Дипломная работа: Принцип дії склоочисника

2.3 Режими роботи

Тривалість роботи і її характер визначають робочий режим привода. Для електропривода прийнято розрізняти три основних режими роботи:

тривалий, короткочасний і повторно-короткочасний.

Тривалий режим характеризується такою тривалістю, при якій за час роботи електродвигуна його температура досягає сталого значення. Як приклад механізмів із тривалим режимом роботи можна назвати нагрівники і вентилятори салону автомобіля.

Короткочасний режим має відносно короткий робочий період і температура двигуна не встигає досягти сталого значення. Перерва ж у роботі виконавчого механізму достатній для того, щоб двигун встигав остудитися до температури навколишнього середовища. Такий режим роботи характерний для всіляких пристроїв короткочасної дії: підйому стекол, привода антен, переміщення сидінь і ін.

Повторно-короткочасний режим характеризується робочим періодом, що чергується з паузами ( чи зупинка холостий хід), причому ні в один із періодів роботи температура двигуна не досягає установленого значення, а під час зняття навантаження двигун не встигає остудитися до температури навколишнього середовища. Прикладом пристроїв автомобіля, що працюють у такому режимі, можуть служити склоочисники (на відповідних режимах), склоомивачі й ін.

Характерною рисою для повторно-короткочасного режиму є відношення робочої частини періоду до усього періоду. Цей показник іменується відносною тривалістю роботи чи відносною тривалістю включення, вимірюваними у відсотках.

Вимоги, пропоновані до електродвигунів, встановлюваним у тім чи іншому вузлі автомобіля, відрізняються особливою специфікою й обумовлені режимами роботи цього вузла. При виборі типу двигуна необхідно зіставити умови роботи привода з особливостями механічних характеристик різних видів електродвигунів. Прийнято розрізняти природну і штучну механічні характеристики двигуна. Перша відповідає номінальним умовам його включення, нормальній схемі з'єднань і відсутності яких-небудь додаткових елементів у ланцюгах двигуна. Штучні характеристики виходять при зміні напруги на двигуні, включенні додаткових елементів у ланцюзі двигуна і з'єднанні цих ланцюгів по спеціальних схемах.

2.4 Проведення експеремента: порівняння склоочисників автомобілів ВАЗ і МОСКВИЧ

На автомобілях Москвич встановлюється двухшвидкісний склоочисник типу СЛ 220 з електроприводом. А на автомобіль ВАЗ встановлюється двухшвидкісний склоочисник типу 33.5205. Усі вузли склоочисників, за винятком перемикача, змонтовані на загальній підставі. Електродвигуни склоочисників змішаного порушення кріпляться до флянця черв'ячного редуктора, у свою чергу закріпленому на підставі склоочисника. У редуктор вбудований механізм самозупинки, що складає з контактного диска і контакту, що забезпечує автоматичне укладання щіток у горизонтальне положення після вимикання склоочисника.

Склоочисники включаються перемикачем, установленим на панелі приладів автомобілів. При повороті ручки перемикача по годинній стрілці послідовно включаються спочатку менша, а потім велика швидкості обертання електродвигуна склоочисника і відповідно змінюється швидкість переміщення щіток. Усі три положення перемикача склоочисника є фіксованими.

Електродвигуни склоочисників включені в схему електроустаткування автомобіля таким чином, що привести його в дію можна тільки при включеному запалюванні.

Склоочисники, розташовані під панеллю приладів і закріплені нижньою частиною підстави до розпірки кузова двома болтами з гайками. До зовнішньої панелі кузова склоочисник закріплений також двома гайками валиків важелів щіток.

В обох моделях автомобілів склоочисники постачені термобіметалевими запобіжниками, назначені для захисту електродвигуна склоочисника від перевантажень і коротких замикань у ланцюзі. Спрацьовування запобіжників відбувається при збільшенні струму навантаження. Включення електродвигуна після остигання термобіметалевого запобіжника відбувається автоматично.

2.5 Розрахунки

Розраховуємо потужність моторедуктора склоочисника при різному навантаженні:

Формула для розрахунку:

Р=І·U ; ( 1 )

де І - сила струму що споживається,

U - напруга живлення.

1. При моменті навантаження на валу - 0,1 кгс· м;

Напруга живлення постійна - 14 В;

Сила струму що споживається - 2,8 А.

Р=14В · 2,8А =39,2Вт

Відповідь: Р=39,2Вт

2. При моменті навантаження на валу - 0,15 кгс·м;

Напруга живлення постійна - 14 В;

Сила струму що споживається:

на малій швидкості - 3,5 А;