Дипломная работа: Особливості системи оподаткування ВАТ "Острозький молокозавод" та її вплив на фінансові результати підприємства

Наступними елементами системи оподаткування підприємства (див. додаток Д) є загальнодержавні і місцеві збори.

Найбільш вагомими для підприємства є збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що за зарубіжною літературою високорозвинених держав, визначаються як соціальні податки на фонд оплати праці працівників підприємства.

Збір обов’язкове державне пенсійне страхування стягується державою з метою накопичення коштів для пенсійного забезпечення і виплати допомоги. Ставка цього збору визначається законом України «Про збір обов’язкове державне пенсійне страхування» (від 26 червня 1997р.), що на сьогодні для звичайних виробничих підприємств складає 33,2 % від витрат на оплату праці працівників підприємства та диференціюється залежно від кількості працівників-інвалідів на підприємстві (див. додаток Е).

Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачають збори до таких фондів державного соціального страхування:

1. Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Внески акумулюються державою коштів для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, при вагітності і пологах, при народженні дитини, організації санаторно-курортного лікування і відпочинку працівників та їхніх дітей, ветеранів та інвалідів тощо. Розмір внесків встановлюються законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» (від 11 січня 2001 р.), що на сьогодні для звичайних підприємств складають 1,4 % від фонду оплати праці працівників і може змінюватись для деяких підприємств (див. додаток Ж).

2. Фонд соціального страхування на випадок безробіття, внески до якого здійснюються головним чином для фінансування витрат, пов’язаних із забезпеченням зайнятості населення. Розмір внесків встановлюються попередньо згаданим законом України і на сьогодні складають 1,6 % від витрат на оплату праці працівників для звичайних підприємств (див. додаток Ж).

3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. Розміри внесків до цього фонду регулюються законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (від 22 лютого 2001 р), що складають 0,2-13,5 % від фонду оплати праці залежно від класу професійного ризику виробництва та галузі економіки підприємства.

За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій [22, с. 12].

Отже, система оподаткування підприємств в Україні представлена сукупністю податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, сплата яких здійснюється за такими основними принципами на користь підприємств як стимулювання підприємницької виробничої та інвестиційної активності (шляхом введенням пільг на оподаткування прибутку підприємств, спрямованого на розвиток виробництва); стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції тощо.

1.3 Вплив системи оподаткування підприємств на їх фінансово-господарську діяльність

Вплив системи оподаткування підприємства на його фінансово-господарську діяльність розкривається через такі основні функції податків:

1) фіскальна функція – реалізується через формування матеріальної бази для виконання державою поставлених перед нею функцій;

2) розподільча функція, завдяки якій забезпечується розподіл вартісних пропорцій між платниками податків і державою;

 3) регулююча функція - реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності суб'єктів господарювання. Саме за допомогою цієї функції податків держава регулює процеси виробництва та споживання суспільства [14, с. 20].

У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств як собівартість продукції, прибуток від реалізації, валовий прибуток, обсяг реалізації продукції, виручка від реалізації продукції, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів (див. рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Вплив податків на фінансово-господарську діяльність підприємства

Коректний рівень впливу системи оподаткування на фінансово-господарську діяльність підприємства відповідно до економічного циклу економіки всередині країни залежить від правильності визначення об’єкта оподаткування, джерел сплати податків, установлення розмірів ставок податків і методики їх розрахунку, установлення термінів сплати податків, надання податкових пільг та застосування штрафних санкцій.

Сукупний вплив сплачуваних підприємством податків на його фінансові результати показує податкове навантаження (тягар).

Податковий тягар – міра, ступінь, рівень економічних обмежень, створюваних відрахуванням коштів на сплату податків, відволіканням їх від інших можливих напрямів використання [33].

Економічний зміст податкового навантаження на підприємство можна визначити як частку підприємницького доходу, яка вилучається державою у суб’єкта підприємництва через систему податків та зборів до бюджетів різного рівня, або, іншими словами, ступінь впливу системи оподаткування на фінансові результати діяльності підприємства [27].

Визначити податковий тягар на підприємство намагаються зробити ряд сучасних економістів, одним з таких обчислень є питома вага всіх податкових платежів за певний час (фінансовий рік) у величині валового доходу платника податку [12].

Податкові органи України запропонували визначення податкового навантаження на підприємство з метою планування податкових перевірок. Вона описана в Наказі № 441 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні». Згідно з нею пропонується таке обчислення податкового навантаження з податку на прибуток на мікрорівні, використовуючи дані податкової декларації з податку на прибуток підприємства:

Показник податкового навантаження = Податок на прибуток * 100 %

                                                                        Валовий дохід                                     (1.3.)

При цьому, підприємства, в яких податкове навантаження нижче 1 % за додатного об’єкта оподаткування за податковим законодавством включатимуться до тих підприємств, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток. Відповідно це є підставою для здійснення податкової перевірки та в подальшому за цими підприємствами проводитиметься пильний податковий нагляд.

Податкове навантаження з податку на прибуток може змінюватися не лише під впливом зміни ставки цього податку, але і під впливом зміни складу валових доходів і валових витрат, що регламентуються податковими органами.

Визначаючи валові доходи держава має можливість істотно скоротити чи збільшити податкове навантаження навіть без зміни ставки оподаткування, наслідком чого є зменшення чистого прибутку. Також цим механізмом держава може сприяти вибору напряму вкладення коштів, забезпечити справедливе оподаткування тощо.

Щодо валових витрат, то при суттєвому розширенню їх складу підприємство може не мати податкового зобов'язання з податку на прибуток. Разом з тим, за допомогою включення окремих витрат до валових держава може стимулювати підприємства до здійснення певного виду діяльності: включення витрат з соціального страхування є сприянням становленню цих видів страхування, забезпеченню можливостей підприємству створювати конкурентні умови праці за допомогою формування відповідного соціального пакету тощо.