Дипломная работа: Педагогічний малюнок на класній дошці в роботі вчителя початкових класів
Стирати крейду зручно сухою ганчіркою і вологою губкою. Спочатку змахують крейду ганчіркою, а потім начисто витирають дошку мокрою губкою.
Для малювання па дошці застосовують білі і кольорові крейди, що повинні бути відносно м'якими, щоб малюнок був чітким, виразним. У заводських умовах для виготовлення крейд використовують крейду, каолін, парафін і фарбуючи речовини. Як сполучну речовину використовують картопляний крохмаль.
Крейда, парафін і барвники у випадку їхньої відповідності стандартним вимогам використовують без попередньої обробки. Каолін замочується водою за добу до формування. Крохмаль перед змішуванням компонентів заварюють окропом. Перераховані матеріали у відповідних пропорціях перемішуються в мішалці, потім вони добу вистоюються, після чого на машині типу м'ясорубки формуются у виді прямокутних смуг, що підсихають на піддонах у приміщенні цеху. Потім їх ріжуть на палички необхідних розмірів і сушать у тунельній сушарці при температурі 100°С. Готові до вживання крейди сортують і упаковують. Покищо випускаються крейди світлих відтінків, але можливості палітри кольорових крейд необмежені. При відсутності кольорових крейд звичайні білі просочують кольоровим чорнилом чи аніліновими фарбами.
Можна приготувати кольорові крейди й у домашніх умовах. Для цього треба мати порошки фарб, терту крейду і шматочок вишневого чи сливового застиглого клею (соку, що влітку стікає по стовбурі дерева). Клей варто розпустити в гарячій воді (попередньо його треба потовкти), одержавши дуже слабкий розчин, яким змочити порошок фарби, змішуючи його, якщо це потрібно, з порошком крейди або білил. Тісто, що утворилося, скручують в палички і дають висохнути. (Якщо склад клею занадто міцний, то отримана крейда буде дряпати дошку.) Такі крейди вживав у своїх творчих роботах поряд з пастеллю художник С. В. Малютін.
Можна використовувати для роботи класну дошку, покриту білою емаллю, оброблену наждаковим папером. Малюнок на ній варто виконувати крейдами, просоченими чорним чорнилом.
Часто вчитель малює на папері вугіллям чи пастеллю. Для цього треба мати планшет з наклеєним на нього аркушем паперу. Його можна виготовити з різних матеріалів; на підрамник натягують біле полотно або зміцнюють фанеру, щільний картон, деревостружкову плиту. Необхідно мати пристосування, за допомогою яких можна прикріплювати планшет до стіни чи дошки і швидко його знімати. Розмір планшета повинний бути таким, щоб на ньому можна було виконувати малюнки великого формату. Бажано, щоб по великій стороні він мав довжину не менш метра.
Для малювання на планшеті використовують деревне вугілля. Віно добре лягає на поверхню паперу, картону чи полотна і легко знімається з нього.
Для виготовлення вугілля обпалюють гілки різних порід дерева (верби, берези, бересклета). Можна також використовувати пилене дерево, розрубавши його на невеликі палички чотиригранної форми. У домашніх умовах вугілля приготовляеться в такий спосіб: у залізну банку циліндричної форми щільно закладаються гілки чи палички (краще березові), потім їх засинають просіяним річковим піском, закривають кришкою і замазують глиною. Пісок засипається для того, щоб палички не деформувалися при згорянні. Для випалу все це ставиться в піч. Обпалюють вугілля доти, поки з отвору банки (спеціально зробленого в кришці) не припиняється вихід газів, що виділяються при горінні.
Чорні сорти вугілля на заводі пресують під великим тиском, іноді додаючи небагато рослинного клею для одержання пресованого вугілля.
Пастель багато в чому має подібність з кольоровими крейдами. Це. в основному, спресовані у вигляді паличок порошки пігментів. Усі фарби-пігменти можуть служити для виготовлення пастельних олівців. Зв'язувальною речовиною служить траганат, декстрин, молоко, цукор, відвар солоду. Обходяться без клею в тому випадку, якщо для розбілу тонів уводиться біла трубкова глина, крейда, гіпс, порцелянова глина, магнезія чи тальк.
Ці речовини звичайно служать сполучним елементом у паличках пастелі. Пігменти дуже дрібно розмелюють, просівають через сито, потім додають інші необхідні для даного кольору речовини і перетирають з водою. У ті пігменти, де це необхідно, додають клей. Співвідношення його з порошком фарби не має точних пропорцій і звичайно визначається дослідним шляхом у залежності від інших компонентів, що входять до складу того чи іншого кольору. Масу, отриману при перетиранні з водою, підсушують, доводять до консистенції густого тіста формують машиною під тиском у довгі палички. Палички розрізають і сушать при високій температурі щоб уникнути зміни кольору.
3. Технічні прийоми малювання крейдою на класній дошці
Технічні прийоми малювання крейдою визначаються в основному навчальними задачами і призначенням даного виду зображень на дошці, а також можливостями матеріалів, що є в наявності вчителя. Основна задача педагога — найбільше повно, дохідливо донести навчальний матеріал до слухачів. Це пред'являє до педагогічного малюнка ряд основних вимог.
Насамперед, малюнок на дошці повинен бути досить великого розміру, щоб усі сидячі в класі добре бачили його. Він повинен бути також гранично простим, ясним, лаконічним, тому що викладачу необхідно виділити головне в зображеному і звернути на нього увага учнів. Треба мати на увазі, що здебільшого малюнки на дошці робляться для того, щоб дати учням правильний напрямок для самостійного рішення задачі побудови об'ємних зображень. Тому довго малювати, затримуючи увагу дітей роботою на дошці, не слід.
Крейда як матеріал малюнка має свої позитивні якості. Це слухняний матеріал у руках художника. Він дає контур різної товщини, легко стирається.
Однак малюнок на темній дошці світлими крейдами в силу своєї негативності обмежує можливості передачі об'ємності предметів, різної їхньої тональності і фактури. Крім того, використання крейди не дозволяє повною мірою показувати технічні прийоми роботи через невідповідність його тому матеріалу, що знаходиться в руках учнів. Однак не у всіх випадках ця обставина відіграє негативну роль, тому що школярі звикають сприймати білі лінії на дошці як чорні в себе в зошиті і не звертають уваги на цю невідповідність.
Деякі початкові моменти в зображенні об’єму можна показати великими штрихами, але при цьому потрібно знайти міру в їхньому застосуванні. Соковитим грфічним штрихом можна переконливо показати напрям поверхонь, а суцільне тушування білою крейдою небажане.
Перед початком роботи вчитель пояснює завдання, супроводжуючи бесіду малюванням на дошці. При цьому не можна, захоплюючись зображенням, забувати про пояснення. Біля дошки вчителю необхідно стояти обличчям до класу, перериваючи малювання звертанням до учнів. Вчитель, якщо він знаходиться близько від дошки великих розмірів, повинен пам'ятати, що це створює труднощі в проведенні паралельних прямих ліній і ліній, що паралельні краям дошки. Тому в процесі роботи необхідно відходити від дошки на деяку відстань, для того щоб перевірити зображене. Ці проміжки часу варто заповнювати поясненням, розповіддю про задачі наступного етапу роботи і т.д.
Навчальні програми педагогічних та художньо-графічних факультетів складені із врахуванням того, що студент на заняттях по малюнку і живопису одержує достатній запас знань в області образотворчого мистецтва. Однак перераховані вище специфічні особливості малюнка на класній дошці вимагають додаткового тренування. Треба навчитися поєднувати чітке і послідовне словесне пояснення і виконання виразного малюнка. Уміння тримати себе біля дошки має велике значення і досягається не відразу. Якщо в самостійній роботі з натури на папері можуть бути постійні пошуки, виправлення помилок, переробки, то на дошці цього допускати не можна. Помилка, зроблена викладачем і особливо не виправлена ним на дошці, часто залишається в пам'яті учнів. Крім того, варто враховувати, що на постійні виправлення при малюванні на дошці вчителю просто бракуватиме часу. Спочатку роботи в школі необхідне додаткове тренування в малюванні на класній дошці, практична перевірка своїх знань і можливостей.
У залежності від тематики завдань, зміст малюнківна дошці і їх технічні прийоми дуже різноманітні. Це можуть бути лінійні малюнки; часто, наприклад, при декоративному малюванні, необхідно використовувати чорну і білу пляму або колірні прокладки. Лінійні малюнки звичайно будуються від руки. Але іноді при роботі крейдою на дошці можуть бути застосовані лінійка, циркуль (наприклад, на уроках при поясненні перспективи). Широко використовується лінійний малюнок із застосуванням штрихування, що показує побудову об’ємів. Можуть бути малюнки негативні і позитивні, начерки людей і тварин, де сполучаються лінії і штрихування. Усе це розширює творчі можливості вчителя стосовно до задач матеріалу, що викладається, з урахуванням специфіки даної області зображень.
Вибір технічних прийомів у кожному конкретному випадку залежить від призначення малюнка. Малюнок як засіб пізнання і відображення дійсності має свої особливості і задачі. Часто він відіграє пдопоміжну роль. Такими є схеми, малюнки, креслення на уроках біології, фізики, трудового навчання й ін.
4. Методика ведення педагогічного малюнка на уроках образотворчого мистецтва. Методичне скерування педагогічного малюнка
Образотворче мистецтво поряд з іншими загальноосвітніми предметами сприяє розвитку мислення, творчої уяви, естетичних почуттів учнів. Учитель образотворчого мистецтва направляє мислення школярів на активне пізнання навколишньої дійсності, розуміння об'єктивних закономірностей життя, виявляє і розвиває індивідуальні здібності кожного. Усе це вимагає глибоких знань педагогіки, фахової методики, естетики, історії мистецтв, уміння професійно малювати, володіти методикою викладання образотворчого мистецтва.
Шкільна програма по образотворчому мистецтву передбачає засвоєння великого обсягу знань за порівняно короткий (по кількості відведеного на заняття) час. Тому педагог повинен гранично чітко використовувати всі засоби і можливості навчання. Усне пояснення завдання підкріплюється демонстрацією відповідних наочних посібників і малюванням крейдою на класній дошці. Це допомагає розкриттю найбільш ефективних способів і прийомів зображення.
Уже при складанні загального тематичного ілюстрованого плану на навчальний рік учитель намічає ті уроки, де малюнок крейдою на класній дошці буде максимально використаний, і заняття, на яких можна дати його в меншому обсязі, застосувати замість класної дошки малюнок вугіллям або показати прийоми роботи акварельними фарбами на планшеті з наклеєним на нього аркушем паперу. Визначаються також уроки, де застосовується тільки словесне пояснення.
У плані-конспекті уроку характер малюнків крейдою намічається у вигляді невеликих олівцевих ескізних замальовок, що супроводжують текст усного пояснення. Це дозволить учителю чітко продумати хід уроку, виділити головне, не затримуючи значну увагу на подробицях і деталях.
Часто вчитель обмежується показом репродукцій, наочних посібників, методичних малюнків чи таблиць, де добре видно методику виконання завдання від початкового задуму до кінцевого завершення роботи. Однак досвід і експериментальні дослідження показали, що при постійному використанні таблиць педагогічний ефект їхнього застосування знижується, тому що учні швидко звикають до них, увага їх розсіюється, сприйняття трохи притупляється.
Виконання малюнка вчителем на очах у школярів завжди викликає жвавий інтерес, прагнення побачити весь процес створення зображення. Уміле ведення малюнка, дотримання основних методичних вимог, творче натхнення педагога в процесі роботи допоможуть зрозуміти послідовність виконання завдання, значення окремих етапів і їхній зв'язок.
У таблицях етапи малювання дані на окремих аркушах у відриві один від одного, а в малюнку на дошці з'являється можливість розкрити їхній зв'язок, логічну необхідність ведення завдання саме в тому порядку, у якому воно виконується вчителем. Крім того, при цьому педагог може дати і словесне пояснення своїх дій. Це дозволяє попередити помилки учнів, що особливо важливо в процесі навчання.