Дипломная работа: Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією
Національна академія внутрішніх справ України
Кафедра адміністративного права
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Тема: “Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією.”
Виконав: викладач УПППМ УМВС України
в Житомирській області
капітан міліції
Керівник: Доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України
І.П. Голосніченко
м. Київ 2003 р.
План
Стр.
Вступ
Глава І. Вдосконалення механізму правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення.
§ 1. Норми адміністративного права і правовідносини у сфері застосування засобів адміністративного припинення;
§ 2. Адміністративна правосуб’єктність державних органів виконавчої влади щодо реалізації спеціальних засобів адміністративного припинення;
§ 3. Соціальна обумовленість вдосконалення адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення;
Глава ІІ. Вдосконалення практики застосування спеціальних засобів адміністративного припинення при охороні громадського порядку.
§ 1. Адміністративно-правова практика застосування спеціальних засобів адміністративного припинення при охороні громадського порядку;
§ 2. Вдосконалення практики застосування спеціальних засобів нарядами патрульно-постової служби міліції при охороні громадського порядку;
§ 3. Особливості застосування спеціальних засобів при проведенні спеціальних операцій:
3.1. при припиненні масових безладь;
3.2. при захопленні озброєного злочинця, звільненні заручників;
Заключна частина.
Список використаної літератури
7
31
45
51
63
68
73
84
87
Вступ
В умовах побудови правової держави підвищення ефективності правового регулювання різноманітних соціальних зв’язків набуває особливої актуальності. Зростає необхідність вдосконалення правового впливу на поведінку людей, підвищення їх правосвідомості.
В демократичному суспільстві головне завдання державної влади, зокрема виконавчої, - забезпечення прав і свобод громадян. Так, стаття 3 Конституції України проголошує, що: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає за свою діяльність. Утвердження і безпека прав і свобод людини є головним обов’язком держави.”
В той же час досягнення високого рівня дисципліни і законності неможливо без законослухняної поведінки громадян, покращання якості та ефективності роботи правоохоронних органів. Ухилення від виконання обов’язків, закріплених в законі, передбачає адекватне реагування держави, у тому числі, застосування заходів адміністративного примусу. Застосування заходів державного примусу за будь-які протиправні діяння завжди привертало увагу суспільства, соціальних груп, так, як воно більше всього торкається інтересів людей, їх об’єднань.
Одним з найбільш серйозних втручань з боку правоохоронних органів в життєдіяльність громадян являється застосування до них спеціальних засобів адміністративного припинення. В зв’язку з цим питання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення є предметом адміністративно-правового регулювання та реалізації органами держави.
Підвищена увага до цієї проблеми обумовлюється також і можливістю помилок, свавілля, потурання державних органів чи посадових осіб, застосовуючих примус. Для ілюстрації загальної картини з цього приводу можна привести такий приклад, що в 1998 році судами України задоволено 96% позовів і скарг про захист порушених прав громадян і юридичних осіб.1
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--