Дипломная работа: Позитивні мотиви навчання
Особливо слід зауважити, що наочні засоби є одним з найважливіших елементів будь-якого навчального процесу в різноманітних навчальних дисциплінах. Це чітко ілюструють дані про засвоєння навчальної інформації дітьми 6-10 річного віку. Адже ефективність засвоєння інформації учнями зростає за умови залучення до цього процесу якомога більше органів чуттів. Найефективніше діти засвоюють інформацію подану на слух та на зір з подальшим її обговоренням [50].
Відтак проблемою використання наочності в початковій школі займаються чимало українських та російських педагогів-практиків, серед них слід особливо виділити Бабійчук Т, Габдулхакова Ф.А., Ісмаілову А., Корепіну Л., Проць М. та ін. [2, 17, 30, 38, 74].
Серед вчителів-новаторів цікавими є ідеї Едігея В.Б., Кулінської Л.П., Халатян К. та ін. [26, 41, 96].
Уперше теоретичне обґрунтування принципу наочності навчання ввів чеський педагог Я.А. Коменський (ХVІІ ст.), який в своїй праці “Велика дидактика" сформулював правило, що мало на меті безпосереднє знайомство учнів з об’єктами, які вивчаються. В своєму відомому “золотому правилі дидактики" Коменський вказував, що навчання слід починати не з обговорення об’єкту, який вивчається, а з демонстрації його [50].
Наочність несе в собі різні функції, одна з яких - сприяти розвитку мотиваційної сфери учнів.
К.Д. Ушинський дав глибоке психологічне обґрунтування наочного навчання. Наочні посібники за Ушинським, є засобом для активізації мислительної діяльності і формування чуттєвого образу. Саме чуттєвий образ, сформований на основі наочного посібника, є головним у навчанні. Ушинський надавав величезного значення наочному навчанню як методу, що має бути використаним найчастіше на уроках у початковий період, адже він [95]:
розвиває мовлення учнів;
стимулює розумові процеси.
З аналогічних причин наочність цінна і під час навчання української мови, а її використання зумовлене психолого-педагогічними основами уроків рідної мови в початковій школі.
Первинне дослідження проблеми дозволило сформулювати робочу гіпотезу, за якою спонукання до навчання у дітей 6-10-річного віку збільшиться за умови обґрунтованого використання на уроках української мови засобів наочності.
Мета дослідження: теоретично охарактеризувати процес формування позитивних мотивів навчання на уроках рідної мови засобами наочності, розробити шляхи удосконалення цього процесу.
Завдання , які ми поставили для виконання мети:
проаналізувати досвід використання наочності в навчальному процесі уроків рідної мови в початковій школі;
вивчити вплив наочних засобів навчання на психологічні якості молодших школярів;
з’ясувати, яке місце наочні посібники займають у структурі уроку рідної мови;
проаналізувати роль мотивації учнів у початковому навчанні української мови;
розробити та теоретично обґрунтувати систему методів та прийомів використання наочності в навчальному процесі уроків рідної мови;
розробити методичні рекомендації щодо застосування наочності для формування позитивних мотивів навчання;
експериментально перевірити ефективність запропонованої методичної системи.
Об’єкт дослідження - наочні засоби навчання української мови в початковій школі.
Предмет - мотиваційний компонент уроку рідної мови та вплив на нього засобів наочності.
У процесі роботи над дослідженням нами були використані такі методи : порівняльно-історичний аналіз; вивчення та аналіз педагогічної і методичної літератури; спостереження; інтерв’ювання; аналіз та узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент.
Наукова значущість роботи:
дано теоретичний аналіз проблеми;
теоретично обґрунтовано окремі шляхи використання наочних засобів навчання на уроках української мови в початковій школі.
Практична значущість роботи:
методично розроблено ефективні прийоми використання наочності для формування позитивних мотивів навчання на уроках рідної мови;
результати роботи можуть бути використані в практичній діяльності вчителів початкової школи.
Розділ 1. Мотиваційний компонент як складова психолого-педагогічної основи уроку рідної мови в початкових класах
1.1 Психолого-педагогічні основи уроку рідної мови
Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філософську базу вивчення предмета науки. Методологічною основою процесу оволодіння мовою є: діалектико-матеріалістичне розуміння суб’єктно-об’єктних відношень, учення про пізнаваність світу.