Дипломная работа: Підвищення ефективності використання техніки при вирощуванні багаторічних трав і заготівлі сіна
Урожайність,
ц/га
Валовий збір,
ц
Продовження табл.1.3
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| - на зелений корм | 95 | 197,2 | 18734 | 105 | 215,3 | 22606,5 |
| Багаторічні трави | ||||||
| - на сіно | 28 | 50,6 | 1416,8 | 23 | 51,8 | 1191,4 |
| - на зелений корм | 32 | 340 | 10880 | 25 | 352,1 | 8802,5 |
| Озимий ріпак | 15 | 16 | 240 | 12 | 14,2 | 170,4 |
| Картопля | 7 | 110 | 270 | 5 | 106,3 | 531,5 |
| Овочі | 9 | 90 | 810 | 9 | 100 | 900 |
| Всього | 1701 | - | - | 1701 | - | - |
Як видно із таблиці 1.3 урожайність культур і валовий збір в 2001 році зросли в порівнянні з 2000 роком. Збільшилась урожайність трав на сіно, що пов’язано з сприятливими погодними умовами під час збирання врожаю.
1.2 Технічне обслуговування господарства
Господарство в цілому забезпечене новими високо оснащеними і високоефективними енергетичними засобами, а також високопродуктивними сільськогосподарськими машинами. Це дає змогу виконувати 85-90% всіх технологічних процесів за допомогою машин.
Наявність тракторів, автомобілів, а також їх сумарна потужність приведена в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 - Наявність енергетичних засобів
| Енергетичний засіб | Марка | Кількість | Сумарна потужність |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Трактори | Т-150 | 3 | 330 |
| ДТ-75 | 4 | 236 | |
| Т-74 | 2 | 116 | |
| Т-70С | 3 | 156 | |
| Т-150К | 3 | 366 | |
| МТЗ-80/82 | 6 | 332 | |
| МТЗ-100 | 7 | 514,5 | |
| ЮМЗ-6Л/6М | 9 | 399 | |
| Т-40АМ | 2 | 74 | |
| Т-25А | 1 | 18,4 | |
| Т-16М | 4 | 60 | |
| Автомобілі | ГАЗ-53А | 5 | 442,2 |
| ГАЗ-53 | 2 | 160,2 | |
| ГАЗ-51 | 1 | 76,4 | |
| ГАЗ-5307 | 3 | 265,5 | |
| САЗ-3502 | 4 | 338,4 | |
| САЗ-3507 | 3 | 253,8 | |
| ЗИЛ-ММЗ-555 | 4 | 470,4 | |
| КАЗ-608 | 1 | 114 | |
| ЗИЛ-157К | 1 | 110,4 | |
| КАМАЗ-5320 | 3 | 462 | |
| УАЗ-451М | 1 | 58,9 | |
| УАЗ-452Д | 1 | 58,9 | |
| ГАЗ-24 | 2 | 112,4 | |
| МЖ-2715 | 1 | 51,6 | |
| КАВЗ-651 | 2 | 17,7 | |
| Комбайни | СК-5 | 2 | 147,2 |
| СК-5М | 4 | 294,4 | |
| КС-6Б | 2 | 220 | |
| РКС-6 | 2 | 166,2 | |
| СПС-4,2 | 1 | 55,2 | |
| КСК-100 | 2 | 163,2 | |
| Е-301 | 1 | 55,2 | |
| Е-280 | 1 | 120 |
Як видно з таблиці 1.4 господарство має достатню кількість гусеничних і колісних тракторів для виконання всіх технологічних операцій в рослинництві і тваринництві, їхня сумарна потужність становить 26019 кВт. Даними тракторами відпрацьовано 9237 машино-змін. Виробіток на один умовний трактор становить 1340 умовних гектарів.
Всі транспорті роботи в господарстві виконуються автомобілями. Їх середньорічна кількість 35 шт. За 1999 рік даними автомобілями перевезено 136000 т вантажів. Загальний пробіг всіх машин становить 1460000км, в тому числі з вантажем 1140000км.
Збирання врожаю сільськогосподарських культур проводиться самохідними комбайнами. Річне завантаження на один зернозбиральний комбайн становить 136 га, а на бурякозбиральний 77га.
Господарство забезпечене різними марками сільськогосподарських машин, що дає змогу механізовано проводити всі операції по вирощуванню сільськогосподарських культур.
Перелік існуючих в господарстві машин наведено в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 - Перелік сільськогосподарських машин
| Назва машин | Марка | Кількість |
| 1 | 2 | 3 |
| Плуги | ПЛН-3-35 | 5 |
| ПЛН-6-35 | 2 | |
| ПЛН-4-35 | 6 | |
| ПЛН-5-35 | 3 | |
| Лущильники | ЛДГ-15 | 2 |
| ЛДГ-5 | 3 | |
| Борони | БДТ-7А | 3 |
| БДН-3 | 4 | |
| БДТ-3 | 2 | |
| БЗСС-1,0 | 64 | |
| БЗТС-1,0 | 28 | |
| БИГ-3А | 12 | |
| ЗОР-0,7 | 40 | |
| Котки | ЗККШ-6 | 16 |
| ЗКРГ-1,5 | 8 | |
| СКГ-2 | 10 | |
| КБН-3 | 6 | |
| Культиватори | КРН-4,2Б | 3 |
| УСМК-5,4В | 4 | |
| УСМП-5,4Б | 4 | |
| КРН-5,6 | 3 | |
| КШУ-6Б | 4 | |
| КПГ-4 | 2 | |
| КОР-4,2 | 2 | |
| ПСА-5,4 | 3 | |
| Зчіпки | С-11У | 3 |
| СП-11А | 4 | |
| Сівалки | СЗ-3,6А | 6 |
| СЗА-3,6 | 2 | |
| СЗТ-3,6 | 2 | |
| ССТ-12А | 2 | |
| ССТ-12В | 2 | |
| СУПМ-8 | 3 | |
| Машини для внесення мінеральних добрив | РУМ-5 | 4 |
| РУМ-8 | 2 | |
| РМГ-4Б | 3 | |
| РЖТ-4 | 4 | |
| Машини для внесення аміаку | АБА-0,5М | 2 |
| Агрегати для внесення робочої рідини | АПУК-12 | 2 |
| Обприскувачі та обпилювачі | ОПШ-15-01 | 3 |
| ПОМ-630 | 2 | |
| Протруювачі | ПС-10А | 1 |
| Жатки | ЖВН-6 | 3 |
| ЖВС-6 | 2 | |
| ЖРБ-4,2 | 2 | |
| Косарки | КРН-2,1А | 4 |
| КС-2,1 | 6 | |
| Граблі | ГВН-6А | 4 |
| ГВР-6,0 | 2 | |
| Машини для збирання сіна та соломи | ПВ-6 | 2 |
| ППГ-3А | 1 | |
| Скиртувальні агрегати | УСА-10 | 2 |
| Навантажувачі | ПФ-0,5А | 2 |
| Гичкозбиральні машини | БМ-6Б | 4 |
| Снігопад | СВУ-2,6А | 2 |
| Причепи | 1ПТС-2,4 | 6 |
| 2ПТС-4-887 | 14 | |
| ПСЕ-20 | 3 | |
| 1ПТС-4 | 23 | |
| Фуражир | ФН-1,4 | 4 |
Із даних таблиць видно, що господарство забезпечене сільськогосподарською технікою в необхідній кількості.
2 АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ НА СІНО
2.1 Загальна характеристика конюшини
Конюшина лучна двохукісна – багаторічна перехреснозапильна бобова рослина.
У конюшини лучної за морфологічними і біологічно-господарськими ознаками розрізняють два різко відмінних типи: конюшину одно укісну пізньостиглу, більше поширену в північній частині Росії, та конюшину лучну двохукісну ранньостиглу, яку вирощують на всій території України. Остання дає за рік два, а в сприятливі за зволоженням і теплі роки – три укоси [2].
На Україні площа конюшини лучної становить 30-35% посівів багаторічних трав. За даними сортодільниць і передових господарств, при належній агротехніці і достатній вологості ґрунту врожай її зеленої маси може досягати 500-900 ц/га, або 100-200 ц/га сіна на рік.
Конюшина лучна – вологолюбна слабо посухостійка рослина. Добре росте при вологості ґрунту 70-80%НВ. За ґрунтової посухи різко збільшується загибель рослин протягом вегетаційного періоду та взимку [3].
Слід зазначити, що конюшина лучна не дуже вибаглива до ґрунту, але погано переносить підвищену кислотність: оптимальна величина рН 5,5-7. причина в тому, що кисла реакція негативно діє на азотофіксуючі бактерії, внаслідок чого порушується живлення рослин азотом [2].
2.1.2 Місце конюшини у сівозміні
Конюшину розміщують після озимих зернових по угноєному пару, після ярих, після озимих по пару та незасмічених удобрених картоплі, овочевих, буряків, кукурудзи на силос і зерно. На те саме поле її можна повертати через 5-6 років. Сама конюшина у сівозміні – добрий попередник для озимих і технічних культур[2].
2.1.3 Система удобрення
Ґрунти кислі, оглеєні, з вмістом закисних сполук заліза та алюмінію непридатні під конюшину. Токсична дія алюмінію і марганцю ослаблюється вапнуванням під попередники за два-три роки до сівби конюшини.
Рослини конюшини найбільш чутливі до кислотності у початковій фазі розвитку в рік сівби. У разі відсутності в господарстві потрібної кількості вапна його слід внести хоч у невеликих дозах (1-2 т/га) у верхній шар ґрунту перед сівбою покривної культури або навіть під час сівби конюшини (1-3 ц/га) [2].