ніж тулуб. Якщо до 6-7 років довжина тулуба збільшується в середньому в два рази, то довжина рук - більш ніж в 2,5 разу, а довжина ніг - більш ніж в 3 рази. Починаючи з 5 років активно росте грудна клітка, особливо у хлопчиків [15,2,22].

До 7 років істотно міняється форма грудної клітки. Збільшується нахил ребер, особливо нижніх. Одночасно міняється співвідношення передньо-заднього і поперечного діаметрів грудної клітки [22].

Розвиток скелета в цьому віці не закінчено, в нім залишається багато хрящової тканини, що робить можливим подальше зростання, але в одночасно обумовлює податливість кісток: від перевантажень вони можуть легко деформуватися. Тому батьки і педагоги повинні уважно стежити за тим щоб дитина правильно сиділа і правильно рухалася. При порушенні постави, особливо в період зростання, погіршується діяльність органів дихання, кровообігу, травлення, а також рухового апарату. Дитина швидко стомлюється, у неї з'являються, головні болі [29].

З метою подолання втомлюваності в літературі запропоновані різні способи підвищення рухової активності за рахунок впровадження в режим дня "фізкультхвилинок", рухомих ігор. [13] В досліджуваній програмі пропонується проводити з дітьми масаж біологічно активних точок кисті рук і інші процедури.