Дипломная работа: Порядок проведення інвентаризації на підприємстві

- разові інвентаризації, як правило є річними і проводяться зазвичай перед складанням фінансової звітності в листопаді – грудні поточного року. Вони є суцільними та повними.

За характером проведення й рядом питань, що вирішуються інвентаризації бувають:

- планові інвентаризації проводяться в чітко встановлені у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства;

- необхідні інвентаризації здійснюються у випадках, час настання яких неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов’язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об’єктивними причинами та регламентується нормативно правовими актами;

- контрольна інвентаризація повинна проводитися після закінчення попередньої, з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведення інвентаризації.

За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації бувають:

- індивідуальні інвентаризації – це перевірка певного виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади;

- наскрізна інвентаризація – охоплює перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення у місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).

За способом проведення інвентаризації поділяють:

- суцільні інвентаризації – передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в під звіті тієї чи іншої матерівльно відповідальної особи;

- несуцільна інвентаризація – охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь – який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в міжінвениаризаційний період за об’єктами, де облік ведеться в натурально – вартісному виразі.

За суб’єктом, що призначив інвентаризацію поділяють:

- ординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою власника для прийняття управлінських рішень виробничого характеру, а також для перевірки адекватності даних бухгалтерського обліку;

- неординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою зовнішніх органів контролю і можуть здійснюватись при проведенні аудуторської перевірки, в процесі ревізії, а також за ініціативою інших зовнішніх суб’єктів.

За способом обстеження елементів об’єктів виділяють:

- вибіркові;

- основного масиву - це перевірка в процесі інвентаризації переважної частини елементів об’єкту інвентаризації (більше 51%);

- монографічним способом слід інвентаризувати найбільш дефіцитні види виробничих ресурсів, що користуються підвищеним попитом, а також тих, що тривалий час зберігаються на складах без руху.

Під методикою розуміється конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення. Важливе місце в даному випадку займають принципи інвентаризації, які визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності [26].

При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів:

1) раптовість – передбачає неочікуваність для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті;

2) зіставленість – полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків;

3) плановість – реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій;

4) своєчасність – полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку;

5) точність – передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик;

6) об’єктивність – полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки;

7) безперервність – полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об’єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень;

8) повнота охоплення об’єктів – передбачає суцільну перевірку об’єкту інвентаризації. Дотримання є обов’язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству;

9) ефективність - передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду;