Дипломная работа: Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
6. Чи варто продавати продукцію за цінами нижче собівартості?
7. Чи робити більш того чи іншого продукту?
8. Як відібється на прибутку зміна об'єму реалізації?
Розподіл витрат і валова маржа
CVP-аналіз служить пошуку оптимальних, найбільш вигідних підприємству витрат. Він вимагає розподілу витрат на перемінні й постійні, прямі і непрямі, релевантні і не релевантні.
Перемінні витрати змінюються в цілому прямо пропорційно об'єму виробництва продукції. Це можуть бути витрати на сировину й матеріали для основного виробництва, заробітна плата основних виробничих робітників, витрати на збут продукції й ін. Підприємству вигідно мати менше перемінних витрат на одиницю продукції, оскільки так воно забезпечує собі, відповідно, й більше прибутку. Зі зміною об'єму виробництва загальні перемінні витрати зменшуються (збільшуються), у той же час на одиницю продукції вони залишаються незмінні.
Постійні витрати необхідно розглядати в короткостроковому періоді, так називаному релевантному діапазоні. У цьому випадку вони в цілому не змінюються. До постійних витрат можна віднести орендну плату, амортизаційні відрахування, заробітну плату керівників і ін. Зміна об'єму виробництва не робить ніякого впливу на розмір цих витрат. Однак у перерахунку на одиницю продукції ці витрати змінюються обернено пропорційно.
Прямі витрати - це витрати підприємства, пов'язані безпосередньо з процесом виробництва чи реалізацією товарів (послуг). Ці витрати можуть бути легко віднесені до конкретного виду продукції. Наприклад, сировина, матеріали, зарплата основних робітників, амортизація конкретних верстатів і інші.
Непрямі витрати не зв'язані безпосередньо з виробничим процесом, їх не можна легко співвідносити з певною продукцією. До таких витрат можна віднести зарплату керівників, торгових агентів, теплоенергію, електроенергію для допоміжного виробництва.
Релевантні витрати - це витрати, що залежать від прийняття управлінських рішень.
Нерелевантні витрати не залежать від прийняття управлінських рішень. Наприклад, у менеджера підприємства є вибір: робити потрібну деталь до механізму чи купити її. Постійні витрати на виробництво деталі складають 35 грн., а купити її можна за 45 грн. Виходить, у даному випадку ціна постачальника - це релевантні витрати, а постійні витрати на виробництво - не релевантні витрати.
Проблема, зв'язана з аналізом постійних витрат на виробництві, полягає в тому, що необхідно розподілити їхню загальну величину на всю номенклатуру продукції. Існує кілька способів такого розподілу. Наприклад, сума постійних витрат щодо фонду часу дає ставку витрат на 1 годину. Якщо для виробництва товару необхідно 1/2 години, а ставка 6 грн. за годину, то величина постійних витрат на виробництво даного виробу дорівнює 3 грн.
Змішані витрати включають елементи постійних і перемінних витрат. Наприклад, витрати на оплату електроенергії, що використовують як для технологічних цілей, так і для освітлення приміщень. При аналізі необхідно розділяти змішані витрати на постійні й перемінні.
Суми постійних і перемінних витрат являють собою загальні витрати на весь об'єм продукції.
Загальні витрати на виробництво продукції, робіт чи послуг можна представити і формулою:
3 = Пост В + ПВВ х К0 ,
де
3 - загальні витрати на виробництво продукції;
Пост В -постійні витрати;
ПВВ - питома вага перемінних витрат;
К0 -кількість продукції.
Ігнорування особливостей поведінки витрат може негативно вплинути на бізнес.
Таблиця 1.1
Поведінка змінних і постійних витрат при зміні об'єму виробництва і незмінності інших факторів
|
Об'єм виробництва |
Змінні витрати |
Постійні витрати | ||
|
Загальні |
На одиницю продукції |
К-во Просмотров: 321
Бесплатно скачать Дипломная работа: Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
| ||