Дипломная работа: Проектування системи водопостачання та водовідведення житлового будинку квартирного типу

2.4 Гідравлічний розрахунок мережі

Основним призначенням гідравлічного розрахунку є визначення найбільш економічних діаметрів трубопроводів для пропуску розрахункових витрат води до всіх споживачів у необхідній кількості і з найменшими втратами напору.

Гідравлічний розрахунок виконується в такій послідовності:

1) На аксонометричній схемою вибирають диктують точку водорозбору;

2) Намічають розрахункове напрямок руху води від місця приєднання введення до зовнішньої мережі до диктує точки і розбивають на ділянки, нумеруючи вузлові точки;

3) Визначають розрахункові витрати за розрахунковими дільниць;

4) Визначають діаметр труби, Втрати напору і швидкість руху води на кожній ділянці;

5) Підбирають водомір і підраховують втрати напору в ньому;

6) Визначають необхідний натиск у внутрішній водопровідній мережі.

2.5 Розрахунок внутрішнього водопроводу.

Розрахункова витрата на ділянці визначається за формулою:

=5*0,3*0,2=0,3,л/год

- витрата води одним прибором максимального водоспоживання;

α - величина визначається в залежності від загального числа приладів Nта ймовірності їх діїP; додаток 4[1]

,

- максимальна часова витрата одним водо споживачем (холодна вода);

N - загальнакількість приладів у будинку;

V - загальне число жителів в будівлі

Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі проводимо в табличній формі (Таблиця 1). За витратами води на кожній ділянці розрахункового напрямку по таблицях для гідравлічного розрахунку обирається діаметр труб, швидкість руху води в трубах і питомі витрати напору на тертя. При цьому рекомендована швидкість руху води в трубах — 0,9-1,5 м/с, максимальна – 2 м/с. Результати розрахунку наведено в таблиці.

Таблиця 2 - Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі

№ ділянки	N,шт	NР		q0 ,л/с	d, мм	V,м/с	Питомі1000і	hℓ,мм	hW,	Довжина ділянки, м
1-2	1	0,00722	0,200	0,300	20	0,94	154,9	480,19	624,25	3,1
2-3	2	0,0144	0,200	0,300	20	0,94	154,9	185,88	241,64	1,2
3-4	3	0,0216	0,219	0,328	20	0,94	154,9	123,92	161,10	0,8
4-5	5	0,0361	0,249	0,3735	20	1,25	265,6	230,94	300,22	0,9
5-6	10	0,0722	0,307	0,4605	25	0,84	91,3	292,16	379,81	3,2
6-7	15	0,1083	0,355	0,5352	25	0,93	110,9	343,79	446,93	3,1
7-8	20	0,1444	0,394	0,591	25	1,12	155,8	514,14	668,38	3,3
8-9	25	0,1806	0,430	0,645	25	1,21	180,7	560,17	728,22	3,1
9-10	30	0,2166	0,467	0,7005	32	0,73	48,4	164,56	213,93	3,4
10-11	35	0,2527	0,493	0,7395	32	0,78	54,9	192,15	249,79	3,5
11-12	40	0,2888	0,526	0,789	32	0,84	61,9	389,97	506,96	6,3
12-13	45	0,3249	0,550	0,825	32	0,84	61,9	315,69	410,40	5,1
13-14	90	0,6498	0,779	1,168	40	0,95	66,1	429,65	558,54	6,5
14-15	135	0,9747	0,959	1,438	40	1,15	94,1	574,01	746,21	6,1
15-16	180	1,300	1,120	1,68	50	0,80	34,0	200,6	260,78	5,9
16-17	225	1,624	1,261	1,89	50	0,89	41,8	242,44	315,44	5,8
Ввод	225	1,624	1,261	1,89	50	0,89	41,8	242,44	315,44	5,8

Σ6188,35

2.6 Підбір лічильника води та визначення втрати напору в ньому

Діаметр умовного проходу лічильника води слід вибирати з середньої витрати води q_т за період споживання (добу), який не повинен перевищувати експлуатаційний витрата лічильника, тобто q_т ≤ q_екс.сч.

Середньогодинна витрата води визначається за формулою:

, м³ /год

q_u - загальна норма витрати води споживачем за добу найбільшого водоспоживання, л / добу

Т = 24 години - розрахунковий час споживання води.

Приймаємо по таблиці 4 [1] лічильник води марки СВК-40 (q_екс.сч = 6,4 м³ / ч> q_т = 0,925; S = 0,5)

Втрати напору в лічильнику не повинні перевищувати допустимих величин: у крильчастих лічильниках (калібром до 40 мм включно) - 5 м, в турбінних (калібром 50 мм і більше) - 2,5 м.