Дипломная работа: Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)
Житлове господарство — одна з найважливіших галузей соціально-побутової інфраструктури [20]. Зростання народного добробуту тісно пов'язане з поліпшенням житлових умов. Житловий фонд став головним суспільним багатством міст, питома вага його в загальному об'ємі основних фондів, підвідомчих органам міському самоврядуванню становить 70-80%. За формою власності весь житловий фонд поділяється на муніципальний і немуніципальний. Крім цього є розподіл житлового фонду на новий, нормальний і зношений. Він проводиться для обліку еволюції житлового фонду. Кожна одиниця житлового фонду проходить всі три стадії свого існування при природному ході подій.
Управління соціальною інфраструктурою міста здійснює Департамент житлово-комунального господарства, екології і транспорту. Основними його завданнями є [13]:
- у галузі житлово-комунального господарства:
1) здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності;
2) організація утримання та експлуатації житлового фонду, об'єктів комунального і шляхового господарства міста;
3) організація виконання нормативних та інших актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, вищестоячих органів державної влади;
4) організація благоустрою міста;
5) укладення договорів з підприємствами та організаціями, незалежно від форм власності, на виконання робіт по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій, по капітальному та поточному ремонтах житлового фонду, ремонту і будівництву об'єктів благоустрою;
6) здійснення контролю за будівництвом об'єктів житлово-комунального господарства, по яких департамент виступає замовником;
7) контроль за ефективністю використання бюджетних коштів, виділених на ремонт житлового фонду, об'єктів благоустрою та інженерних мереж;
8) забезпечення обліку житлового фонду, контроль його використання;
- у галузі екологічної безпеки та благоустрою:
1) організація контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища;
2) реалізація рішень міської ради з питань охорони довкілля;
3) контроль за збором, переробкою, утилізацією і захороненням виробничих, побутових відходів;
4) контроль за цільовим використанням коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища;
5) погодження місця складування, переробки та зберігання відходів.
- у галузі транспорту:
1)організація перевезення населення міста маршрутними автобусами, тролейбусами, забезпечення диспетчерського управління ними;
2) затвердження маршрутів і графіків руху міського пасажирського транспорту незалежно від форм власності;
3) сприяння в утриманні у належному стані вулиць міста, по яких проходять маршрути міського пасажирського транспорту, забезпечення їх засобами регулювання дорожнього руху, належного освітлення;
4) здійснення контролю за діяльністю підприємств і організацій транспорту і зв'язку, незалежно від форм власності;
5) здійснення заходів щодо обслуговування засобами транспорту і зв'язку;
Специфіка фінансування об'єктів соціальної інфраструктури полягає в її диференціації на два типи [12]:
- галузі, що працюють і розвиваються за рахунок власних ресурсів і орієнтовані на госпрозрахунок і одержання прибутку як основної мети своєї діяльності;
- галузі, що здійснюють свою діяльність за рахунок централізованих, територіальних і колективних суспільних фондів споживання. Ці галузі повністю або частково орієнтовані на бюджетні засоби.
Самофінансування соціального обслуговування населення останнім часом придбало широкі масштаби і дозволяє зробити висновок про те, що попит на соціально-побутове обслуговування незадоволений. Це викликано скороченням розмірів пільгового обслуговування населення при одночасному зниженні витрат держави на утримання об'єктів соціальної інфраструктури.
Формою використання фінансових ресурсів бюджету установами й організаціями соціальної сфери є надання їм бюджетних субсидій для відшкодування ними відсутніх доходів для зведення балансу доходів і витрат. На сьогоднішній день бюджет не здатний повністю взяти на себе витрати на утримання соціальної сфери. З іншого боку, держава зобов'язана захищати інтереси населення і забезпечувати йому одержання соціальних послуг, а тому цілком перейти на самофінансування об'єкти соціальної інфраструктури не можуть. Тому доцільним представляється співіснування декількох форм фінансування.
Таким чином, при розробці модельного комплексу необхідно обов'язково врахувати джерела фінансування соціальної інфраструктури вцілому та житлового фонду зокрема.