Дипломная работа: Постановочний план вистави за п’єсою Олександра Фредро "Згасла свічка"

Знімає шляпу, кладе її на табуретку. Знімає печатки і приймається за картоплю.

Поправляє кучері, весь час дещо відвернувшись від Пана.

Віддає шляпу і вибухає сміхом.

Подає йому руку.

Сама про себе

А не нашу ніяких перукарських виробів.

А як я промочила ноги.

Я вам вже дякувала, тричі дякувала і ще раз дякую.

Мені потрібно привести себе до порядку

О, я нещасна!

Але я не вмію пити з лійки.

В житті більше не поїду поштовою каретою.

Мене звуть Ядвіга Донецька, я дочка полковника.

Я їду до Львова

Я сподіваюсь отримати місце гувернантки.

Я можу вам допомогти.

Інші про неї:

Владислав :

Як би ця дама не затримала нас на півгодини, як би вона не одягалась, роздягалась, переодягалась без кінця і крало, ми б виїхали вчасно, проїхали б погану дорогу при місяці. Музична старушенція!

...Стара ханжа завопить

Звичайно стара, інакше, не було б катастрофи. Молода не сховалась би під шляпу з такою густою вуаллю.

Чарівна, слово честі, красуня.

Але ви сховались за шляпою з вуаллю.

Панна Ядвіга, якщо ви вирішили стати гувернанткою, станьте моєю.

О, моя чарівна панна Ядвіга.

Ядвіга – дівчина із збіднілої дворянської родини, змушена працювати. В її характері поєднуються лукавство, норовливість, гордість і примхливість, що були притаманні багатьом дівчатам того часу, особливо вихованкам пансіонатів. При цьому Ядвіга безперечно чесна, навіть дещо простодушна, але не дурна, гостра на язик. Особливо це відчувається коли Владислав пересвідчившись, що Ядвіга молода гарна дівчина, догоджає їй, залицяється до неї, намагаючись показати себе в кращому вигляді, вона по жіночому мститься йому за минулу неувагу.

Ядвіга хоче виїхати образу, тому з поспіхом звертається до чоловіка, чи скоро вони поїдуть. Не отримавши відповіді звинувачує його в нечемності. Ядвіга обурена нелюб’язністю супутника, тим що він звинувачує її в катастрофі карети; тим що не поступається їй, як жінці, тим незначним комфортом, який можливий в цій хатинці; тим що Пан не розважає їй, як належить єдиному кавалеру. Так її виховали Ядвіга не знала, що „Кавалер” натерпівся прикрощів від жінок, і просто уникає упадання за нею, щоб знову не зазнати неприємностей. Добра і щира по натурі жінка не може знаходитись з людиною в одному приміщенні і ворогувати. Тому вона намагається знайти шляхи до примирення. Будучи Справжньою Жінкою вона пускає в хід всі жіночі чари. Коли Владислав побачив її обличчя і впевнився, що вона молода і гарна, змінив свою поведінку по відношенню до Ядвіги, вона робить вигляд, що не розуміє його залицянь, іронізує, злегка знущаючись над ним.

Ядвіга вже знає, що Владислав, молодий і гарний, він подобається їй і вона готова простити йому недостойне відношення до неї, але не хоче, по-жіночій логіці, швидко здаватися. Бачачи, що Владислав закоханий в неї і щиро жалкує про своє відношення до неї спочатку, Ядвіга пробачає його. І коли Владислав робить їй пропозицію вийти за нього заміж – вона приймає її.

Надзавдання: Домогтися належної уваги від Пана.